Перегляд за Автор "Shevchuk, Larysa V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Введение в масонскую ложу как суггестивный дискурс: на материале романа Л.Н. Толстого "Война и мир"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.Статья посвящена манипулятивным технологиям в суггестивном дискурсе. Автор на примере литературного произведения выявляет не только целый комплекс дискурсных средств скрытого воздействия, применяемых суггестором, но и поведение суггестанта в процессе изменения его установокДокумент Виявлення ціннісних орієнтацій через інтерпретацію тексту близькоспорідненої мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Шевчук, Лариса Василівна; Подгурська, Катерина Сергіївна; Шевчук, Лариса Васильевна; Подгурская, Екатерина Сергеевна; Shevchuk, Larysa V.; Podhurska, Kateryna S.Стаття присвячена інтерпретації дискурсу невідомої близькоспорідненої (сербської) мови носіями української та російської мов. Доведено, що ця інтерпретація дає можливість виявлення ціннісних орієнтацій реципієнта через міжмовні омоніми, які обираються точками сканування й формують інтерпретаційну гіпотезу.Документ Воробец чи голубей?.. Дитячі інновації якмеханізм оволодіння словотвірними моделями(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.; Шевчук, Лариса ВасильевнаУ статті викладено результати лонгітюдного спостереження за мовленням дитини-білінгва до шести років. Здійснено семантико-словотвірний аналіз ди- тячих інновацій та виявлено динаміку їх виникнення. Зокрема з’ясовано, що переважна більшість зафіксованих словотвірних оказіоналізмів є віддієслівні деривати. Проаналізовано структуру й семантику дитячих контамінатів-ін- новацій, а також встановлено позамовні чинники, які уможливлюють їх ви- никнення в дитячому мовленні.Документ Динаміка найуживаніших чоловічих імен м. Іллічівська(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У статті аналізуються чоловічі імена, які функціонували в іменнику м. Іллічівська Одеської області з 1952 по 2006 рр., а саме найуживаніша десятка. Простежується якісний та кількісний склад даної групи антропонімів, а також особливості їх функціонування в іменних системах інших територій.Документ Дитячі інновації як засіб оволодіння словотвірними моделями(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Скибенюк, Надія; Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У статті розглянуто словотворчі інновації україномовних дітей, з’ясовано чинники, які змушують дітей породжувати нові лексеми, і визначено найтиповіші моделі творення нових слів дітьми, а також фактори, що сприяють активізації словотворення в дитячому віці.Документ Ключові фрагменти концептосфери мовної особистості М. М. Жванецького(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Попович, Наталія; Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.Сьогодні фокус гуманітарних досліджень, у тому числі лінгвістичних, спрямовано на вивчення homo loquens – людини, яка здатна породжувати і сприймати мовні повідомлення. Вивчення мовної особистості – перспективний напрям розвитку лінгвокультурології. Теоретична цінність її аналізу полягає в поясненні культурно значущих смислів, що складають специфіку національно-культурного світобачення народу. У нашій роботі ми розглядали мовну особистість М. М. Жванецького з метою з’ясувати, чи можна вважати його елітарною мовною особистістю, та проаналізували фрагмент концептосфери письменника. Поняття елітарної мовної особистості Є. М. Санченко [6] характеризує як сукупність рис людини, які розкриваються в її мовній поведінці. Наприклад, високий рівень мовної й комунікативної компетенцій та їхня реалізація в мовленнєвій діяльності. Матеріалом для аналізу виступали 579 творів М. Жванецького зі збірника «Собрание произведений в пяти томах», що містить мініатюри від 60-х років ХХ століття до сучасного періоду.Документ Кодифікована вимова на сторінках “Грамматики руского язика” Я. Головацького(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Микитин, Марія Львівна; Шевчук, Лариса Василівна; Mykytyn, Mariia L.; Shevchuk, Larysa V.