Перегляд за Автор "Novikova, Liudmyla V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 39
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ To the question on peculiarities of ukrainian-turkish and ukrainian-tatar relations in the last third of XVII – early XVIII c.(2019) Novikova, Liudmyla V.; Новікова, Людмила Володимирівна; Новикова, Людмила ВладимировнаThe article explores the problem of Ukrainian–Turkish and Ukrainian-Tatar relations in the last third of XVII century – early XVIII century. This period was marked by the regrouping of political interests in Central and Eastern Europe, when the created system of peace treaties and its evolution gave the Ukrainian hetmans various fears about the fate of Ukraine, encouraged them to search for contacts with Crimean Khanate and Ottoman Empire. In these contacts at the state and especially public level, there was already a sufficiently controversial tradition. The ideological context associated with the phenomenon of identity (Cossack, Ukrainian) also played its role, which often entered into contradiction with the ideological frame of the real time policy. At the same time, in turn, the representatives of Crimean Khanate and Ottoman Empire had their own imaginationits toeards and tradition concerning Ukrainians,, which were formed in the context of their attitude to Christians, and also were determined by secular considerations of prey and economic benefits. Due to these reasons, the Ukrainian–Turkish and Ukrainian-Tatar relations of this time were a complex phenomenon, which, despite the existing historiography (for example, it should be mentioned the works by O. Galenko, T. Chukhlib), requires additional investigation. In addition to research the factual history if phenomenon and made attempt to reconstruct the Ukrainian–Turkish and Ukrainian–Tatar relations in this period as a certain system, in the article another attempt was made to outline the structure of the problem. The analysis of Ukrainian-Turkish and Ukrainian-Tatar relations in the last third of XVII century – on the beginning of XVIII c. conducted with using the official and narrative sources, allowed to allocate the following directions, studying of which is needed to reveal various aspects of the problem: terminology, the study of hostile relations in the context of secular and religious ideas, the study of allied and peaceful (included with social assimilation) relations; the study of the main motivation used to substantiate the necessity of unions with Crimean Khanate and Ottoman Empire in the conditions when Orthodoxy acted the role of the center of Ukrainian identity; analysis of the use of the Ukrainian-Tatar and Ukrainian-Turkish relations to form the pantheon of heroes and give positive or negative characteristics to individual figures, depending on the discourse and tasks of authors of texts. It is also important to study the psychological aspects of relations, the influence of mentality, emotions, in the context of the concepts of "offence" and "fear". The study of these areas showed the complexity of the very concept of "Ukrainian-Turkish and Ukrainian-Tatar relations", their different and even opposite directions, dependence on political and ideological factors, their influence on the formation of public discourse.Документ Володимиру Никифоровичу Станко - педагогу й вченому - з подякою за наукове "пробудження"(2017) Новікова, Людмила Володимирівна; Новикова, Людмила Владимировна; Novikova, Liudmyla V.Ми - я та мої однокурсники - вступили до Одеського державного університету імені I.I. Мечникова у складний для абітуріентів 1987 рік. Toдi одеситам нелегко було потрапити до історичного факультету, i навіть легендарний Борис Дерев’янко відстоював ix права на сторінках мiськoї "Вечорки”. Що рухало кожним з нас при вибоpi факультету, важко сказати, напевне знаю, про себе - я була ціковитим романтиком. Надихавшись повітря старовинного Білгорода-Дністровського, моєї першої батьківщини, наслухавшись шепоту його вітрів на дністровських кручах, назбиравши у старовинній фортеці залишків керамічних люльок, я з радісним завмиранням серця вступила на поріг майбутньої Альма-матip.Документ Вступ до вивчення курсу «Історія України»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Новікова, Людмила Володимирівна; Новикова, Людмила Владимировна; Novikova, Liudmyla V.«Вступ до вивчення курсу «Історія України» є вступною теоретичною частиною курсу «Історія України» та складається з одного змістового модулю. Тематично він є міждисциплінарним у відношенні до курсів «Український історіографічний процес в контексті еволюції світової науки», «Українське джерелознавство та археографія», «Історія Одеського (Новоросійського) університету» та ін. У матеріалах курсу подана комплексна авторська інтерпретація проблем, які висвітлюються у згаданих курсах. «Вступ до вивчення курсу «Історія України» призначений для студентів першого освітньо-кваліфікаційного рівню «бакалавр» напряму 03 «Гуманітарні науки», спеціальності 032 «Історія та археологія», спеціалізацій «Історія України в світовому контексті»; «Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини»; «Європейські студії». Мета «Вступу до вивчення курсу «Історія України» полягає у формуванні у студентів уявлень щодо теоретичних (методологічних, джерелознавчих, історіографічних) питань курсу в цілому та стосовно традиції вивчення й викладання історії України в Одеському національному університеті, починаючи з періоду Новоросійського університетуДокумент Давня та середньовічна історія України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бачинська, Олена Анатоліївна; Новікова, Людмила Володимирівна; Полторак, Володимир Миколайович; Bachynska, Olena A.; Novikova, Liudmyla V.; Poltorak, Volodymyr M.Курс «Давня та середньовічна історія України» розпочинає кількарічний нормативний курс «Історія України» для студентів бакалаврату. У методичних вказівках надані рекомендації по засвоєнню студентами змісту курсу, плани практичних занять, вміщено вимоги до самостійної роботи, список рекомендованої літератури тощо. Приділяється увага методам контролю знань. Видання призначене для використання в навчальному процесі бакалаврів другого року навчання.Документ До питання про джерельний потенціал мемуаристики для вивчення історії Одеського державного університету в другій половині ХХ ст.(Астропринт, 2015) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ доповіді зроблена спроба здійснити аналіз мемуарів з історії ОДУ у другій половині ХХ ст., з метою виявлення їх значення як історичного джерела.Розглянуто інформативний потенціал спогадів для вивчення інституційної історії та історії окремих персоналій. З’ясовано, що мемуари містять відомості, здебільшого не відображені в інших групах джерел.Документ До питання про дослідження історії запорозького козацтва у Південній Україні в першій половині ХІХ ст. (історіографічна спадщина А. Скальковського)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті на тлі загальних історіографічних тенденцій розкривається роль історика А.О.Скальковського (1808-1898) у висвітленні історії запорозького козацтва і закріпленні за південноукраїнським (одеським) вченим осередком першості у ХІХ ст. у спеціальному науковому вивченні цього історичного феномену.Документ ДО ПИТАННЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЕПІСТОЛЯРНИХ ДЖЕРЕЛ ДО ПОДІЙ 1649 р. В УКРАЇНІ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ І В КОНТЕКСТІ СВОЄЇ ЕПОХИ(Астропринт, 2005) Новікова, Людмила Володимирівна; Новикова, Людмила Владимировна; Novikova, Liudmyla V.Одним з самих яскравих феноменів європейської історії XVII ст. є Визвольна війна українського народу, в ході якої народжувався особливий тип східноєвропейської державності. Важливим проявом цього процесу стало укладання українським урядом міжнародних угод. Першим таким міжнародним договором дослідники називають Зборівсь-ку угоду серпня 1649 р. яка була укладена після однойменної битви і знаменувала завершення військової кампанії 1649 р. Серед українських та польських істориків, які торкалися цієї проблематики, слід згадати М. Костомарова, М. Грушевського, Л. Кубалю, І. Крип'якеви-ча, В. Голобуцького, В. Смолія, В. Степанкова, С. Плохія, Я. Качма- рчика та інших.Документ До питання про паго-історіографію як напрямок регіонально-історичних досліджень у ХІХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаНа сучасному етапі розвитку історичної науки та історичного краєзнавства в Україні спостерігається тенденція до становлення окремого напрямку досліджень, пов’язаного з вивченням історії сільських населених пунктів. У таких умовах доцільно звернутися до витоків цього напрямку у ХІХ ст., надати йому окреме термінологічне визначення як пагo-історіографії. Мета даної статті – обгрунтувати необхідність виділення паго-історіографії як окремого історіографічного напрямку регіонально-історичних досліджень у ХІХ ст., визначити загалом його можливу внутрішню структуру. Проведене дослідження виявило можливість виділення окремого історіографічного напрямку - паго- історіографії. Запропонована структура пагo-історіографії, з’ясовано наявність регіональних особливостей пагус-історичних досліджень.