Репозитарій ОНУ імені І.І.Мечникова

Перегляд за Автор "Nakonechna, Oksana V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

100 грамм «меда поэзии» или Кому и зачем обучаться теории стихосложения
(Мелітопольський державний педагогічний університет, 2009) Наконечная, Оксана Васильевна; Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
В программу подготовки студентов-гуманитариев, в частности, студентов- культурологов философского факультета ОНУ имени И.И.Мечникова, помимо профильных дисциплин, входят спецкурсы, имеющие общую гуманитарную направленность, имеющие целью всестороннее развитие сознания и мышления.
Post чи ante: обумовленість вибору авторського методологічного підходу в культурологічних та мистецтвознавчих дослідженнях
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Особливо важкою проблемою в усіх гуманітарних науках, особливо в культурології, є питання методології. Щодо більшості сучасних гуманітарних досліджень, особливо дисертаційних робіт, то, на жаль, досить часто можна спостерігати дві протилежні, проте, на нашу думку, однаково хибні тенденції: або загальне нехтування методологією, або «методичний плюралізм», коли у відповідному розділі перераховуються майже всі існуючі методи наукового пізнання, особливо загальнофілософські.
Актуальні проблеми театрознавчої термінології за умов білінгвізму
("ВМВ", 2009) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Проблема термінології в театрознавстві є однією з надскладних. У мистецтвознавстві терміни, за визначенням дослідників, “сильно пронизані об’єктивним началом” [1, с. 11], і тому є менш точними, ніж в інших галузях І знання.
Апологія методології в культурології
(СПД Біла К. О., 2013) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Особливо важкою проблемою в усіх гуманітарних науках, особливо в культурології, є питання методології. Щодо більшості сучасних гуманітарних досліджень, особливо дисертаційних робіт, то, на жаль, досить часто можна спостерігати дві протилежні, проте, на нашу думку, однаково хибні тенденції: або загальне нехтування методологією, або «методичний плюралізм» [1, с. 27], коли у відповідному розділі перераховуються майже всі існуючі методи наукового пізнання, особливо загальнофілософські.
Артефакт - одиниця культури?
(СПД Біла К. О., 2013) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
До буття культури можна прирахувати гранично широке коло предметів і явищ. З якої б позиції не вивчалася б культура, ми можемо вивчати її тільки по її проявах, в чому б ці прояви не містилися, якими б за походженням вони б не були, яку б соціальну значимість не мали. В якості елементарної одиниці штучного світу більшість дослідників виділяють категорію артефактів, розуміючи під цим терміном «будь-який штучно створений об'єкт, рівно як фізичний, так і ідеаціональний» [1, с. 7]. Втім, в історії науки, зокрема філософії, відбувалися неодноразові спроби знайти якусь нейтральну категорію, яку б можна було покласти в основу світової культурної парадигми (досвід позитивістів, «елементи світу» Е. Маха, «енергія» Р. Оствальда, «носії» С. Федосіна, «факти» у неопозитивістів тощо). Незважаючи на евристичну цінність цих пошуків, жодний їх результат,як показує практика, не став загальновизнаним. Як бачимо, розуміння артефактів в якості елементарної одиниці культури як штучного світу лежить в тій самій площині, і можна ризикнути передбачити, є так само недостатньо повним.
„Бог з машини” відповідає на молитви (Сучасні тенденції використання техніки в драматичному театрі)
(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", 2009) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Латинський вислів „deux ех machina” („Бог з машини”) в античному театрі позначав „бога”, який в розв’язці вистави з’являвся за допомогою спеціальних механізмів і вирішував всі конфлікти п’єси. Нас, власне, цікавить не переносне, а первинне значення цього вислову, що вказує на використання техніки ще в античному театрі.
