Перегляд за Автор "Koval, Ihor M."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Black Sea Region in World Policy: Actors, Factors, and Scenarios of the Future(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Koval, Ihor M.; Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь Николаевич; Brusylovska, Olha I.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Брусиловская, Ольга Ильинична; Gaber, Yevgeniya; Glebov, Sergii; Sinovets, Polina A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Maksymenko, Iryna V.; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Shelest, Hanna; Udovik, ViolettaPolitical, economic and cultural borders are usually different from geographical ones; this also applies to the Black Sea region. Only six countries border the Black Sea: Bulgaria, Romania, Ukraine, Russia, Georgia and Turkey. But the Charter of the Organization of Black Sea Cooperation (BSEC) was also signed by Albania, Moldova, Azerbaijan, Armenia and Greece. Moldova can be geographically considered a part of the Black Sea region, as it is located between Ukraine and Romania and is close to the Black Sea. Greece is close to the mouth of the Bosporus, which connects the Black and Mediterranean Seas. Armenia does not border the Black Sea, but is located near it. Two other countries are located on the shores of other seas connected to the Black Sea by many waterways: Azerbaijan (via the Caspian) and Albania (via the Adriatic). Therefore, the definition of the Black Sea is based on the signing of the BSEC, which laid the foundation for modern economic and political relations between 11 countries in the region. However, the relevance of this monograph is primarily due to the fact that the BSEC has not become the main field of interaction for the Black Sea states. On the contrary, its current state can be bluntly described as “comatose”. Therefore, this collective monograph is devoted, firstly, to identifying the behaviour of the main systemic and non-systemic actors that determine the development of the regional system of the Black Sea region, and, secondly, to identify factors that affect these actors in order to predict their behaviour in the medium term. The purpose of the monograph is to identify the causes of the decline of the Black Sea regional system. The research dilemma can be formulated as follows: to what extent is this decline the result of the actions of the two regional leaders, Turkey and the Russian Federation, and to what extent is it due to non-systemic actors? Among the tasks is the identification of modern theoretical approaches that most adequately help to build a study of the dynamics of the Black Sea region. Also included in these tasks is the the identification of the following features: a) the policy of Turkey and Russia as regional leaders of the Black Sea region, b) the policies of the EU and NATO as the most influential international organizations, and c) the policies of China and Japan as non-systemic actors whose influence on the Black Sea is constantly growing. The concepts of systemic and non-systemic actors are critically important for this monograph. Therefore, a systematic approach was chosen for the study, which in turn provided an opportunity to: 1) consider the object under study (the Black Sea) as a complex system of input and output signals, 2) to establish the connection of the system with its environment (world politics, which is manifested in the politics of major world actors), and to 3) specify the object of study (the Black Sea) as a system that is limited by internally defined relationships between elements. A systematic approach to the phenomenon includes the analysis of: 1) the elements that make up the system, 2) the patterns of the origin and development of the phenomenon, 3) its evolution, 4) the reasons for the changes, and 5) the essence and laws of its development. The application of the systems approach first enabled the division of the Black Sea into a number of subsystems (including lower level systems, such as regional leaders, EU newcomers, New Eastern Europe, and the South Caucasus), and then allowed for an analysis of the harmonization of each subsystem within the overall purpose of the system. It further allowed for a final construction of a systemic hierarchy, and the hierarchy of factors which make up this system and contribute to its functioning. A prominent place in the study is given to the study of direct and feedback relations of the Black Sea with the EU, NATO, China and Japan, which constitute the environment of the regional system under study. Additional research methods were chosen, namely the prognostic method and the case study method; the selection of these methods provides for an opportunity not only to investigate individual cases, but also to apply the acquired knowledge in further scientific research on other cases. Scenario construction is a means of forecasting, which is used to predict the development of political events. This establishes a logical sequence of events, based on an existing or given situation. The scenarios focus on the connections between events and on the critical points where the effects can actually have an impact on the situation. Therefore, a study of the Black Sea’s place in world politics would be incomplete without trying to provide potential scenarios for the coming decades. The monograph focuses on the various developing relations in the Black Sea region, which over the years have been researched by the staff of the Department of International Relations of the Odessa I. I. Mechnikov National University. Accordingly, the work is structurally divided into eight sections, each of which covers a separate area of the foreign policy of international and national actors. The work is designed for everyone who is interested in foreign policy and international relations – from students to experts.