Праця присвячена проблемі становлення орфоепічних норм української літературної мови у XIX ст. Правописна система граматики Я. Головацького (1848) була побудована значною мірою на фонетичних засадах. Тому завдяки особливостям правопису, а частіше всупереч йому, відбилися вимовні риси, більшість з яких стала орфоепічною нормою сучасної української літературної мови.Документ Колективне та індивідуальне в мовній концептуалізації трудової діяльності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Шевчук, Лариса Василівна; Яроцька, Галина Сергіївна; Shevchuk, Larysa V.; Яроцкая, Галина Сергеевна; Шевчук, Лариса Васильевна; Yarotska, Galyna S.У статті досліджено ціннісні характеристики вербалізації концепту ПРАЦЯ в колективній українській мовній свідомості та в індивідуальній свідомості Т.Г. Шевченка. Матеріалом роботи слугували лексикографічні дані та художні твори Т.Г. Шевченка. Здійснений порівняльний аналіз виявив, що пріоритетною цінністю в авторській концептуалізації трудової діяльності у Шевченка виступає воля через засудження невільної/найманої праці в кріпацькому суспільстві та уславлення трудової діяльності вільних, рівноправних людей.Документ Концептуальна опозиція щастя/нещастя в ідіолекті М. М. Жванецького(2022) Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У статті моделюється когнітивна структура концептів ЩАСТЯ та НЕЩАСТЯ як ключових у концептосфері М. М. Жванецького. Висунуто гіпотезу, що збіг елітарної мовної особистості М. М. Жванецького та мовної особистості одесита найбільш віддзеркалюється в лінгвокультурному типажі «бонвіван». Джерельною базою дослідження послугували 579 творів М. М. Жванецького зі збірника «Собрание произведений в пяти томах», що містить мініатюри та монологи від шістдесятих років двадцятого століття до сучасного періоду. Аналіз концептуальної опозиції ЩАСТЯ/НЕЩАСТЯ здійснено з урахуванням її взаємозв’язків з іншими концептами. Виявлено, що до зони ближньої периферії концепту ЩАСТЯ в ідіолекті М. М. Жванецького входять концепти ЖИТТЯ, ЗАДОВОЛЕННЯ (НАСОЛОДА), ТВОРЧІСТЬ, СВОБОДА СЛОВА, ІНТЕРЕС, РОЗУМІННЯ, ГУМОР, ДРУЖБА, ВИПАДОК, ЛЮДИНА та концепт Я. Асоціативний зв'язок із концептом ЩАСТЯ мають концепти ЖІНКА, БАТЬКИ І ДІТИ, САМОТНІСТЬ, ОДЕСА, УКРАЇНА, ЇЖА, НАПОЇ. Концепт НЕЩАСТЯ корелює з такими ментальними одиницями, як ЖИТТЯ, НЕРОЗУМІННЯ, БЕЗКУЛЬТУР’Я, НЕРОБСТВО, БЕЗДАРНІСТЬ, ЗАБОРОНИ, ХВОРОБА, БІДНІСТЬ, ВЛАДА, МАСМЕДІА, ОДЕСА, ЄВРЕЙ та Я-концепт. Множинність стійких мовних реалізацій досліджуваних концептів свідчить про їх високий ступінь значущості в індивідуальній мовній картині світу автора. З’ясовано динаміку змін в когнітивносемантичній структурі індивідуального концепту ЩАСТЯ від юнацького максималізму щастя до мінімалізму щастя зрілого автора. Обгрунтовано, що в системі ціннісних орієнтирів Жванецького-письменника, представника соціолекту Одеси, феліцитарна ідея тісно пов’язана із гедонізмом, що є специфічною рисою лінгвокультурного типажу «одесит». Аналіз досліджуваного фрагмента концептосфери М. М. Жванецького підтверджує ціннісну специфіку мовної свідомості письменника як носія одеської субкультури.Документ Лексико-семантичне поле «гедонізм» в «Одеських оповіданнях» І. Е. Бабеля(Одеський національний університет, 2014) Попович, Наталія; Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.Протягом всієї історії людства вчені та філософи досліджували специфіку буття людини. Віднедавна поняття гедонізму стало об’єктом лінгвістичних досліджень. Це зумовлено тим, що задоволення є одним з показників ціннісних орієнтирів і впливає на людську діяльність, визначає ставлення людини до людини, до навколишнього світу та до життя в цілому. Незважаючи на всі історичні форми аскетизму, турбота про задоволення в усі століття була важливою частиною існування людства.Документ Лингвокреативный феномен каламбура в творчестве М. М. Жванецкого(Букаєв В.В., 2014) Шевчук, Лариса Васильевна; Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.В статье рассматриваются языковые механизмы создания каламбуров в произведениях М. М. Жванецкого. Выявлено, что формальные приёмы создания каламбура в миниатюрах сатирика основаны на полисемии, всех видах омонимии (полные омонимы, омофоны, омографы, омоформы) и парономазии. Доказано, что писатель обогатил современную сатиру синтетическим построением каламбуров, созданные на основе полисемии и омофонии одновременно, а также путём объединения полной лексической омонимии с паронимической аттракцией. Анализ выявил лингвокреативную особенность индивидуапьно-авторской манеры М. М. Жванецкого в создания каламбура: неоднократное повторение слова, лексические значения которого обыгрываются, что способствует большему концентрированию внимания читателя либо слушателя на ключевой лексеме в понимании шутки.