Перегляд за Автор "Metelitsyna, I. P."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антагоністична активність чорноморських стрептоміцетів, виділених із обростань черепашнику і мідій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K.S.; Korotaieva, Nadiia V.; Lisyutin, G. V.; Metelitsyna, I. P.Швидке набуття резистентності бактеріальними і грибковими патогенами є серйозною проблемою в системі охорони здоров’я, що зумовлює пошук в різних екологічних нішах нових перспективних продуцентів протимікробних природних продуктів. Мета. Визначити антагоністичну активність стрептоміцетів, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Досліджено антагоністичну активність 19 і 14 штамів стрептоміцетів, виділених, відповідно, із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Стрептоміцети попередньо культивували на агаризованих середовищах Гаузе 1, Гаузе 2 і вівсяному агарі з морською сіллю (2%) при температурі 30 °С протягом 10 днів. Антагоністичну активність щодо 12 тест-культур визначали методом агарових блоків. Результати. Усі виділені морські стрептоміцети є антагоністами хоча б до одного штаму індикаторного мікроорганізму. Антибіотична активність залежала від джерела виділення стрептоміцетів, середовища культивування і властивостей конкретних штамів продуцентів і тест-культур. Найкращу активність штами стрептоміцетів із черепашнику проявили після культивування на середовищі Гаузе 1, а стрептоміцети із мідій – після культивування на середовищі Гаузе 2. Зони відсутності росту чутливих індикаторів коливалися від 12,4±0,3 мм до 20,6±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із черепашнику) і від 12,4±0,2 мм до 39,7±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із мідій). Streptomyces sp. Lim 2.2 (штам із черепашнику) пригнічував ріст 8-ми тест-культур, а штами із мідій Streptomyces spр. Myt 4b і Myt 7ch – 10-и. Найчутливішими до усіх стрептоміцетів були індикаторні штами грампозитивних бактерій, зокрема найбільше пригнічувався метаболітами Streptomyces spр. Myt 12a і Myt 12b штам Staphylococcus aureus АТСС 25923. Висновки. Антагоністична активність стрептоміцетів, ізольованих із Чорного моря, залежала від джерела виділення, середовища попереднього культивування і властивостей штамів продуцентів і індикаторних мікроорганізмів. Найбільшу активність штами стрептоміцетів із черепашнику і мідій проявили після попереднього культивування, відповідно, на середовищах Гаузе 1 і Гаузе 2 щодо грампозитивних бактерій. Найкращий антибіотичний потенціал виявлено у штамів Streptomyces spр. Lim 2.2, Lim 4, Lim 5.1 і Lim 7.2, виділених із обростань черепашнику, і штамів Streptomyces spр. Myt 7b, Myt 7ch, Myt 12a і Myt 12b, виділених із мідій.Документ Вплив бактеріоцину Enterococcus italicus ONU 547 та ефірних олій на ріст умовно-патогенних мікроорганізмів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Васильєва, Наталія Юріївна; Ямборко, Ганна Валентинівна; Мерліч, Андрій Геннадійович; Страшнова, Ірина Валентинівна; Метеліцина, І. П.; Васильева, Наталия Юрьевна; Ямборко, Анна Валентиновна; Мерлич, Андрей Геннадиевич; Страшнова, Ирина Валентиновна; Метелицина, И. П.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Yamborko, Hanna V.; Merlich, Andrii H.; Strashnova, Iryna V.; Metelitsyna, I. P.Мета. Оцінити вплив бактеріоцину Enterococcus italicus ONU 547 та ефірних олій окремо та в комбінації до тест-штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. Методи. Антагоністичну активність бактеріоцину та ефірних олій визначали за показником оптичної щільності суспензії бактерій тест-штамів (Salmonella enterica NCTC 6017, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Pseudomonas putida KT 2440, Enterococcus faecalis АТСС 29212, Klebsiella pneumoniae АТСС 10031, Staphylococcus aureus АТСС 25923). Індекс фракційної пригнічувальної концентрації (FIC) розраховували шляхом складання значень FIC бактеріоцину E. italicus ONU 547 і дослідних ефірних олій. Результати. Максимальний антимікробний ефект спричиняли ефірні олії Анісу лікарського (Anisum officinalisa) та Меліси лікарської (Melissa officinalis), які пригнічували ріст тест-штамів більше ніж на 50,0%. При використанні бактеріоцину Enterococcus italicus ONU 547 пригнічення життєздатності індикаторних штамів не перевищувало 30,0%. Дослідні комбінації ефірних олій та бактеріоцину спричиняли 4 типи наслідків: ефект синергії; адитивний ефект; антагоністичний ефект; інтерактивний ефект (відсутність ефекту взає- модії). У більшості випадків сукупна дія бактеріоцину та ефірних олій спри- чиняла адитивний ефект. Висновки. Це дослідження продемонструвало потенціал використання різних комбінацій природних протимікробних сполук. Отримані результати надають підстави для подальшої розробки та оптимізації комбінацій ефірних олій і пробіотичних штамів мікроорганізмів з метою використання у харчових та фармацевтичних біотехнологіях.