Визначальні та білінгвістичні проблеми сучасного українського театрознавства
(ТОВ "Студія "Негоціант", 2005) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Проблема термінології в театрознавстві є однією з дуже складних. В мистецтвознавстві терміни, за визначенням дослідників, «сильно пронизані суб’єктивним началом» [І, 11], І тому є менш точними, ніж в інших галузях звання. В мистецтві не існує терміносистеми в точному і повному визначенні цього слова, а існують окремі термінотворення, які характеризують індивідуально-авторський стиль збагнення мистецтва. Так склалося історично - акторська та режисерська термінологія носить метафоричний, багатозначний характер. Це не просто неминуче, а закономірне явище, оскільки підвищена модальність (зв’язок феномену з тим, хто його втілює) є частиною самої природи мистецтва.
Возможности креативной педагогики при изучении мифологии
(Изд-во ВОЛГГМУ, 2013) Наконечная, Оксана Васильевна; Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
Автор в данной статье попытается обосновать культурологическое значение изучения мифологии, проанализировать традиционные формы оценивания и контроля знаний студентов по зтой теме, а также обоснует возможности использования злементов креативной педагогики, применямые в авторских курсах по культурологии.
Досвід застосування параметричної загальної теорії систем в мистецтвознавчому дослідженні
(2016) Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
Традиційними методами вивчення мистецтва, зокрема театрального, є історико-генетичний, структурно-функціональний, порівняльно-історичний, описовий та інші. Проте, як зазначає відомий український мистецтвознавець Н.Корнієнко, „театр більше не підпорядковується старому інструментарію, несучасній методології” [1, 13]. Отже, потрібні нові, сучасні методи дослідження явищ театрального процесу. Предметом дослідження автора є сценічна образність в контексті театральної культури. Існування образу як об’єкту, якому властиві певні елементи (компоненти) і структура (зв’язок між цими елементами), дає підставу розглядати сценічний образ як систему.
Зміна призначення театру як ознака часу
(Наука і освіта, 2004) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Питання про призначення і завдання театру вважається вирішеним здавна і багатьма фахівцями, як театрознавцями, так і практиками сцени - акторами і режисерами. Отже, завдання - відтворювати і показувати життя людського духу, а призначення - впливати на людську свідомість, тобто декларувати певні духовні цінності, як максимум - добиватися катарсису як вищої ступіні духовного очищення.
Зміна призначення театру як соціального феномену в руслі ознак часу
(ТОВ "Студія "Негоціант", 2004-12) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Всі мистецтвознавчі науки, зокрема театрознавство, досліджують просторово-часові феномени культури, а тому є сильно детермінованими особливостями часу, в який вони існують. Тому їх основні положення мають постійно переглядатися з метою уточнення, оскільки із зміною часу можуть докорінним образом змінюватися. В статті розглянута точка зору автора на зміну призначення театру як соціального феномену у зв’язку із зміною естетичної, гносеологічної та аксиологічної систем суспільства.
Как научить говорить эзоповым языком (методика художественного чтения басен)
(ТОВ "Студія "Негоціант", 2009) Наконечная, Оксана Васильевна; Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
Литературный жанр басни является весьма показательным в отношении читающего – благодаря большому потенциалу выразительности, заложенному в маленьком объеме текста, можно довольно верно и подробно судить о многих качествах испод кителя: о темпераменте, о логичности, об умении переключаться и, разумеется, о технике речи.
Критерий условности в анализе сценического образа в театральном искусстве
(2004) Наконечная, Оксана Васильевна; Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
Любой художественный образ, в частности, сценический образ в театральном искусстве, имеет синтетическую природу, поэтому анализировать этот феномен невозможно с позиции какого-то одного критерия. В зависимости от того, какой критерий будет взят за основу при анализе, можно рассматривать сценический образ, исходя из формы его отношения к действительности, рассматривая его внешнюю форму (материал), внутреннюю (художественную) форму и содержание.
Матеріальний артефакт як об'єкт культурологічного дослідження
(Харківська державна академія культури, 2014) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Розглянуто матеріальний артефакт як феномен культури. Проаналізовано тезу про артефакт як основну культурну одиницю.
Мост в будущее (постмодерн: мыслить по-иному)
(Апробация, 2012) Наконечная, Оксана Васильевна; Наконечна, Оксана Василівна; Nakonechna, Oksana V.
