Перегляд за Автор "Sichniak, Oleksandr L."
Зараз показуємо 1 - 20 з 32
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The family factor in childhood obesity(2020) Semkina, Olga; Sichniak, Oleksandr L.; Bilokon, Svitlana V.; Січняк, Олександр Львович; Білоконь, Світлана Василівна; Сечняк, Александр Львович; Белоконь, Светлана ВасильевнаGlobal rates of childhood obesity have jumped dramatically in the past four decades. The number of children ages 5-19 who are obese has increased ten-fold from 1975 to 2016, and rates are highest in Polynesia and Micronesia. Rates in high-income nations like the rest of Europe and the US have plateaued, but they have not started to decline.Документ Вплив гербіцидів на життєздатність DROSOPHILA MELANOGASTER І. Визначення генотоксичного ефекту гербіцидів методом ДЛМ(Астропринт, 2011) Копитчук, Т. Є.; Білоконь, Світлана Василівна; Січняк, Олександр Львович; Копытчук, Т. Е.; Белоконь, Светлана Васильевна; Сечняк, Александр Львович; Kopytchuk, T. E.; Bilokon, Svitlana V.; Sichniak, Oleksandr L.Вивчали мутагенну дію препаратів Раундап, Селефіт та Напалм, які широко застосовуються в сільськогосподарському виробництві. Як тест-об’єкт використовували Drosophila melanogaster, застосовуючи метод домінантних летальних мутацій (ДЛМ). Усі гербіциди викликали велику кількість домінантних летальних мутацій, які обраховували за кількістю аномальних яєць.Документ ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА МЕЙОЗ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Січняк, Олександр Львович; Копитчук, Т. Є.; Сечняк, Александр Львович; Копытчук, Т. Е.; Sichniak, Oleksandr L.; Kopytchuk, T. E.Досліджували вплив гербіцидів «Селефіт», «Напалм», «Раундап» і «Містраль» на регулярність мейозу у ярого ячменю. Виявлені відмінності за цитогенетичною активністю препаратів і за реакцією сортів на обробку препаратами. Спектр порушень мейозу свідчить про переважну дію гербіцидів на веретено поділу, в той же час спостерігається їх значна активність у відношенні хромосом.Документ Генетика з основами селекції рослин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Січняк, Олександр Львович; Sichniak, Oleksandr L.Навчальний посібник до курсу «Генетика з основами селекції рослин» містить сучасну інформацію по основним розділам курсу, включаючи історію розвитку, докладний огляд методів, інформацію про молекулярні основи спадковості, характер успадковування різних типів ознак, механізми мінливості, відомості про генетику онтогенезу, генетику популяцій, генетичні основи селекції та генетичну інженерію. Для студентів спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.Документ Генетика поведінки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Білоконь, Світлана Василівна; Січняк, Олександр Львович; Bilokon, Svitlana V.; Sichniak, Oleksandr L.Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог навчальної програми з дисципліни вільного вибору «Генетика поведінки». Мета видання – допомогти студентам засвоїти основний теоретичний матеріал та підготуватися до семінарських занять і виконання самостійної роботи. Видання стане у нагоді здобувачам першого (бакалаврського) рівня навчання (денної та заочної форми) спеціальності 091 Біологія, 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 162 Біотехнології і біоінженерія, 206 Садово-паркове господарство за вивчення дисципліни «Генетика поведінки».Документ Генетика риб. Ч. 1 : Детермінація та диференціація статі у риб.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Січняк, Олександр Львович; Sichniak, Oleksandr L.Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог програми з дисципліни «Генетика риб». Мета видання – допомогти студентам засвоїти розділ «Генетика статі» та якісно підготуватися до семінарських занять. Методичні рекомендації містять перелік теоретичних питань і контрольних запитань по темам семінарських занять, базові теоретичні відомості для підготовки, завдання для самостійного опрацювання окремих питань, перелік допоміжної літератури. Призначені для здобувачів другого рівня вищої освіти за спеціальностями 091 «Біологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія».Документ Генетика. Розв’язання задач на зчеплене успадковування(2022) Білоконь, Світлана Василівна; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Мірось, Світлана Леонідівна; Січняк, Олександр Львович; Bilokon, Svitlana V.; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Miros, Svitlana L.; Sichniak, Oleksandr L.Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог навчальної програми з дисципліни «Генетика» за темою «Зчеплене успадковування» для здобувачів першого рівня вищої освіти за спеціальностями 091 «Біологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 204 «Садово-паркове господарство». Мета видання – допомогти студентам засвоїти алгоритми розв’язання задач на зчеплене успадковування та краще розібратися в матеріалі на реальних прикладах зчепленого успадковування в ряду добре вивчених біологічних об’єктів. Методичні рекомендації містять перелік теоретичних відомостей по зчепленому успадковуванню, приклади розв’язання різних типів задач та задачі для самостійного розв’язання.Документ Генетика. Розв’язання задач на успадкування ознак, зчеплених зі статтю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Білоконь, Світлана Василівна; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Січняк, Олександр Львович; Bilokon, Svitlana V.; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Sichniak, Oleksandr L.Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог навчальної програми з дисципліни «Генетика» для здобувачів першого рівня вищої освіти за спеціальностями 091 «Біологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 204 «Садово-паркове господарство». Мета видання – допомогти студентам засвоїти алгоритми розв’язання задач на зчеплене зі статтю успадковування та краще розібратися в матеріалі з теми на реальних прикладах зчепленого зі статтю успадковування у ряду добре вивчених біологічних об’єктів.Документ Генотоксичний вплив свинцю на ячмінь(2019) Січняк, Олександр Львович; Сечняк, Александр Львович; Sichniak, Oleksandr L.; Лук ’янова, О. Є.Одним із розповсюджених видів забруднення довкілля є надходження у середовище важких металів, які за рівнем екологічної небезпеки поступаються лише пестицидам. В умовах антропогенного навантаження на екосистеми їх вміст у ґрунті, воді та повітрі багатьох регіонів України перевищує гранично допустимі концентрації [3]. Розвиток аграрної промисловості, забруднені підземні води та дощі призвели до антропогенної деградації в ґрунтовій товщі з накопиченням важких металів, час напіввиведення і виведення яких може тривати декілька сотень років [4]. Серед полютантів, що потребують постійного контролю – свинець, який має перший клас небезпечності. За гігієнічними нормативами України гранично допустимі концентрації свинцю для валових форм складають 30 мг/кг, для рухомих – 2 мг/кг.Документ До 80-річчя від дня народження Владлена Миколайовича Тоцького(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Чеботар, Сабіна Віталіївна; Січняк, Олександр Львович; Білоконь, Світлана Василівна; Мірось, Світлана Леонідівна; Чеботарь, Сабина Витальевна; Сечняк, Александр Львович; Белоконь, Светлана Васильевна; Мирось, Светлана Леонидовна; Chebotar, Sabina V.; Sichniak, Oleksandr L.; Bilokon, Svitlana V.; Miros, Svitlana L.Наведено основні напрями професійної діяльності професора В. М. Тоцького – відомого українського вченого в галузі генетики, молекулярної біології, біохімії, заслуженого діяча науки і техніки України, дійсного члена Академії наук Вищої школи України.Документ Дослідження генотоксичного впливу гербіциду «Федерал» на модельному об’єкті Danio rerio, Hamilton, 1822. Повідомлення 1. Вплив високих концентрацій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кузнецов, М. К.; Січняк, Олександр Львович; Kuznetsov, M. K.; Sichniak, Oleksandr L.Досліджували дію гербіцидного препарату «Федерал» у концентраціях 5, 10 та 15 мг/л на модельному об’єкті Danio rerio в умовах in vivo. Виявлено достовірний вплив досліджуваних концентрацій препарату на збільшення частоти еритроцитів з мікроядрами. Генотоксичний вплив посилювався із збільшенням тривалості обробки до 96 годин. Подальше збільшення тривалості обробки не вплинуло суттєво на збільшення частоти клітин з мікроядрами.Документ Ефекти алоплазм на морозостійкість озимої м'якої пшениці після весняного відновлення вегетації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Січняк, Олександр Львович; Мандриченко, Т. А.; Файт, В. І.; Сечняк, Александр Львович; Файт, В. И.; Sichniak, Oleksandr L.; Mandrichenko, T. A.; Fait, V. I.Дослідження, проведені на алоплазматичних лініях трьох сортів озимої м’якої пшениці показали, що існують суттєві впливи цитоплазми на ознаку морозостійкості рослин. Більшість з цих впливів спрямована на зниження морозостійкості. Прояв цих ефектів у значній мірі залежить від взаємодії цитоплазми з ядерними геномами, а також від стадії онтогенезу.Документ ЗМІНИ СПЕКТРА ПЕРОКСИДАЗИ АЛОПЛАЗМАТИЧНИХ ЛІНІЙ М'ЯКОЇ ПШЕНИЦІ ЗА ГІБРИДИЗАЦІЇ(Астропринт, 2007) Січняк, Олександр Львович; Мандриченко, Т. А.; Тоцький, Владлен Миколайович; Сечняк, Александр Львович; Мандриченко, Т. А.; Тоцкий, Владлен Николаевич; Sichniak, Oleksandr L.; Mandrichenko, T. A.; Totskyi, Vladlen M.Досліджували ізозимні спектри пероксидази у алоплазматичних ліній м'я- кої пшениці та їх гібридів з Elytricum fertile та пшеницею Степняк 2К. Найбільш варіабельними виявилися електрофоретичні фракції ферменту з Rf 0,22 та Rf 0,10. Встановлено позитивний вплив цитоплазми Ae. ventricosa на експресію ізоформ з Rf 0,65, 0,22 та 0,18, що іноді супроводжувалося збільшенням частки відповідної фракції в спектрі. Алоплазматичні лінії Донської напівінтенсивної реагували на гібридизацію переважно зменшен- ням частки та/або експресивності окремих фракцій пероксидази. В протилежність цьому у гібридів алоплазматичних ліній Миронівської 808 ці показники у порівнянні з материнськими формами зростали. Исследовали изозимные спектры пероксидазы у аллоплазматических линий мягкой пшеницы и их гибридов с Elytricum fertile и пшеницей Степняк 2К. Наибо- лее вариабельными оказались электрофоретические фракции фермента с Rf 0,22 и Rf 0,10. Установлено положительное влияние цитоплазмы Ae. ventricosa на эксп- рессию изоформ с Rf 0,65, 0,22 и 0,18, что иногда сопровождалось увеличением доли соответствующей фракции в спектре. Аллоплазматические линии Донской полуинтенсивной реагировали на гибридизацию преимущественно уменьшением доли и/или экспрессивности отдельных фракций пероксидазы. В противоположность этому у гибридов аллоплазматических линий Мироновской 808 эти показатели по сравнению с материнскими формами возрастали. The isozyme spectra of peroxidase at àlloplasmatic lines of common wheat and their hybrids with Elytricum fertile and wheat Stepnyak 2Ê were investigated. The electrophoretic fractions of enzyme with Rf 0,22 and Rf 0,10 appeared most variability. The positive influence of Ae. ventricosa cytoplasm on expression of isoforms with Rf 0,65, 0,22 and 0,18 is established, that was sometimes accompanied by increasing in a share of corresponding fraction in a spectrum. Alloplasmatic lines of Donskaya poluintensivnaya reacted to hybridization mainly reduction of a share and / or expressivity separate fractions of peroxidase. As opposed to this at hybrids alloplasmatic lines of Mironovskaya 808 these parameters in comparison with parent forms grew.Документ Мінливість каріотипу дітей із синдромом Дауна, які проживають в Одеській області(2021) Кульбачук, Н. В.; Матвіюк, С. В.; Білоконь, Світлана Василівна; Січняк, Олександр Львович; Kulbachuk, N. V.; Matviiuk, S. V.; Bilokon, Svitlana V.; Sichniak, Oleksandr L.; Сечняк, Александр Львович; Белоконь, Светлана ВасильевнаМета роботи – аналіз частоти цитогенетичних варіантів синдрому Дауна у хворих в Одесі та області, а також виявлення поєднаних аномалій каріотипу. Матеріали та методи. Дослідження здійснили у 2013–2018 рр. в Одеському спеціалізованому медико-генетичному центрі. Групу дослідження формували з пацієнтів із цитогенетично підтвердженим синдромом Дауна. Хромосоми забарвлювали GTG-методом, ідентифікували згідно з ISCN 2013. Результати. Серед хворих на синдром Дауна в 93,9 % випадків виявили повну трисомію-21, у 3,7 % – транслокаційну форму, у 2,4 % – мозаїчну форму. Подібні результати встановили під час аналізу популяцій, які належать до різних етнічних і расових груп. Повна трисомія-21 супроводжувалася хромосомними перебудовами інших хромосом або додатковими модифікаціями хромосоми 21, найчастіше спостерігали зміни гетерохроматину у хромосомі 9, додатковий гетерохроматин виявили в обох плечах хромосоми 1 та в довгому плечі хромосоми 21 – 5,5 % досліджених каріотипів; збільшення розмірів супутників на хромосомах 14, 15 і, найчастіше, 21, появу додаткових супутників на хромосомі 2 – 3,6 % досліджених каріотипів; делецією у хромосомі 6, що залучена у транслокацію з хромосомою 13. Транслокаційні форми включали робертсонівські транслокації між хромосомами 21 і 21, 14 і 21, а також транслокації між хромосомами 21 і 21, 21 і 22. Пацієнти з мозаїчною формою хвороби мали по дві клітинні лінії: з нормальним каріотипом (15–67 % досліджених клітин) і повною трисомією-21 без додаткових хромосомних аномалій (33–85 % досліджених клітин). Висновки. У хворих на синдром Дауна з цитогенетично підтвердженим діагнозом співвідношення основних варіантів подібне до багатьох досліджених популяцій. Виявили додаткові зміни каріотипу, що можуть бути і варіантом норми, і обтяжувати перебіг хвороби. Це зумовлює необхідність наступних досліджень перебігу хвороби в таких пацієнтів.Документ ОСОБЛИВОСТІ МІКРОСПОРОГЕНЕЗУ ЗА ГІБРИДИЗАЦІЇ ПШЕНИЦІ І AEGILOPS TRIUNCIALIS L.(Астропринт, 2008) Січняк, Олександр Львович; Сечняк, Александр Львович; Sichniak, Oleksandr L.За гібридизації твердої пшениці і Ae. triuncialis відбувається гомеологічна кон’югація хромосом егілопсу і пшениці. На цей процес впливає генотип пшениці. Цитоплазма Ae. triuncialis слабкою мірою здатна індукувати гомеологічну кон’югацію хромосом. У нащадків від беккросування гібридів твердою пшеницею виявлена аномальна кількість хромосом. При гибридизации твердой пшеницы и Ae. triuncialis происходит гомеологичная конъюгация хромосом эгилопса и пшеницы. На этот процесс влияет генотип пшеницы. Цитоплазма Ae. triuncialis способна в слабой степени индуцировать гомеологичную конъюгацию хромосом. У потомков от беккроссирования гибридов твердой пшеницей выявлено аномальное количество хромосом. At hybridization of durum wheat and Ae. triuncialis homoeologous pairing of aegilops and wheat chromosomes occurs. The wheat genotype has an influence upon this process. Cytoplasm Ae. triuncialis is capable to induce in a slight degree the homoeologous pairing of chromosomes. Anomalous amount of chromosomes are revealed at progenies from hybrids backcrossing of durum wheat.Документ Позахромосомна спадковість. Походження клітинних органел(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Січняк, Олександр Львович; Sichniak, Oleksandr L.Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог програми з дисципліни «Позахромосомна спадковість». Мета видання – допомогти студентам засвоїти розділ «Походження клітинних органел» та якісно підготуватися до семінарських занять. Методичні рекомендації містять перелік теоретичних питань і контрольних запитань по темам семінарських занять, базові теоретичні відомості для підготовки, завдання для самостійного опрацювання окремих питань, перелік допоміжної літератури. Призначені для здобувачів другого рівня вищої освіти за спеціальностями 091 «Біологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія».Документ Проблеми клонування в біології та медицині(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Тоцький, Владлен Миколайович; Гандірук, Н. Г.; Січняк, Олександр Львович; Тоцкий, Владлен Николаевич; Гандирук, Н. Г.; Totskyi, Vladlen M.; Sichniak, Oleksandr L.; Сечняк, Александр ЛьвовичНаведено огляд літератури з проблем клонування генів, клітин та організмів. Показано біологічне значення клонування організмів у природі та сучасний стан технології клонування. Обговорено проблеми та перспективи біології, пов’язані з клонуванням тварин та людей. Наведена коротка хронологія наукових відкриттів та досягнень на шляху розвитку технології клонування.Документ Реакція на Bipolaris sorokiniana (Sacc. in Sorok.) Shoem. неповних амфідиплоїдів пшениця-Thinopyrum(2012) Січняк, Олександр Львович; Мірось, Свiтлана Леонiдiвна; Везенко, О. В.; Захаров, О. В.; Сечняк, Александр Львович; Мирось, Светлана Леонидовна; Везенко, О. В.; Захаров, О. В.; Sichniak, Oleksandr L.; Miros, Svitlana L.; Vezenko, O. V.; Zakharov, O. V.; Мірось, Світлана ЛеонідівнаДосліджували реакцію неповних амфідиплоїдів НАД (Triticum aestivum x Thinopyrum ponticum), НАД (Triticum aestivum х Thinopyrum intermedium) та озимої м’якої пшениці Фантазія одеська до Bipolaris sorokiniana за допомогою лабораторних тестів. Обидва неповних амфідиплоїди були менш чутливі до дії гриба, ніж пшениця. Разом з тим, лише НАД (Triticum aestivum х Thinopyrum ponticum) можна вважати відносно стійким до гриба. З ’ясування стійкості зазначеної форми до хвороб, які викликає Bipolaris sorokiniana потребує подальшого вивчення.Документ Регулярність мейозу в ранніх генераціях гібридів м’якої пшениці зі штучною спельтою(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Січняк, Олександр Львович; Сечняк, Александр Львович; Sichniak, Oleksandr L.Вивчали регулярність мейозу у гібридів F1, F2 і ВС1 м’якої пшениці Triticum aestivum L. cv. Фантазія одеська з ПЕАГ – амфіплоїдом від гібридизації T. dicoccum Schuebl. з Ae. tauschii Feld. et Kis. (=Ae. squarrosa L.). Регулярність мейозу була досить високою, що зумовлено значним ступенем гомології хромосом обох батьків, і достовірно покращувалася від F1 до F2 і ВС1. Покращення регулярності мейозу відображають нормалізація кон’югації хромосом і, особливо, мейотичний індекс. При цьому має місце суттєва гетерогенність по регулярності мейозу в залежності від генотипу окремої рослини. Рівень кон’югації хромосом є не єдиним фактором, що визначає регулярність мейозу при гібридизації м’якої пшениці і ПЕАГ. Суттєвий внесок у порушення регулярності мейозу роблять аномалії функціонування веретена поділу.Документ Розповсюдженість груп крові АВ0 серед населення Одеси(2018) Добрєва, Лілія Миколаївна; Білоконь, Світлана Василівна; Січняк, Олександр Львович; Добрева, Лилия Николаевна; Белоконь, Светлана Васильевна; Сечняк, Александр Львович; Dobrieva, Liliia M.; Bilokon, Svitlana V.; Sichniak, Oleksandr L.Исследовали группы крови АВ0 у 2107 здоровых людей. Частота фенотипов 0, А, В, АВ составила 30,8, 39,2, 19,9, 10,2 %, соответственно. В старшей возрастной группе наблюдали увеличение частоты фенотипа 0 і уменьшение частот фенотипов А и АВ, что отражало возрастание в данной группе частоты аллеля і и уменьшение частоты аллеля IA. Возрастание частоты генотипа іі в старшей возрастной группе происходило за счет уменьшения частот генотипов IAIA и IAIВ.