Документ Мікробіологічна і санітарно- хімічна характеристика стічних вод фармацевтичного підприємства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Гудзенко, Тетяна Василівна; Горшкова, Олена Георгіївна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Бурлака, Т. В.; Метеліцина, І. П.; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Горшкова, Елена Георгиевна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Метелицина, И. П.; Gudzenko, Tetiana V.; Horshkova, Olena H.; Voliuvach, Olha V.; Burlaka, T. V.; Metelitsyna, I. P.Мета. Оцінка стічних вод фармацевтичного підприємства за санітарно-мі- кробіологічними та хімічними показниками для визначення методу очистки та ремедіації їх від полютантів та патогенів. Методи. При санітарно-бак- теріологічних дослідженнях для визначення загального мікробного числа (ЗМЧ), патогенних бактерій використовували класичні мікробіологічні ме- тоди. Визначення концентрації амонію, нітриту та нітрату в пробах стіч- них вод фармацевтичного підприємства проводили спектрофотометрично з використанням хімічної реакції йонів на реактив Несслера, реактив Грісса та фенолсульфідокислоти. Вміст йонів важких металів визначали мето- дом електротермічної атомно-абсорбційної спектрофотометрії (ААС) з використанням приладу «Сатурн-2», фотометричним методом з викорис- танням 4-аміноантипірину – фенол, екстракційно-фотометричним мето- дом – поверхнево-активні речовини, методом інфрачервоної спектрометрії – нафтові вуглеводні. Результати. Експериментально підтверджено, що загальне мікробне число у пробах стічної води фармацевтичного підприєм- ства незначно перевищувало нормативний показник. Індекс бактерій групи кишкової палички (БГКП) та індекс E. сoli були у межах норми. У стічній воді фармацевтичного підприємства були виявлені патогенні бактерії Salmonella moscow і Klebsiella pneumoniae. Про забрудненість фармстоку можна судити і за перевищеною у 8,5 разів порівняно з гранично допусти- мою концентрацією (ГДК) в них йонів амонію. Результати хімічного аналізу проб стічних вод фармацевтичного підприємства свідчать про багатоком- понентність їх складу. Із йонів важких металів було зафіксовано переважно йони цинку, міді, свинцю, хрому шестивалентного і кадмію. За виключенням йонів кадмію, концентрація йонів важких металів в 1,4–7,2 рази переви- щувала норму ГДК. У фармстоках переважали аніонні поверхнево-активні речовини – їх концентрація складала 8,2±0,7 мг/дм3. Рівень фенольного і на- фтового забруднення стічних вод був порівняно із вмістом в них аніонних поверхнево-активних речовин мінімальним, що могло бути викликано діяль- ністю аборигенних штамів бактерій-деструкторів, що володіють високою фенолокиснювальною здатністю. Висновок. Результати санітарно-мікро- біологічного і хімічного аналізу стічних вод фармацевтичного підприємства свідчать про їх багатокомпонентність і екологічну небезпечність – в них присутні патогенні бактерії Salmonella moscow і Klebsiella pneumoniae і полютанти різної природи: йони важких металів Cu(II), Сr (VI) і Pb (II) в концентрації 36,0±1,4 мкг/дм3, 3,0±0,4 мкг/дм3 і 14,0±0,7 мкг/дм3 відповідно, та органічні забруднювачі – фенол, нафтопродукти і аніонні ПАР в кон- центрації 0,003±0,0006 мг/дм3, 0,81±0,05 мг/дм3 і 8,2±0,7 мг/дм3 відповідно. Рекомендуємо проводити комплексну очистку стічних вод фармацевтично- го підприємства від фенолу, йонів важких металів [Cu (II), Сr (VI), Zn (II)], нафтопродуктів, аніонних поверхнево-активних речовин і патогенів.Документ Синтез біосурфактантів бактеріями Pseudomonas Aeruginosa, ізольованими з поверхні мушель мідій Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Пріщенко, Іван Вікторович; Прищенко, И.В.; Prishchenko, I.V.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Финогенова, Мария Алексеевна; Finohenova, Mariia O.; Галкін, Борис Миколайович; Галкин, Борис Николаевич; Galkin, Borys M.; Галкін, Микола Борисович; Галкин, Николай Борисович; Galkin, Mykola B.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Semenets, Anastasiia S.; Калєва, Г.С.; Калева, А.С.; Kaleva, G.S.