Культурное развитие человеческой цивилизации в течение всего периода истории строилось на научно-техническом прогрессе, неуклонно следуя путем научно-технической революции (НТР). Только в двадцатом веке человечество, опьяненное прогрессом, впервые начинает осознавать ошибочность этого пути. Неоспоримыми являются следующие социокультурные и социоприродные факты: конечность природных ресурсов; потеря гармонии между человеком и окружающей средой; нарастание в геометрической прогрессии экологических проблем еt setera. Реальная угроза самоуничтожения человеческой цивилизации заставила искать другие пути развития культуры. И в первую очередь этот процесс связан с изменением способа общечеловеческого мышления.
Нова сутність сучасної художньої діяльності
(Кримський інститут економіки та господарського права, 2010) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Термін «сучасне мистецтво» є досить спірним та неоднозначним, між тим сама проблема сучасного мистецтва є. безперечно, вкрай актуальною як для загальносвітової, так і для національної культури. Цим терміном прийнято умовно називати інтегровану художньо-дизайнерську діяльність яка включає в себе різноманітні жанри і художньо-технічні засоби, як-от:, живописні, скульпторські, графічні, архітектурні, театральні, кінематографічні, фотографічні, музичні та інші складові
Нові перспективи дослідження сценічної образності в театральному мистецтві
(Наука і освіта, 2005) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Майже єдиним методом, яким послуговується на сьогодні театрознавство для здійснення аналітичної функції, є описовий, але, як зазначає Н.Корнієнко, з якою ми погоджуємось, „цей тип театрального дискурсу ближчий до рефлексій театрального критика аніж до теоретика театру” [2,9]. Проте, ми мусимо зазначити з майбутньою спробою доведення, яка планується, що властивості театральної критики не здатні забезпечити справжнього наукового аналізу в сучасному мистецтвознавстві, зокрема театрознавстві. Для здійснення аналітичної функції потрібні, як мінімум, інші властивості викладення: об’єктивність, структурна єдність, специфічна мова викладення, доказовість тощо. Якщо науковий аналіз є неможливим в рамках театральної критики, яким же чином він має здійснюватися? Пропонуємо власну точку зору на це питання, спроба відповіді на яке і стала метою даного дослідження.
Образ створений, образ втілений, образ сприйнятий
(ТОВ "Студія "Негоціант", 2008) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Сценічний образ є одним з різновидів художнього образу. Актор на сцені створює сценічний образ, який сприймають глядачі. Проте процеси створення, сприйняття і втілення художнього образу відбуваються в людській психіці неоднаково. Н. Корнієнко довела притаманність всім типам нематеріальних систем, до яких належить і сценічний образ, своєрідного «квантового ефекту» [1, 28]. Об'єкт створення, втілення і сприйняття (сценічний образ) вступає із суб'єктом - тим, хто його створює, втілює, сприймає - в багатозначні стосунки, внаслідок чого в результаті буде отримана інша система, тобто образ створений не дорівнює образу втіленому, а втілений - образу сприйнятому. Проаналізуємо цю суперечність, дослідивши функціональну структуру сценічного образу з точки зору його створення, втілення і сприйняття.
Об’єктивність і суб’єктивність мистецтва як моделі реальності
(Наука і освіта, 2004) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Питання про виникнення і природу мистецтва розглядалося неодноразово, і найлогічнішим здається передбачення, що мистецтво виникло і існує як модель певного вияву реальності, тобто об’єктивної дійсності. Але існує багато суперечностей щодо механізму його виникнення, якщо слово „механізм” є доречним при дослідженні явища переважно духовного плану.
Окремі питання сценічного мовлення в умовах білінгвізму
(ТОВ "Студія "Негоціант", 2009) Наконечна, Оксана Василівна; Наконечная, Оксана Васильевна; Nakonechna, Oksana V.
Одним з найбільш актуальних напрямів розвитку сучасної особистості є проблема мовлення. Не підлягає сумніву той факт, що культура мовленнєвого спілкування є одним з найвпливовіших показників ступеню розвитку загальної культури людства.

Перегляд за Автор "Nakonechna, Oksana V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування