Перегляд за Автор "Piatkova, Alla V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Potassium regime of irrigated chernozems in various agrotechnical backgrounds(2018) Tsurkan, Oksana I.; Burykina, Svetlana; Suhorukova, Galyna S.; Bilanchyn, Yaroslav M.; Piatkova, Alla V.; Leah, Tamara; Цуркан, Оксана Іванівна; Біланчин, Ярослав Михайлович; Цуркан, Оксана Ивановна; Биланчин, Ярослав Михайлович; П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла ВикторовнаThe study analyses the changes of the fractional composition of potassium of the main soils of southern Ukraine – ordinary chernozem and southern chernozem under influence of irrigation and fertilization systems. The research was conducted in two stationary experiments, laid on chernozem ordinary (11-year of crop rotation) and on chernozem south (3-year multifactorial experiment). It is established that under the influence of irrigation in ordinary chernozem the sum of groups of potentially available potassium in a layer of 0-30 cm increases by 40.3 and 57.5% in comparison with rainfed conditions. The content of exchangeable potassium in chernozem usually varies considerably depending on the soil moisture (r = - 0.80). The norm of fertilizers – manure 200 t/ha + N200P200K60, introduced under the basic cultivation of the first crop rotation, in the aftermath after 11th year provides a positive balance of exchangeable potassium in ordinary chernozem even with a decrease in the initial content in 2.1 times. In the southern chernozem, the total amount of potentially available potassium is much lower than in chernozem ordinary: 19.0% in the layer 0-30 cm and from 45.5 to 52.6% with a depth of 120 cm. The distribution of the depth and direction of irrigation and fertilizer systems are similar to those of ordinary chernozem.Документ Вплив методу створення цифрової моделі рельєфу на результати розрахунків змиву грунту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) П'яткова, Алла Вікторівна; Муркалов, Олександр Борисович; Логвина, Ю. В.; Пяткова, Алла Викторовна; Муркалов, Александр Борисович; Piatkova, Alla V.; Murkalov, Oleksandr B.; Logvyna, Yu. V.Викладено результати дослідження впливу методів побудови ЦМР на розрахунки потенційного змиву ґрунту на території балкового водозбору. Розрахунки змиву ґрунту виконано з використанням просторової ГІС-реалізованої моделі змиву- акумуляції, розробленої на кафедрі фізичної географії та природокористування Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Залучено ЦМР, побудовані за допомогою найбільш поширених методів інтерполювання: лінійної інтерполяції, кригінгу, радіальних базисних функцій.Документ Геоінформаційне моделювання ерозійних втрат ґрунту як важлива ланка облаштування ерозійно-небезпечних ландшафтів(2018) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.В умовах інтенсивного сільськогосподарського використання найродючіші ґрунти лісостепової та степової зон України зазнають невпинної деградації, що у більшості випадків пов’язано з неефективним керуванням земельними ресурсами та застарілими методами господарювання. Однією з найсерйозніших проблем є руйнування земель у результаті водної ерозії, що сотнями і тисячами гектар на рік виводить родючі землі з обороту або знецінює їхню вартість, знижуючи рівень їхньої продуктивностіДокумент Геоінформаційні технології в географії – освіта, наука та практична діяльність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Світличний, О. О.; П'яткова, Алла Вікторівна; Муркалов, Олександр Борисович; Piatkova, Alla V.; Svitlychnyi, O. O.; Murkalov, O. B.Показана триєдина сутність геоінформаційних технологій у ВНЗ як об’єкта ви- вчення, засобу навчання та робочого інструментарію для наукових досліджень і прикладних розробок. Представлені основні напрямки та результати застосу- вання ГІС‑технологій у освітньому процесі та науково-дослідній і практичній діяльності на кафедрі фізичної географії, природокористування і геоінформа- ційних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Наведена історія започаткування використання геоінформаційних технологій в географічних науках, як самостійного напрямку на кафедрі, якому в 2022 р. виповнюється 30 років. Наведено основні напрями наукових досліджень кафе- дри фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій з використанням можливостей геоінформаційних технологій.Документ Геоінформаційні технології – сучасна інформаційна технологія географії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Світличний, Олександр Олексійович; П'яткова, Алла Вікторівна; Муркалов, О. Б.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Piatkova, Alla V.Геоінформаційні технології як автоматизовані засоби та способи автоматизованого збору, зберігання, обробки, аналізу та подання просторово координованої інформації, зародившись близько шістдесяти років, тому знаходять все більш широке застосування в різних сферах людської діяльності, пов'язаних з використанням просторово розподіленої та просторово координованої інформації. Географія є сферою людської діяльності, в якій ця типова для неї інформація проходить повний цикл від збору до застосування.Документ ГІС-технології у географії та природокористуванні(2021) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Використання геоінформаційних технологій та систем (ГІС) поточного часу стає кожного дня все більше повсякденною необхідністю та навіть звичкою, ніж вузькоспрямованою навичкою спеціалістів з географії, геології, картографії, землеустрою тощо. Використання додатків, таких як Googlemaps, YandexMaps, GoogleEarth, 2GIS, або JPS-навігаторів, вже стало побутовою необхідністю, яка викликає все менше труднощів у використанні у різних сферах життя різними за підготовкою користувачами. Прокладання маршрутів, пошук місцеположення об’єктів, оцінка відстаней та витраченого часу або пального на поїздку, відстеження посилок, виклик таксі, відстеження місцезнаходження дитини або літньої людини тощо є тривіальними задачами, які виконує будь-який користувач сучасних мобільних додатків. Тим не менше створення точних та наочних електронних карт та/або програмних додатків, які містять ці карти, лишається проблемою вузького спеціаліста, який поєднує знання з географії та інформаційних технологій одночасно. Причому, як показує досвід, знання географічних особливостей території (напрямки за сторонами горизонту, рельєф, рослинний покрив, напрямки течії та інші характеристики) є переважаючими, адже технічне виконання (цифрування або digitizing) у чистому вигляді може призвести до викривленого уявлення про місцевість. Тому підготовка географів із знаннями специфіки цифрового обробітку просторових даних є важливою сьогоденною задачею географічної освіти.Документ До 40-річчя навчально-наукового стаціонару ГГФ ОНУ імені І. І. Мечникова «Кринички»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) П'яткова, Алла Вікторівна; Федорончук, Наталя Олександрівна; Пяткова, Алла Викторовна; Федорончук, Наталья Александровна; Piatkova, Alla V.; Fedoronchuk, Natalya O.Представлені основні досягнення, напрямки та перспективи роботи навчально-наукового стаціонару «Кринички» за 40 років його існування. Надана його стисла характеристика, основні сфери досліджень, включаючи ландшафтні, ґрунтознавчі, геологічні, гідрогеологічні, геоботанічні. Представлені програми навчальних польових практик студентів географів та геологів із зазначенням мети та основних завдань. Зроблений акцент на геологічній будові території з метою обґрунтування проведення тут у подальшому низки різних геологічних практик.Документ До питання про верифікацію просторово розподілених моделей змиву ґрунту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) П'яткова, Алла Вікторівна; Кордіс, А. В.; Пяткова, Алла Викторовна; Кордис, А. В.; Piatkova, Alla V.; Kordis, A. V.Розглянута проблема перевірки адекватності просторово-розподіленої ГІС-реалізованої моделі змиву-акумуляції ґрунту, розробленої на кафедрі фізичної географії та природокористування Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, на основі даних польових вимірів механічного зціплення ґрунту та потужності гумусового горизонту для ділянки схилу балки Лабушна (учбовий стаціонар «Кринички», Балтський район, Одеської області).Документ Исследования, моделирование и расчет водной эрозии почв(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Светличный, Александр Алексеевич; Пяткова, Алла Викторовна; П'яткова, Алла Вікторівна; Piatkova, Alla V.Дана характеристика основных направлений эрозиоведческих исследований на кафедре физической географии и природопользования ОНУ им. И. И. Мечникова, начиная с 70-х годов прошлого столетия. Проанализированы основные результаты, полученные в рамках этих направлений под руководством доктора географических наук, профессора Г. И. Швебса и в современный период. Выделено ведущее направление современных исследований водной эрозии почв на кафедре.Документ Комплексна географічна практика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Буяновський, Андрій Олександрович; Біланчин, Ярослав Михайлович; Буяновский, Андрей Александрович; Биланчин, Ярослав Михайлович; Buianovskyi, Andrii O.; Bilanchyn, Yaroslav M.; Piatkova, Alla V.Отже основною метою комплексної географічної практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань та навичок студентів з загально професійних предметів та дисциплін предметної підготовки (загальне землезнавство, ґрунтознавство, геологія), а також отримання навичок для подальшого вивчення геоморфології, гідрології, метеорології та біогеографії. Основні задачі практики: - закріплення теоретичних знань, отриманих під час проходження курсів з дисциплін «Загальне землезнавство», «Ґрунтознавство», «Основи загальної та історичної геології»; - формування навичок спостережень географічних явищ та процесів безпосередньо на місцевості; - опанування методики польових досліджень природних систем та окремих компонентів (геологічні відслонення, рельєф, рослинність, гідрологічні об’єкти, ґрунтовий покрив); - розвиток географічного мислення; - надбання навичок камеральної обробки польових матеріалів та їх графічного відображення; - розвиток навичок дослідницької роботи та наукової творчості; - надбання навичок користування найпростішими приладами (компас, рулетка, гірський компас, мірні рейки, ватерпас тощо); метеорологічними приборами (термометр, барометр, анемометр); гідрологічними приборами (поплавки, вертушки); - оволодіння навичками орієнтування на місцевості за допомогою карти, компасу, місцевих ознак; - оволодіння основами техніки різних видів туризму, туристичної топографії, техніки безпеки у польових умовах, організації побуту під час експедицій.Документ Ландшафтознавство: прикладні аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) П'яткова, Алла Вікторівна; Роскос, О. М.; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Сучасний стан географічної оболонки Землі, як єдиного середовища існування та життєдіяльності людини, створює нові виклики для вирішення задач раціонального природокористування, збереження та відновлення ресурсів, гармонійної взаємодії з довкіллям. Саме тому географ повинен володіти не лише теоретичними знаннями, але і вміннями застосовувати їх на практиці на конкретних прикладах. Прикладні аспекти ландшафтознавства, а саме вміння виділяти ландшафтні одиниці різної ієрархії на картах різного масштабу, обґрунтовувати їх межі, складати повні комплексні ландшафтні описи, а також розробляти рекомендації з раціонального використання території на основі ландшафтного підходу, є однією з важливих компетенцій, які опановують студенти-географи. Ландшафтознавство – галузь фізичної географії, що вивчає наземні (територіальні) і водні (акваторіальні) природні і природно-антропогенні комплекси. Основним об'єктом дослідження ландшафтознавства є ландшафт географічний як провідна ланка природної диференціації географічної оболонки Землі. Ландшафтознавство вивчає походження, структуру, динаміку і поширення географічних ландшафтів на земній кулі, закони їхнього розвитку і перетворення внаслідок діяльності людини. Серед низки наукових завдань ландшафтознавства провідне місце належить вивченню структури ландшафтів, тобто виявленню взаємозв'язків між їхніми окремими компонентами та морфологічними частинами. Практичні завдання ландшафтознавства полягають у створенні ландшафтних карт для потреб меліорації, районного планування, розв'язання аграрно-виробничих і медико-географічних питань, а також розроблення наукових основ оптимізації природних ландшафтів, створення культурних ландшафтів.Ландшафтознавство є розділом фізичної географії, який перетворився на розгалужену систему наукових напрямків, що містить ряд теоретичних та прикладних дисциплін, серед них «Основи ландшафтознавства», «Геохімія ландшафту», «Геофізика ландшафту» тощо. Основні методи та принципи ландшафтознавства висвітлюються та використовуються у межах таких дисциплін, як «Меліоративна географія», «Основи ерозієзнавства», «Використання природних ресурсів і охорона природи», «Математичні методи у фізичній географії» та ін. Об’єктом вивчення ландшафтознавства, як і фізичної географії, є природно-територіальні комплекси (ПТК) різних рангів. Основні задачі ландшафтознавства – виявлення генезису ПТК, їх сучасного стану та тенденцій подальшого розвитку. Метою навчальної дисципліни «Основи ландшафтознавства», яку вивчають студенти спеціальності 106 «Географія» і 014.07 «Середня освіта (Географія)», є: ― розвиток комплексного ландшафтного мислення, спрямованого на вміння оптимально організовувати територію та обґрунтовувати сучасне раціональне природокористування на ландшафтній основі; ― формування у студентів основних знань про компоненти ландшафту та ландшафтну структуру території, морфологічну будову ПТК різних рівнів ландшафтної ієрархії; ― засвоєння методів та прийомів польової ландшафтної зйомки, прийомів і критеріїв ландшафтного картографування на основі топографічних та інших карт території та виділення ПТК різних рівнів.Документ Особенности моделирования пространственной изменчивости факторов водной эрозии почв(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Пяткова, Алла Викторовна; П'яткова, Алла Вікторівна; Piatkova, Alla V.Представлена разработка и ГИС-реализация модели смыва-аккумуляции почвы с учетом пространственной изменчивости факторов водной эрозии почв. Данная модель учитывает пространственную неоднородность гидрометеорологического фактора ливневого смыва, а также структуру временной гидрографической сети склоновых водосборов. С использованием данной модели выполнена оценка потенциальной эрозионной опасности для некоторых тестовых склоновых участков.Документ Оценка адекватности пространственного моделирования интенсивности смыва –аккумуляции почвы на основе физико‑статистической модели(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Светличный, Александр Алексеевич; Пяткова, Алла Викторовна; Світличний, Олександр Олексійович; П'яткова, Алла Вікторівна; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Piatkova, Alla V.В статье представлены результаты оценки адекватности пространственного моделирования интенсивности склонового эрозионно-аккумулятивного процесса на основе ГИС-реализованной физико-статистической математической модели смыва-аккумуляции, разработанной на кафедре физической географии Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. В качестве основы для оценки использованы результаты пространственного моделирования водной эрозии почв с использованием теоретической «физически обоснованной» Лимбургской модели водной эрозии (LISEM). на трех тестовых участках, площадью 8,5, 21,5 и 70 га, расположенных в пределах Восточно-Европейской равнины.Документ Прикладне ерозієзнавство(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Світличний, Олександр Олексійович; П'яткова, Алла Вікторівна; Светличный, Александр Алексеевич; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Ерозієзнавство – це міждисциплінарна наукова дисципліна, метою якої є поглиблене вивчення закономірностей формування, кількісної оцінки і прогнозу ерозійних процесів у різних природно-господарських умовах, а також принципів і методів оптимізації використання ерозійно-небезпечних земель. Основними завданнями вивчення ерозієзнавства є: ― вивчити визначення понять «ерозія», «водна ерозія», «вітрова ерозія (дефляція)», «геологічна ерозія», «нормальна ерозія» і «прискорена (антропогенна) ерозія» та існуючі класифікації видів ерозії ґрунтів; ― ознайомитися з розповсюдженням водної ерозії ґрунтів у світі і в Україні, та багатобічною шкодою від її діяльності; ― розглянути польові та лабораторні методи дослідження ерозійних процесів; ― розглянути закономірності формування і фактори водної ерозії; ― вивчити принципи і методи кількісної оцінки і прогнозу ерозійної небезпеки земель, у тому числі з використанням сучасних інформаційних і геоінформаційних технологій; ― ознайомитися з існуючою практикою боротьби з водною ерозією з використанням організаційно-господарських, агромеліоративних, лісомеліоративних і гідромеліоративних заходів і їх комплексів; ― вивчити підходи та методи оптимізації використання ерозійно-небезпечних земель; ― розглянути принципи і методи обгрунтування ґрунтозахисних систем землеробства.Документ Проблема верификации пространственно- распределенных математических моделей водной эрозии почв(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Светличный, Александр Алексеевич; Пяткова, Алла Викторовна; Плотницкий, Сергей Владимирович; Голосов, В. Н.; Жидкин, А. П.; Світличний, Олександр Олексійович; П'яткова, Алла Вікторівна; Плотницький, Сергій Володимирович; Голосов, В. М.; Жидкін, А. П.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Piatkova, Alla V.; Plotnytskyi, Serhii V.; Holosov, V. N.; Zhidkin, А. P.Рассмотрена проблема верификации пространственно-распределенных математических моделей водной эрозии почв на основе данных о распределении смыва-аккумуляции в пределах склонов, как необходимое условие практического применения таких моделей. Представлены результаты верификации физико-статистической пространственно-распределенной модели смыва-аккумуляции, разработанной в Одесском национальном университете им. И. И. Мечникова на основе данных полевых исследований пространственного распределения эрозии-аккумуляции, полученных с использованием почвенно-морфологического, радиоцезиевого методов и метода магнитного трассера на экспериментальном водосборе Грачева Лощина (Курская область, Россия).