Документ Метафорична репрезентація образних компонентів концепту «задоволення» в рекламних текстах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Попович, Наталія; Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У нашій роботі основна увага присвячена концепту «задоволення» в україномовній картині світу. Незважаючи на всі історичні форми аскетизму, турбота про задоволення в усі століття була важливою частиною існування людства. І хоча поняття задоволення є універсальною категорією, у кожного народу своє власне уявлення, образи, реалізації цього концепту.Документ Міжкультурна комунікація(Студія «Печать», 2023) Яроцька, Галина Сергіївна; Шевчук, Лариса Василівна; Yarotska, Galyna S.; Shevchuk, Larysa V.Методичні рекомендації та матеріали до семінарських занять складено відповідно до програми з вибіркового курсу «Міжкультурна комунікація» для студентів філологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 «Філологія» (спеціалізації 035.01 Українська мова та література (Прикладна лінгвістика)). У методичних рекомендаціях висвітлюються основні положення навчальної програми, мета, завдання, зміст курсу «Міжкультурна комунікація», рекомендована література, перелік питань до підсумкового контролю, вправи завдання для самостійної роботи, теоретичні питання до семінарських занять. Методичні рекомендації розраховано на студентів очної та заочної форми навчання спеціальності 035 Філологія (спеціалізації 035.01 Українська мова та література (Прикладна лінгвістика)).Документ Навчання іноземної мови дітей молодшого шкільного віку: сприйняття і запам’ятовування тексту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бойченко, Тетяна; Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У статті проаналізовано нейропсихолінгвістичні особливості мовленнєвого мислення дітей молодшого шкільного віку, а саме мовленнєвий розвиток дитини молодшого шкільного віку, особливості вивчення іноземної мови дітьми в початковій школі. Розглянуто питання вікових особливостей сприйняття та запам‘ятовування тексту дітьми 6-10 років, психічних пізнавальних процесів молодшого шкільного віку, особливості розвитку сприйняття та розуміння у процесі навчальної діяльності. Визначено особливості формування пам‘яті в молодшому шкільному віці.Документ Приёмы речевого воздействия в рекламных текстах В. Маяковского(Астропринт, 2014) Шевчук, Лариса Васильевна; Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.В статье рассматриваются рекламные слоганы В. Маяковского как суггестивные тексты. Доказано, что эти тексты содержат вербальные техники суггестии на всех уровнях речевой коммуникации. На фонологическом и просодическом уровнях выявлено латентное воздействие ритмизованных конструкций слоганов, направленных на инактивацию левого полушария. На лексико-стилистическом уровне наблюдается использование императивов при непосредственном обращение к адресату. Анализ лексико-грамматического уровня рекламных текстов выявил компаративно-суперлятивные конструкции с пропущенным компонентом, универсальные квантификаторы и модальные операторы. Выявленные на всех уровнях языка вербальные приёмы суггестии в рекламных текстах поэта-авангардиста дают основание считать В. Маяковского создателем эффективной рекламы для массового потребителя задолго до появления фундаментальных научно-теоретических разработок и практических рекомендаций в области рекламных технологий.