Мета. Встановлення здатності до синтезу поверхнево-активних сполук бактерій Pseudomonas aeruginosa, ізольованих з мушель чорноморських мідій. Методи. Під час досліджень було використано кілька штамів морських Pseudomonas spp, виділених із забруднених нафтовими вуглеводнями ділянок Чорного моря: P. aeruginosa M1, P. aeruginosa M4, та P. aeruginosa PA01 як референтний штам, які вирощували у суспензійних та біоплівкових культурах у середовищах LB та Гіса. Культивування штамів Pseudomonas aeruginosa проводили при 37 °C протягом 120 і 168 годин. Ріст планктонної культури визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 600 нм. Масу біоплівки визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 592 нм за допомогою CV-тесту. Наявність поверхнево-активних сполук оцінювали у дроп-тесті. Кількісний вміст рамноліпідів визначали за кольоровою реакцією рамнози з орцином. Результати. Штами P. aeruginosa M1 і M4, виділені з поверхонь чорноморських мідій, синтезують на 25% і 66% більше ПАР, ніж штам PA01. Усі штами в середовищі Гіса синтезували у 10–20 разів менше рамноліпідів ніж у середовищі LB. У біоплівкових культурах спостерігається така ж залежність синтезу біосурфактанта від складу живильного середовища, що й у суспензійних культурах. За інтенсивністю продукції рамноліпідів у біоплівкових культурах досліджувані штами можна розташувати таким чином: P. aeruginosa M4 > P. aeruginosa M1 >> P. aeruginosa PA01. Висновки. Штами P. aeruginosa, виділені з Чорного моря, є більш ефективними продуцентами рамноліпідів, ніж еталонний штам P. aeruginosa PA01; Інтенсивність синтезу біосурфактантів істотно залежить від складу живильного середовища та способу вирощування.Документ Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaieva, Nadiia V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.Мета. Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Методи. Актинобактерії 31-го виділеного штаму вирощували у рідкому се- редовищі TSB за 28 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Метилові ефіри жир- них кислот досліджуваних штамів визначали згідно MIS Operating Manual на газовому хроматографі Agilent 7890, ідентифікацію проводили з викорис- танням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результа- ти. За допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот встановле- но, що з 31 досліджуваного штаму актинобактерій 27 ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 – до роду Nocardiopsis. Встановлено, що у профілях досліджених актинобактерій роду Nocardiopsis переважали жирні кис- лоти:15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO,18:1 CIS 9, а у бактерій роду Streptomyces – 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Висновки. Актинобактерії з біологічних обростань Одеської затоки відносяться до родів Streptomyces та Nocardiopsis, а їх жирнокислотні профілі характери- зуються перевагою ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.Документ Стійкість бактерій роду Lactobacillus, ізольованих з чорноморських губок, до антибіотиків і важких металів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Васильєва, Наталія Юріївна; Страшнова, Ірина Валентинівна; Васильєв, М. А.; Метеліцина, І. П.; Васильева, Наталия Юрьевна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Васильев, М. А.; Метелицина, И. П.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Strashnova, Iryna V.; Vasyliev, M. A.; Metelitsyna, I. P.Метою роботи є визначення ступеня стійкості до антибіотиків і важких металів молочнокислих бактерій, виділених з чорноморських губок роду Haliclona sp. Методи. Класичні мікробіологічні методи використовували для вивчення культуральних і біохімічних характеристик ізольованих штамів, що за сукупними показниками дозволило віднести ізольовані штами до роду Lactobacillus. Ідентифікацію до виду здійснювали за спектром жирних кислот з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock методом газової хромотографії. На підставі отриманих результатів штами ідентифікували до видів Lactobacillus vaccinostercus, Lactobacillus parabuchneri і Lactobacillus bifermentans. Стійкість до важких металів визначали методом реплік, а резистентність до антибіотиків – диско-дифузійним методом. Графічне опрацювання даних проводили за програмою Microsoft Excel та R 3.4.0. Результати. За результатами дослідження показано, що більшість штамів молочнокислих бактерій були стійкими до канаміцину (95,2%), цефалексину (71,4%), цефазоліну (57,1%), левофлоксацину (71,4%), бензилпеніциліну (85,7%), оксациліну (76,2%), фугарину (76,2%). Серед штамів, які володіли множинною резистентністю, були L. bifermentans 8a, L. bifermentans 102 , L. bifermentans 192a , L. parabuchneri 192b і L. bifermentans 382а. Штами L. bifermentans 8a, L. parabuchneri101 , L. parabuchneri 152а, L. bifermentans 192a , L. parabuchneri 192b , L. vaccinostercus 221 володіли резистентністю до нікелю, цинку та кобальту в концентрації 10 mM, 10 mM і 5 mM, відповідно. Штами L. bifermentans 151b і L. parabuchneri 252 володіли резистентністю до міді, кадмію і ртуті. Висновки. На основі отриманих даних показано, що більшість досліджених чорноморських штамів молочнокислих бактерій, ізольованих з губок володіють природною резистентністю до антибіотиків та важких металів.