Документ До питання про роль А. О. Скальковского у встановленні дати святкування заснування м. Одеси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Новікова, Людмила Володимирівна; Новикова, Людмила Владимировна; Novikova, Liudmyla V.“Одеса є єдиним у Росії містом, що захотіло відзначати щорічним урочистим святом початок свого існування”, - стверджував у 1893 р. член Одеського товариства історії та старожитностей, протоієрей Арсеній Лебединцев. Питання святкування у XIX ст. в Одесі дня заснування міста та відповідних п’ятидесятилітнього та столітнього ювілеїв, а також пов'язаного з ними століття завоювання Хаджибея, за своєю складністню потребує спеціального дослідження. По-перше, ці свята стали елементам міської культури, про що свідчить органічне відродження святкування дня міста в наш час. По-друге, сакралізація свята заснування міста перетворення його на традицію, а також святкування згаданих ювілеїв сталі виявом усвідомлення міською громадою винятковості швидкого розвитку Одеси.Документ До питання про черкеську (черкаську) версію походження козацтва в історичних працях XVIII – першої третини ХІХ ст.(Бондаренко М.О., 2015) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті приділяється увага черкеській (черкаській) версії походження козацтва, передусім українського. Про християнське населення Північного Кавказу, назва якого черкеси, і яке використовує слов’янську мову, наскільки нам відомо, вперше згадується в історико-географічних працях XVI століття. В історіографії поєднання понять черкеси-черкаси та козаки мало місце, ймовірно, вже у XVIІІ столітті. Це можна простежити у працях Байєра, Татищева, створених в умовах Російської імперії. Однією з передумов звернення істориків до черкескої (черкаської) версії походження козацтва було вживання ще з XVI століття по відношенню до козаків назви «черкаси». У другій половині XVIІІ століття до цієї теми звертаються історики, що спеціалізуються на історії донського та українського (запорозького) козацтва (Рігельман), або переслідують у своїй історіографічній діяльності певні політичні цілі (Болтін). При порівнянні низки документів виявляється, що Болтіна як інтелектуала особливо цінував відомий російський державний діяч Потьомкін, який після знищення Нової Січі займався справою відновлення козацького війська за рахунок колишніх запорожців, з метою використати його на службі Російській імперії. Нашу увагу привернув той факт, що робота Болтіна, у якій йде мова про черкеське (черкаське) походження козацтва, вийшла у той же час (1788 рік), коли Катерина ІІ писала Потьомкіну про ймовірність переселення колишніх запорожців на Тамань, де вони мали виконувати важливі для імперії функції військового характеру. Таким чином, вживання черкеської версії походження козацтва у роботі Болтіна набуло політичного характеру, дозволяло пов’язати за допомогою історичних аргументів запорозьке козацтво з північнокавказьким регіоном. На межі XVІІI–ХІХ ст. інший автор, який побував на Тамані, в середовищі Чорноморського козацького війська, створеного зі залученням колишніх запорожців, прямо пов’язує походження цього війська з черкеською (черкаською) теорією. Це ще раз підтверджує наш висновок щодо того, що у роботі Болтіна ця версія з’явилася під впливом конкретних політичних чинників, пов’язаних з обставинами створення та визначення території для Чорноморського козацького війська. У першій третині ХІХ століття цю концепцію як власну відстоює історик Бантиш-Каменський. Однак у нових умовах вона не отримала визнання з боку інших істориків, які шукали нові пояснення витокам козацтва.Документ До питання щодо відображення ролі Румунії та Трансністрії в історії східноєвропейських євреїв у публікаціях в американській пресі 1940-х рр.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.У даній статті висвітлюється зміст інформації щодо місця Румунії 1920-х – 1940- х рр. та Трансністрії в історії східноєвропейських євреїв, яка оприлюднювалася в переважно англомовних матеріалах низки американських газет у 1940-х рр., таких, як «Românul American» («The Roumanian American»), «The southern jewish weekly», «Evening star», «Detroit evening times». Мета дослідження полягає у визначенні структури умовного газетного наративу щодо місця Румунії 1920-х – 1940-х рр. та Трансністрії в історії східноєвропейських євреїв, що вміщений у згаданих газетних публікаціях. В результаті проведеного дослідження була здійснена реконструкція умовно цілісного інформаційного наративу у публікаціях низки американських газет стосовно значення Румунії та Трансністрії в історії східноєвропейських євреїв у 1920-х – 1940-х рр., що поширювався у масовій думці. Визначені головні складові цього англомовного наративу, вказано на його суспільне значення.Документ Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаІсторія дослідження місцевої історії України наприкінці XVIII – на початку XX ст. представляє собою окремий історіографічний, інтелектуальний та суспільний (включно з національним) феномен. Це зумовлено специфічними історичними обставинами періоду, в межах якого відбувалося становлення модерних європейських націй. У методичних вказівках вміщені матеріали теоретичного та практичного характеру, що сприяють як ознайомленню з різними аспектами проблематики, так і більш глибокому вивченню окремих питань. Методичні вказівки призначені для здобувачів третього (освітньо- наукового) рівня, а також для всіх тих, хто має відповідний науковий інтерес.Документ «Змагання дискурсів»: до питання про позитивний образ єврейського населення у публікаціях «Одесского вестника» (перша половина 1880-х рр.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті висвітлюється питання щодо створення у публікаціях в локальній пресі в Україні у другій половині ХІХ ст. (на прикладі газети «Одесский вестник») позитивного образу єврейського населення, який в історіографії, на тлі уваги до антисемітської пропаганди, здебільшого маргіналізується, й тому потребує додаткового вивчення. Проведене дослідження дозволило реконструювати окремі складові позитивного дискурсу щодо єврейського населення у публікаціях «Одесского вестника» першої половини 1880-х рр., з’ясувати факт існування і особливості одного з варіантів виразної ідеологічної опозиції публічному антисемітизму.Документ “История Новой сечи или, последнего коша Запорожского” А. А. Скальковського на Демидівському конкурсі Петербурзької Академії Наук(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаСтаття присвячена участі двох видань монографії А.О.Скальковського “История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского” (1841-1842,1846) у Демидівському конкурсі Петербурзької Академії Наук, який розглядається як важливий чинник активізації місцевих або регіональних наукових досліджень у Російській імперії та Південній Україні у ХІХ ст.Документ Козацька тематика в працях А. Д. Бачинського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаСтаття присвячена загальному аналізу доробку відомого українського вченого А. Д. Бачинського (1933-1995) в галузі історії українського козацтва. У результаті були визначені головні концептуальні підходи до висвітлення історії українського козацтва та коло проблем, над працював історик, а також виділені окремі періоди у дослідженні ним вказаної тематики. The article is devoted to general analyses of what the famous Ukraine scientist A. D. Bachins’kyi (1933-1995) have done in the field of inverstigation of Ukrainian Cossacks’ history. In consequence it was determined the main theoretical approaches and circle of problems at which historian worked and also it was picked out the periods of his research archivities.Документ «Козацький період» як історіографічний концепт у працях з місцевої історії Наддніпрянської України, ХІХ – початок ХХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті здійснена постановка проблеми існування історіографічного концепту «козацький період» в історіографії місцевої історії Наддніпрянської України доби формування модерної української нації. У цей час історіографія історії України поступово перетворюється на самостійний напрямок досліджень, що відбувалося, зокрема, за допомогою формування власної періодизації національної історії. У зв’язку з цим традиційна козацька тематика, що визнавалася українською в умовах Російської імперії, до певної міри