Перегляд за Автор "Popik, Iryna P."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Le composant sémantique du champ lexico-sémantique "gesticulation’' en anglais(2019) Popik, Iryna P.; Попік, Ірина Петрівна; Попик, Ирина ПетровнаLa verbalisation du comportement cinétique implique le choix d’un moyen d'expression lexicale distinct pour un kinème particulier, c'est-à-dire l'apparition d'un kinème verbalisé. La fixation lexicographique de ce dernier, explicite dans sa définition les aspects formels et sémantiques du kinème. Les sens les plus stables, répétés et pertinents constituent le composant sémantique du champ lexico-sémantique "gesticulation" dans une langue déterminée.Документ Адекватность перевода номинативных единиц в системе функционально-семантической направленности целого текста(Астропринт, 2009) Попик, Ирина Петровна; Тхор, Неонила Максимовна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.; Тхор, Неоніла Максимівна; Tkhor, Neonila M.При подборе наиболее адекватных единиц в процессе перевода текста любого жанра и любой степени сложности переводчик всегда сталкивается с проблемой лингвистической относительности, несовпадения лексических и грамматических значений в разных языках. Поиски соответствий при переводе ведутся, как известно, несколькими путями и предполагают, при отсутствии прямого лексического эквивалента, определённые переводческие трансформации.Документ Вербализация кинесики в художественном тексте(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Попик, Ирина Петровна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.В художественной коммуникации, независимо от заявленности автора, его речь (повествование, рассуждение, описание) направлена читателю, пусть и личностно не идентифицированному. В художественном диалоге в качестве непосредственного адресата выступает его участник - персонаж, который слышит реплику собеседников. Читатель получает эту же информацию как вторичный адресат, извлекая ее из письменных, словесных знаков - из зафиксированного на странице произведения диалогического текста: оставаясь в пределах одного вербального кода, персонаж и читатель пользуются разными каналами связи, один из которых акустический (звуковой), другой - графический (письменный). В условиях невербальной коммуникации, отраженной в художественном тексте,происходит двойная замена - и канала связи (звукового на графический), и кода сообщения (невербального на вербальный).Документ Вербальна та невербальна комунікація (на матеріалі публікацій А. Піза)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Попік, Ірина Петрівна; Попик, Ирина Петровна; Popik, Iryna P.Стаття присвячена дослідженню співвідношення вербальної і невербальної комунікації у публікаціях А.Піза. В роботі аналізуються типи і способи представлення такесичного та проксемічного аспектів: відстань між співрозмовниками, їх просторове розміщення та дотики.Документ Домашнє читання : на матеріалі оповідань А. К. Дойля : Ч. 1(Фенікс, 2020) Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Калінюк, Олена Олексіївна; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.; Kaliniuk, Olena O.У методичних вказівках представлені розробки до оповідань видатного англійського письменника А.К. Дойла «A Scandal in Bohemia», «Five Orange Pips» та «The Boscome Valley Mystery». Методичні завдання до кожного розділу побудовані за однаковою схемою і складаються з двох частин. Перша частина містить передтекстові вправи, друга – післятекстові. Вправи першої частини є рецептивно-комунікативними і виконуються до прочитання розділу, їх метою є вмотивування читання та керування «змістовою» та «смисловою» інформацією тексту. Вправи другої частини виконуються після прочитання кожного з розділів і містять дві групи вправ. Перша група вправ має за мету збагачення лексичного запасу студентів на базі нових лексичних одиниць і містить мовні репродуктивні вправи, спрямовані на формування лексичних навичок та удосконалення граматичних навичок. Друга група складається з умовно-мовленнєвих лексичних вправ, під час виконання яких студенти використовують «змістову» інформацію художнього тексту, а також мовленнєвих вправ, які спрямовані на розвиток умінь студентів у побудові монологічних і діалогічних висловлювань у мовленнєвих ситуаціях, співвіднесення зі «смисловою» інформацією кожного з розділів.Документ Домашнє читання : на матеріалі оповідань А. К. Дойля : Ч. 2(Фенікс, 2021) Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Калінюк, Олена Олексіївна; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.; Kaliniuk, Olena O.У методичних вказівках представлені завдання до оповідань видатного англійського письменника А. К. Дойля «The Speckled Band», «The Copper Beeches» та «The Red-Headed League». Методичні завдання до кожного розділу побудовані за однаковою схемою і складаються з різних типів вправ: рецептивно-комунікативних, мовно-репродуктивних, умовно-мовленнєвих, лексичних та мовленнєвих.Документ К проблематике контекстуально- семантического подхода в системе преподавания анализа текста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Тхор, Неонила Максимовна; Попик, Ирина Петровна; Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.Современный этап развития лингвистической мысли характеризуется повышенным интересом учёных к проблематике, связанной с изучением художественной литературы в аспекте когнитивно-методических программ преподавания английского языка. Создание лингвистической теории текста вызвало к жизни ряд направлений в изучении текстовых явлений, одним из которых является контекстуально-сематический, сочетающий семантический анализ с литературоведческим [1; 3]. Данный подход вполне эффективен в когнитивно-семантической методике преподавания интерпретации текста для аудитории студентов-филологов и в немалой степени опирается на систему заданий, направленных на формирование умений корректного анализа. Обучение интерпретации художественного текста на основе указанного подхода целесообразно осуществлять, на наш взгляд,на материале небольших по объему форм художественной литературы, например, рассказов, в пользу которых свидетельствует тот факт, что «являясь малой формой эпического прозаического жанра, рассказ исключает многолинейность сюжета.Документ Кинема жестикуляции в языке и речи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2000) Попик, Ирина Петровна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.Все словари, независимо от своего типа (энциклопедический, толковый, синонимический, переводной) обозначают жест как знак. Знаковая природа жеста обеспечивает его основными характеристиками, присущими знаку любой системы, а именно: жест — это единство означающего и означаемого, обладающего как планом выражения, так и планом содержания и несущее определенную информацию о ситуации, объекте или субъекте коммуникации.Документ Концептуальне навантаження ідеонімів у романі А. Левіна «Дитина Розмарі»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Карпенко, Олена Юріївна; Попік, Ірина Петрівна; Тхор, Неоніла Максимівна; Карпенко, Елена Юрьевна; Попик, Ирина Петровна; Тхор, Неонила Максимовна; Karpenko, Olena Yu.; Popik, Iryna P.; Tkhor, Neonila M.Статтю присвячено аналізу концептуалізації ідеонімосфери роману А. Левіна «Дитина Розмарі», зокрема ролі ідеонімів у характеризації антагоніста.Документ Кінесичний аспект невербальної комунікації у публікаціях А. Піза(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Попік, Ірина Петрівна; Попик, Ирина Петровна; Popik, Iryna P.Стаття присвячена дослідженню співвідношення вербальної і невербальної комунікації у публікаціях А.Піза. В роботі аналізуються типи і способи представлення кінесичного аспекту: жести, постава і зоровий контакт.Документ Лексико-семантическое поле «жестикуляция» в англоязычных толковых словарях(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Попик, Ирина Петровна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.Статья посвящена исследованию лексико-семантического поля «жестикуляция» на материале толковых словарей английского языка. В работе рассматривается семиотическая проблема соотношения вербального и паравербального кодов человеческой коммуникации; изучается вербальное означивание кинемы, которая трактуется как протознак; анализируется ядерно-периферийная структура языкового лексико-семантического поля «жестикуляция».Документ Лінгвальні особливості діалогічного мовлення у художньому тексті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Попік, Ірина Петрівна; Тхор, Неоніла Максимівна; Popik, Iryna P.; Tkhor, Neonila M.Стаття присвячена вивченню особливостей діалогічного мовлення у художньому тексті на матеріалі роману американського письменника Е. Сігала “Love Story”. Основним методом дослідження виступав контекстуально-інтерпретаційний, сутність якого полягає в дослідженні тексту у різних типах контексту на основі інтерпретації дослідником текстових категорій та компонентів. Дослідження проводилося у рамках лінгвістики тексту – розділу загального мовознавства, який розглядає текст як систему найвищого рангу, як складну єдність, структурно-семантичне утворення, відмінне від простої послідовності речень, яке посилює увагу до акту комунікації. На відміну від інших типів оповіді, діалог досить легко виокремлюється у тексті завдяки обов’язковому пунктуаційнографічному виділенню. Всі репліки персонажу складають його мовленнєву партію, а кожна окрема репліка, як правило, є складовою частиною діалогічної єдності, тобто двох та більше реплік, тісно пов’язаних між собою формально-змістовними зв’язками. Будь-який діалог у художньому творові виконує дві основні функції: 1) імітувати усне спонтанне мовлення для створення ефекту автентичності бесіди; 2) охарактеризувати персонажів, стосунки між ними та ситуацію спілкування. Широке використання різнорівневих стилістичних прийомів у діалогічному мовленні, а саме: графону, еліптичних конструкцій, апосіопези, хіазму, антитези, гри слів та ін. допомагає авторові повністю розкрити основні функції діалогу – імітувати усне спонтанне мовлення для створення ефекту автентичності бесіди та охарактеризувати персонажів, стосунки між ними та ситуацію спілкування. Головні герої охарактеризовані як освічені люди, зокрема, за допомогою вживання різноманітних алюзій, латинських та французьких виразів тощо. Водночас вони є типовими представниками американської студентської молоді 70-х років, що знаходить своє відображення у використанні розмовної та часом ненормативної лексики у їхньому мовленні, що до того ж надає йому емоційного забарвлення та ефекту автентичності.Документ Прагматика преобразования художественного образа при переводе стилистических приёмов (на материале перевода стилистического приёма повтора)(2012) Тхор, Неонила Максимовна; Попик, Ирина Петровна; Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.Актуальность предложенного исследования обусловлена характеру репрезентации различных лексико-стилистических приёмов в тексте оригинала и перевода с точки зрения различных трансформаций, возникающих при переводе художественного произведения и восприятия его в инокультурных коммуникативных условиях, выявления наиболее существенных признаков, условий и закономерностей возникновения данных явлений. У свете указанной проблемы цель работы состоит в разработке анализа конкретного стилистического приема – повтора – в рамках жанра сказки, на материале использованных механизмов перевода в текстах сказок Р. Киплинга «Just So Stories» на русский язык.Документ Проблеми сучасної ономастичної термінології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Карпенко, Олена Юріївна; Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Карпенко, Елена Юрьевна; Тхор, Неонила Максимовна; Попик, Ирина Петровна; Karpenko, Olena Yu.; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.Статтю присвячено аналізові сучасного стану української ономастичної термінології. Висвітлено проблеми стандартизації, нормалізації та гармонізації ономастичних термінів. Визначено основні тенденції термінотворчості в ономастичній царині. Запропоновано засоби поєднання двох провідних тенденцій.Документ Проксемічний аспект невербальної комунікації (на матеріалі публікацій А. Піза)(2020) Попік, Ірина Петрівна; Тхор, Неоніла Максимівна; Попик, Ирина Петровна; Тхор, Неонила Максимовна; Popik, Iryna P.; Tkhor, Neonila M.У сучасному мовознавстві існують численні типології невербальних засобів спілкування, оскільки вони творяться та сприймаються різними сенсорними системами: зором, слухом, тактильними відчуттями, смаком, нюхом, а також з урахуванням того, коли відбувається спілкування. У нашій роботі ми дотримуємось поглядів Ф.С. Бацевича, який пропонує класифікацію невербальних засобів спілкування, яка враховує найважливіші сенсорні системи людини, а також темпоральні (часові) характеристики спілкування. Так, учений виокремлює 5 типів невербальної комунікації: акустичну (екстралінгвістика та просодика), оптичну (кінесика, проксеміка, графеміка, зовнішній вигляд), тактильно-кінестезичну (такесика), ольфакторну (запахи) та темпоральну (хронеміка) (Бацевич 2004: 59-60). З огляду на специфіку обраного матеріалу дослідження, у нашому дослідженні ми детально зупинимося на розглядові проксемічного та такесичного аспектів.Документ Просторові категорії в англійській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Тхор, Неоніла Максимівна; Тхор, Неонила Максимовна; Tkhor, Neonila M.; Попік, Ірина Петрівна; Попик, Ирина Петровна; Popik, Iryna P.Стаття присвячена огляду основних тенденцій когнітивного підходу до вивчення просторових категорій в англійській мові, оскільки когнітивна лінгвістика активно розвивається як лінгвістичний напрям, що визначає обличчя сучасної світової лінгвістичної науки. Простір відноситься до основних сенсоутворювальних філософських категорій, без яких неможлива побудова світоглядної моделі реальності. Здатність до просторової орієнтації є віддзеркаленням когнітивних механізмів, що лежать в основі сприйняття і пізнання світу людиною. Категоризація об'єктів простору відображає процес вибору і визначення цінності відповідно до людських потреб та інтересів. Матеріальна система відліку, що забезпечує людині ціннісне сприйняття простору, закладена в асиметрії будови її тіла. Різниця між її верхньою і нижньою частиною, передньою і задньою, правою і лівою сторонами дає людині можливість диференційовано сприймати напрямки простору і його протяжність, що й знаходить своє відображення у мові. Концептуалізація