Документ Характеристика актинобактерій, ізольованих із Mytilus Galloprovincialis Одеської затоки Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Korotaieva, Nadiia V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Васильева, Наталия Юрьевна; Vasylieva, Nataliia Yu.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич; Ivanytsia, Volodymyr O.Сьогодні активно зростає як академічний, так і комерційний інтерес саме до морських актинобактерій, оскільки вони живуть в унікальному середовищі, що сприяє синтезу нових біологічно-активних метаболітів. Метою роботи була ізоляція, первинна ідентифікація та вивчення морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей актинобактерій, виділених із мідій (Mytilus galloprovincialis) Одеської затоки Чорного моря. Методи. Матеріалом для ізоляції актинобактерій були зразки мідій, зібраних в прибережній зоні Одеської затоки. Ізоляцію актинобактерій та вивчення їх морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей здійснювали традиційними мікробіологічними методами. Склад жирних кислот визначали на газовому хроматографі з полум’яно-йонізаційним детектором Agilent 7890 (Agilent Technologies, США), для ідентифікації досліджуваних штамів використовували бібліотеку Sherlock Microbial Identification System. Результати. Із проб мідій, зібраних у 2020 р. в районі Гідробіологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова, виділено 14 ізолятів актинобактерій, які було ідентифіковано за жирно-кислотними спектрами до роду Streptomyces. Ізоляти актинобактерій характеризуються плеоморфізмом колоній на різних живильних середовищах. Штами Streptomyces sp. Myt2, Myt6 та Myt7ch синтезували меланоїдні пігменти. Актинобактерії добре засвоюють більшість досліджуваних джерел карбону, крім штамів Streptomyces sp. Myt12a, Myt12b. Майже половина штамів має оксидазну активність та коагулює молоко. Висновки. Вперше ізольовано актинобактерії з мідій Одеської затоки Чорного моря, охарактеризовано їх морфологічні, культуральні і фізіолого-біохімічні властивості та визначено їх таксономічну приналежність за спектрами жирних кислот.Документ Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Васильєва, Наталія Юріївна; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K. S.; Korotaieva, Nadiia V.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Metelitsyna, I. P.Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією із найбільш важливих екологічних проблем, що зумовлює розробку стратегій біоремедіації і пошук біомаркерів для оцінки його стану. Мета. Визначити чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Використано 34 штами актинобактерій, ізольованих із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Чутливість досліджуваних бактерій до катіонів важких металів визначали на крохмаль-казеїновому агарі диско-дифузійним методом. Використано диски, просочені розчинами солей Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Zn2+ у концентраціях катіонів 0,001 моль/л, 0,01 моль/л, 0,05 моль/л, 0,1 моль/л, 0,5 моль/л і 1,0 моль/л. Результати. Досліджені актинобактерії проявили варіабельну чутливість до важких металів, яка залежала від джерела виділення, штаму, типу металу і його концентрації. Усі досліджені бактерії були найбільш чутливими до Cd2+ з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 0,001 моль/л, найбільш стійкими до Zn2+ (для більшості бактерій МІК була вищою 1,0 моль/л). У концентраціях, менших за МІК, цинк стимулював утворення повітряного міцелію бактерій майже всіх штамів, у деяких з них збільшувалося пігментоутворення. Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із черепашнику, знижувалася у такій послідовності: Cd2+>Cu2+>Cо2+>Ni2+>Zn2+, а у актинобактерій, ізольованих із мідій, – Cd2+>Cu2+>Ni2+>Cо2+>Zn2+. Висновки. Актинобактерії, ізольовані з мідій, є більш чутливими до кадмію, купруму, кобальту, нікелю і цинку ніж актинобактерії з черепашнику. Усі досліджені штами виявилися високочутливими до Cd2+ (МІК Cd2+ майже для усіх штамів склала 0,001 моль/л) і стійкі до Zn2+ у діапазоні концентрацій 0,001 моль/л– 0,5 моль/л.