втрачала роль єдиного репрезентанта історії України. Українська історіографія розширювала обрії історії України у давнину, наприклад, за рахунок Русі (у контексті концепції Русі-України В. Б. Антоновича та М. С. Гру- шевського) і більш ранніх часів, а також осмислювала самобутній сучасний розвиток українського суспільства як період національного відродження. Відповідно доба появи та розвитку козацтва як окремого українського історичного феномену перетворювалася на черговий етап в історії України у модерній моделі (парадигмі) її історичного розвитку, що розроблялася В. Б. Ан- тоновичем та М. С. Грушевським. Тому у статті приділена увага становленню концепту «козацького періоду» у контексті загальної історії України. Водночас історичні дослідження в Наддніпрянській Україні не загальнонаціонального українського, а територіального, місцевого характеру теж містили в собі відображення спроб виділити концепт «козацького періоду», тому що розглядали всі, доступні за джерелами, періоди в історії регіонів – від античності (в умовах півдня) до сьогодення, або, в історії окремих населених пунктів, – послідовну зміну періодів, починаючи від їх заснування. У статті також приділено увагу різним підходам авторів до використання концепту «козацького періоду» в історіографії місцевої історії, запропоновано ви- ділення трьох типів концепту: народницького (демографічного, етнографічного, станового); політичного (державно-політичного) (у зв’язку з Гетьманщиною чи Запорозькою Січчю); змішаного народницько-політичного (Слобідська Україна). Внаслідок проведеного дослідження було з’ясовано, що в історіографії історії різних регіонів Наддніпрянської України існували особливі типи концепту «козацького періоду», в залежності від місцевого історичного досвіду, підходів окремих авторів та ін. Вплив концепту «козацького періоду», властивого національній парадигмі історії України В. Б. Антоновича-М. С. Грушевського, згідно використаним джерелам, найбільше виражений в історії міста Харкова, за авторством Д. І. Багалія, що був учнем В. Б. Антоновича, хоча не можна виключати його вплив і на авторів історії м. Чернігова.Документ Кримський чинник в історії козацтва у зображенні істориків першої половини ХІХ ст.(СПД-ФО Бровкін О.В., 2010) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті висвітлюються особливості відображення ролі Кримського ханства в історії козацтва в історіографії у межах Російської імперії в першій половині ХІХ ст.Документ "Ніщо людське не є чужим...": кілька штрихів до персонального портрету А. О. Скальковського (1808-1898)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ XIX ст. умови розвитку півдня України та м. Одеси сприяли зростанню в ньому ролі персонального фактору. У зв’язку з цим особливого значення набували ціннісно-психологічні та інші антропологічні характеристики окремих персоналій. У статті згадані характеристики розглядаються на прикладі одеського дослідника А. О. Скальковського. Розкриття проблеми здійснено на підставі вивчення джерел переважно особового походження. Внаслідок проведеного дослідження відтворено окремі риси ціннісно-психологічного портрету Скальковського, які впливали на його дослідницьку діяльність. Отримані дані та висновки відкривають перспективу подальшого «олюднення» історії півдня України та м. Одеси, в тому числі історії місцевих наукових досліджень.Документ Образи єврейського населення в публікаціях у регіональній пресі та суспільні відносини у модерній Україні: до постановки проблеми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаУ статті запропонована постановка наукової проблема існування впливу на практику соціальної взаємодії змісту публікацій стосовно єврейського населення у регіональній пресі в Україні у добу суспільної модернізації другої половини ХІХ ст. У якості прикладу обрана ситуація між погромами в Одесі у першій половині 1880-х рр., коли публікації газети «Новороссийский телеграф» сприяли зростанню соціальної напруги та міжнаціональної конфліктності у місті, сприяючи дальшій ізоляції євреїв та провокуючи неправові дії.Документ Польський дослідник про українську історію середини XVII ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Новікова, Людмила Володимирівна; Novikova, Liudmyla V.; Новикова, Людмила ВладимировнаРец.: Serczyk V. A. Na plonacej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny, 1648−1651. − Warsawa,1998. − 379 p.