і мовна категоризація простору обумовлені умовами буття людини. Верховенство вертикального виміру пояснюється характерною для людини просторовою орієнтованістю її тіла в нормальних умовах, а саме в положенні стоячи. Семантичні структури просторової лексики відповідних категорій залежні від концептуальних структур і будуються з одиниць концептуальних структур. Оскільки людині властиво прямоходіння, саме на це спрямоване тіло людини, і тому вертикальне положення можна розглядати як прототипне, а в мові одиниці, що позначають просторові реалії та напрямки в межах категорії «вертикаль», мають пріоритетне значення і частіше піддаються метафоризації. Перспективним продовженням даного дослідження вважаємо аналіз вербалізації просторових категорій в англомовному дискурсі.Документ Семантическое поле «жестикуляция» в англоязычной художественной прозе(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Попик, Ирина Петровна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.Данная статья посвящена анализу вербальных репрезентаций кинем в англоязычной речи. Под кинемой понимаем жест, т. е. знаковое телодвижение (изредка позу) человека. Описания мимики или незнаковых телодвижений нами не рассматривались. Вербализованная кинема (ВК) - это слово, словосочетание, фраза, используемые для словесного, т. е. вербального обозначения кинетического, т. е. паравербального поведения человека. В письменной речи такое поведение становится предметом описания преимущественно в художественном тексте и значительно реже в текстах иных функциональных стилей.Документ Словарное означивание кинем в английском языке(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2000) Попик, Ирина Петровна; Попік, Ірина Петрівна; Popik, Iryna P.Данная статья посвящена рассмотрению единиц англоязычного вокабуляра, называющих значимые жесты, т.е. кинемы. Выполненное исследование относится к разряду пилотных, за которым последуют дальнейшие разработки намеченной проблематики.Документ Специфика использования языковых средств полифонии в системе психологического романа(2011) Тхор, Неоніла Максимівна; Попік, Ірина Петрівна; Тхор, Неонила Максимовна; Попик, Ирина Петровна; Tkhor, Neonila M.; Popik, Iryna P.У статті досліджуються принципи організації ефекту поліфонії в жанрі психологичного роману. Твори цього жанру характеризуються наявністю варіаційної оповідної перспективи, що передбачає багатобічне зображення художньої дійсності. Важливим фактором у створенні явища поліфонії є часові форми, які роблять специфічний внесок в конструювання часових планів різних голосів-свідомостей.Документ Стилістичні особливості авторської оповіді у романі М. Хеддона «The Curious Incident of the Dog in the Night-Time»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Попік, Ірина Петрівна; Тхор, Неоніла Максимівна; Popik, Iryna P.; Tkhor, Neonila M.Стаття присвячена дослідженню лінгвістичних графічних засобів та авторського наративу у романі M. Хеддона «The Curious Incident of the Dog in the Night-Time». Предметом дослідження виступає полікодовий художній текст, об’єктом є функції графічних засобів зображення реальності та особливості авторського наративу у досліджуваному романі. Актуальність даної роботи зумовлена зростаючою частотністю використання полікодових елементів у творах сучасної літератури, а також відносно малою кількістю досліджень, присвячених даній темі. Основним методом дослідження виступав контекстуально-інтерпретаційний, сутність якого полягає в дослідженні тексту у різних типах контексту на основі інтерпретації дослідником текстових категорій та компонентів. У тексті використовуються іконічні та параграфемні елементи. До параграфемних належать шрифт, кегль, відступи, розкладка тексту на сторінці, великий чи малий розмір літер. Згідно з дослідженням, параграфемні елементи зустрічаються з високою частотністю, виражають суб’єктивне відношення персонажа до висловлювання, вказують на тип зв’язків виділеного тексту з сюжетом твору, дають уявлення про місце такого тексту у загальному текстуальному просторі. Іконічний елемент — схеми, малюнки, креслення — слугують доповненням до основного текстового опису реалій роману. Без текстового супроводу іконічні елементи лишаються незрозумілими. Вони, як і параграфемні елементи, слугують для привертання уваги адресата, полегшують сприйняття тексту та в деяких випадках слугують для подальшого розкриття характеру основного персонажа. Репрезентація персонажної мови знаходиться на дещо примітивному рівні, що слугує для кращої імплементації авторського задуму. Серед основних стилістичних прийомів слід назвати полісиндетон, різні види повтору, паралельні конструкції. Всі зазначені прийоми додають логічності, конкретності викладу, що іноді є гротескним, за допомогою чого створюється автентичний та дуже характерний образ наратора.