Документ Символічна семантика у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів 2022–2024 років(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевчук, Лариса Василівна; Масалов, Павло; Shevchuk, Larysa V.; Masalov, PavloСтаттю присвячено дослідженню символічної семантики у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів в громадськополітичному дискурсі 2022-2024 років. У роботі проаналізовано 45 перформансів, 40 хвилин відеозаписів та 120 фотографій, що дозволило визначити основні характеристики, архетипи та символи, які використовуються для формування антивоєнних меседжів. Значна увага приділяється архетипам (МАТИ, ДИТИНА, ДІВА-ВОЇТЕЛЬКА, ВОДА, КРОВ, ЖЕРТВА, СМЕРТЬ), які формують колективне несвідоме та емоційно впливають на аудиторію. Перформанси характеризуються документальністю, інтерактивністю, публічністю та провокативністю, що дозволяє посилити їхній вплив. Розглянуто роль перформансів як потужного засобу комунікації, здатного критикувати війну, викликати співпереживання, доносити правду про воєнні злочини та формувати антивоєнні настрої. Виокремлено основні ідеї перформансів сучасності 2022-2024 років: привернення уваги міжнародної спільноти до наслідків воєнних дій (жертв серед цивільного населення); заклики про допомогу Україні з боку міжнародних урядових організацій та європейських лідерів (закрити небо, запровадити жорсткіші санкції проти росії, надати Україні зброю); нагадування світу, що війна триває і гинуть люди; розповідь про реальні трагедії, спричинені російською агресією та про воєнні злочини (насильство, ґвалтування, вбивства), зокрема вчинені щодо жінок та дітей; протест проти байдужості (мовчання) до проблем України з боку іноземної аудиторії; підняття соціально значущих питань, таких як екологічні катастрофи, руйнування, військовополонені, біженці, діти тощо; виклик співчуття як у іноземної, так і української авдиторії, емоцій гніву, агресії; заклик до боротьби, подальшого спротиву. Окрема увага приділена використанню соціальних мереж і ЗМІ для поширення антивоєнних ідей. У статті наголошується на важливості поєднання символічної мови, архетипів і культурних кодів для транслювання пацифістських ідей як в Україні, так і за її межами, залучаючи міжнародну спільноту до підтримки у боротьби проти російської агресії.Документ Словотвірна контамінація як вияв лінгвокреативності на феномен війни (на матеріалі медіатекстів)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.У статті розглядається словотвірна контамінація як вияв мовної гри, що набуває яскраво виражену прагматичну скерованість на вербалізацію свого емоційно-психологічного стану під час воєнного протистояння. Мета дослідження - виявити структурно-семантичні особливості інноваційних контамінатів у сучасному медіадискурсі. Об’єктом дослідження є інноваційні деривати в сучасних медіатекстах, а предметом – словотвірні контамінати в засобах ЗМІ та їх структурно-семантичні різновиди. Джерельною базою дослідження послугували 235 словотвірних інновацій, зафіксованих в інтернет-ЗМІ (переважно в телеграм-каналах українських та опозиційних російських блогерів) із лютого по червень 2022 року. З’ясовано, що найбільшу активність виявляє контамінаційний тип дериватів, утворених шляхом накладання однієї твірної основи на іншу. На другому місці за чисельністю зафіксованих контамінатів є прийом вичленування однієї твірної основи в іншу. Виявлено, що 75% зафіксованих графодериватів містить латинську літеру Z, яка в українському та російському опозиційному медіадискурсі стала символом російського вторгнення в Україну і набула негативного оцінного значення. Окрема увага приділяється інноваціям, що виникли в результаті мовної гри із прецедентними фразами медіатекстів періоду російсько-української війни. Запропоновано номінувати такі оказіона-лізми, які утворились лексико-синтаксичним способом та набули статусу хештеґів, хештеґ-контамінатами. Доведено, що зниженооцінної тональності набувають номени на позначення країни-агресора, представників влади, військових та усіх прибічників імперсько-мілітаристської політики. Негативне оцінювання особи чи явища відбувається за допомогою зниженоінвективної лексики, яка створює іронічне забарвлення новотвору. Обґрунтовано синтетичну функційність контамінатів, які виконують одночасно номінативну, оцінну й експресивну функції. Цей факт підтверджує загальну тенденцію щодо свідомого прагнення мовців до економії словотвірних засобів. Проведене дослідження дає підстави визначити такі результати: сучасні медіатексти демонструють надзвичайну активність інноваційних контамінатів як інформаційної зброї в період російсько-української війни; різноманітність структурних і семантичних моделей аналізованих дериватів свідчить про високий креативний потенціал мовців та продуктивність неузуальних способів словотвору. Перспективи дослідження вбачаємо в поглибленій розробці структурно-семантичної класифікації контамінатів у сучасному медіадискурсі.Документ Трансформация французского концепта «SAVOIR VIVRE» («УМЕНИЕ ЖИТЬ») в русском языковом сознании одесситов (на материале одесских песен)(Видавничий дім Дмитра Бугало, 2012) Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.; Шевчук, Лариса ВасилівнаВ статье рассматривается трансляция французского концепта «savoir vivre» («умение жить») в русское языковое сознание одесситов. Языковой материал даёт основание говорить о лакунарности этого концепта в русской лингвокультуре и специфической трансформации исследуемых концептуальных составляющих в социолекте Одессы.Документ Трансформація прецедентних імен в українському гумористичному дискурсі 2022–2024 рр.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.Статтю присвячено дослідженню мовних механізмів трансформації прецедентних імен в українському гумористичному дискурсі воєнного часу. Метою дослідження обрано виявлення структурно‑семантичних та комунікативно‑ прагматичні особливостей інноваційних прецедентів у сучасному гумористичному дискурсі. Джерельною базою дослідження послугували трансформовані прецедентні імена в сучасних українських телевізійних розважальних програмах, пародіях Юрія Великого, гумор в Telegram‑каналах за 2022–2024 рр. Було проаналізовано чотири різновиди прецедентних імен: антропоніми, топоніми, ергоніми та хрононіми. З’ясовано, що найбільшу активність в усіх групах виявляє контамінаційний тип дериватів, утворених шляхом накладання однієї твірної основи на іншу. На другому місці за кількістю зафіксованих контамінатів є прийом вичленування однієї твірної основи в іншу. Розглядається словотвірна контамінація як вияв мовної гри, що набуває яскраво виражену прагматичну скерованість на зняття психологічного стресу, подолання негативу війни за допомогою гумору. Доведено, що зневажливої тональності набувають номени‑трансформанти, пов’язані з країною‑ агресором, представниками її органів влади, пропагандистами, культурними діячами, що стали прибічниками імперсько‑мілітаристської політики. Негативне оцінювання особи чи явища відбувається за допомогою розмовно‑ зниженої лексики, яка створює іронічне забарвлення новотвору. Обґрунтовано синтетичну функційність контамінатів, які виконують одночасно номінативну, оцінну й експресивну функції. Здійснена розвідка виявляє те, що в стилістичному плані комічний ефект від більшості трансформованих прецедентних імен спричиняє каламбурна парономазія. Завдяки паронімічній атракції, інновати синтезують в собі звукову оболонку й значення двох паронімів, що дозволяє перетворити жахливі явища воєнного лихоліття на комічні шляхом глузування, уникаючи «мови ворожнечі».Документ Трансформація фразеологічних одиниць у текстах М. Жванецького як вияв мовної гри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.; Шевчук, Лариса ВасильевнаУ статті розглядаються мовні механізми трансформації узуальних фразеологічних одиниць у творах М. Жванецького. Виявлено, що такими механізмами є повернення фразеологізму чи його частині прямого конкретного значення; 2) зміни в компонентному складі фразеологізму; 3) контамінація декількох фразеологічних одиниць. Аналіз оказіонального використання сатириком фразеологізмів дозволяє стверджувати, що М. Жванецький майстерно володіє всіма зазначеними різновидами модифікації сталих сполук. На відміну від інших авторів, сатирик актуалізує прямі значення відразу декількох компонентів фразеологізму. Доведено, що письменник обирає для трансформації різноманітні в стилістичному відношенні фразеологічні одиниці: нейтральні, розмовні, книжні. Гостросоціальну сатиричну спрямованість набувають переважно оказіонально переосмислені й трансформовані газетні кліше, суспільно-політичні стійкі звороти і загальновідомі цитати з художньої та політичної літератури. Аналіз виявив лінгвокреативную особливість індивідуально-авторської манери М. Жванецького, що полягає в мовній економії: за мінімальної кількості слів у його фразах реалізується максимальна кількість лексичних значень.