Документ ПРОБЛЕМИ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ЕРОЗІЙНИХ ВТРАТ ГРУНТУ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Розглянуті проблеми оцінки ерозійних втрат ґрунту на прикладі просторової ГІС-реалізованої моделі змиву-акумуляції ґрунту, пов’язані з особливостями моделювання водної ерозії ґрунту у середовищі ГІС-пакетів, що підтримують растровий формат даних. Показано, що величина чарунки растру значно впливає на кінцевий результат моделювання змиву ґрунту, а найкращою величиною чарунки растру для невеликих за розмірами схилових ділянок, що представляють собою окремі поля або їх частини, є величина не більше 10 м.Документ Провідні результати фізико-географічного дослідження Причорноморської низовини та їх значення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Світличний, Олександр Олексійович; Стоян, Олександр Олександрович; Муркалов, Олександр Борисович; П'яткова, Алла Вікторівна; Гижко, Лілія Володимирівна; Зелененко, О. Г.; Орган, Людмила Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Stoian, Oleksandr O.; Murkalov, Oleksandr B.; Piatkova, Alla V.; Hyzhko, Liliya V.; Orhan, Liudmyla V.В основу представленої доповіді покладені результати фізико-географічних досліджень протягом 2015-2020 років на території Причорноморської низовини. В першу чергу найбільше актуальні питання визначалися для досліджень. На відміну від інших публікацій, до змісту досліджень були залучені послідження на південній окрайці, де детально вивчалися дельти річок та класичні лиманний та лопатевий типи узбережжя Чорного та Азовського морів. Відповідно була розробленою відповідна програма робіт. Для отримання висновків, матеріали попередніх досліджень були використані в публікаціях попередників та авторів статті, шляхом географічних співставлень. В програмі визначалися найбільш актуальні питання для раціонального природокористування. В переліку цих питань були: а) матеріали та методи досліджень; б) природні комплекси на класичному узбережжі лиманного та лопатевого типів; в) абразійні та акумулятивні форми берегового рельєфу; г) сучасний розвиток Кілійської дельти Дунаю; д) змив грунтів та гідрометеорологічний режим; є) зміни клімату, вітро-хвильового режиму та водного балансу морів; е) стан приморських національних парків та заповідників; ж) вплив деяких видів антропогенного фактору на природу Причорноморської низовини. Ця доповідь є оглядовою. В роботах брали участь всі викладачі кафедри.Документ Провідні результати фізико-географічного дослідження Причорноморської низовини та їх значення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Світличний, Олександр Олексійович; Стоян, О. О.; Муркалов, О. Б.; П'яткова, Алла Вікторівна; Гижко, Л. В.; Зелененко, О. Г.; Орган, Л. В.; Shuiskyi, Yurii D.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Piatkova, Alla V.В основу представленої доповіді покладені результати фізико- географічних досліджень протягом 2015-2020 років території Причорноморської низовини. В першу чергу найбільш актуальні питання визначалися для досліджень. На відміну від інших публікацій, до змісту досліджень були залучені дослідження на південній окрайці, де детально вивчалися дельти річок та класичні лиманний та лопатевий типи узбережжя Чорного та Азовського морів. Відповідно була розроблена програма робіт. Для отримання висновків, матеріали попередніх досліджень були використані в публікаціях попередників та авторів статті, шляхом географічних співставлень. В програмі визначалися найбільш актуальні питання для раціонального природокористування. В переліку цих питань були: а) матеріали та методи досліджень; б) природні комплекси на класичному узбережжі лиманного та лопатевого типів; в) абразійні та акумулятивні форми берегового рельєфу; г) сучасний розвиток Кілійської дельти Дунаю; д) змив грунтів та гідрометеорологічний режим; є) зміни клімату, вітро- хвильового режиму та водного балансу морів; е) стан приморських національних парків та заповідників; ж) вплив деяких видів антропогенного фактору на природу Причорноморської низовини. Ця доповідь є оглядовою. В роботах брали участь всі викладачі кафедри.Документ Просторова гіс-реалізація моделі раціонального використання земельних ресурсів ерозійно‑небезпечних земель(Одеський нац. ун-т, 2015) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Наведена просторова реалізація моделі раціонального використання земельних ресурсів ерозійно-небезпечних земель з використанням сучасних геоінформаційних технологій.Приведений приклад використання розробленої моделі для тестової ділянки у межах степу України.Документ ПРОСТОРОВА ГІС-РЕАЛІЗОВАНА МОДЕЛЬ ЗЛИВОВОГО ЗМИВУ- АКУМУЛЯЦІЇ ҐРУНТУ(Астропринт, 2010) П'яткова, Алла Вікторівна; Пяткова, Алла Викторовна; Piatkova, Alla V.Представлена просторова модель зливового змиву акумуляції ґрунту та особливості її реалізації у середовищі геоінформаційного пакету PCRaster. Наведена схема функціонування моделі та представлені розрахунки змивуакумуляції ґрунту з використанням моделі для тестової ділянки.