Документ Exploring of the borders nature in contemporary Europe review of the monograph (Old Borders — New Challenges, New Borders — Old Challenges. De-Bordering and Re-Bordering in Contemporary Europe, ed. Jarosław Jan´czak (Series of the Collegium Polonicum, Band 34. Logos Verlag, 2019)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Koval, Ihor M.; Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь НиколаевичBorders play an important role in the functioning of a state, because they are not only a line separating one state from another, but also a sign of its sovereignty, the boundary of state power, and an important factor in protecting economic interests. Properly fixed and recognised borders confirm the right of the state to this territory. One of the most complex characteristics of state borders manifests itself in their functions. Borders can perform various functions, taking into account factors of an individual social nature, such as the distance from the border, as well as the type of employment of the population. Often the barrier, contact, and filtration functions of the state border are distinguished.Документ Russian Politics Toward Ukraine: was there Ever a Strategic Partnership?(2019) Брусиловська, Ольга Іллівна; Коваль, Ігор Миколайович; Brusylovska, Olha I.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь НиколаевичThe hypothesis of this research was that these states never had a rich level of strategic partnership (despite the officially proclaimed status), but always remained a sort of “negative strategic dependence” because of the high level of asymmetry in their relations. I. Zhovkva proved that the attribute of strategic partnership is community of strategic interests; without its further reflections existing relations are superfluous. G. Perepelytsia marked that scientists must distinguish two definitions of strategic partnership – as a level of the attained cooperation and as an instrument of state foreign policy. In the given article strategic partnership is examined in two measures. The first part is sanctified to the use of the concept of strategic partnership in the foreign policy of the Russian Federation (on the example of Ukraine), and second to accordance of level of their cooperation proclaimed strategic partnership. After 1991, the goal of Moscow was ‘a friendly and neutral Ukraine.’ The relations were built primarily on an economic basis, but even then Russia widely used a ban on the import of some goods as a political instrument. After 2004, problems in Russian-Ukrainian relations related to the Russian military base in Crimea and the basing of the Russian Black Sea Fleet aggravated. Kremlin tried to destruct Ukraine rather than let it go its own way; these witnessed against the contemporary concept of strategic partnership, which was the foundation of Russian politics towards Ukraine. Rather, the RF used very old policy of ‘stick and carrot’ (low gas prices and other economic preferences as the carrot, responsibility for ‘compatriots’ as the stick). The Treaty on Friendship, Cooperation, and Partnership between Ukraine and the Russian Federation was denounced as well as all Russian-Ukrainian agreements on the Black Sea Fleet, so, the RF itself refuses from using ‘strategic partnership’ as instrument of its policy towards Ukraine.Документ Strategic Culture and Foreign Policy of Ukraine(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Koval, Ihor M.; Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь Николаевич; Brusylovska, Olha I.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Брусиловская, Ольга Ильинична; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Sinovets, Polina A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Hlebov, Serhii V.; Maksymenko, Iryna V.; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Kuzmin, Denys V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Кузьмин, Денис Валерьевич; Pokas, Mykhailo S.; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Tarasiuk, Yuliia M.; Тарасюк, Юлiя Матвiївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Zubarenko, Iryna V.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Зубаренко, Ирина Валерьевна; Poble, Dmytro; Zadorozhnia, Alina H.; Maistrenko, Yuliia I.; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Задорожня, Аліна ГригорівнаThe state’s strategic culture is an integrated system of symbols reflected in language, analogies, myths, metaphors, and daily rituals. This system creates firm strategic goals and/or preferences for the role of power (economic, military, and political) in the interstate relations. Strategic culture relates to shared beliefs and patterns of behaviour, which grew out of common experiences and adopted narratives (oral and written). These change collective identity and relations with other groups, determining the accepted objectives and methods for fulfilling tasks in the realm of security. Contemporary political scientists and scholars of international relations are paying more attention to the study of strategic culture since there are more and more international problems related to the fact that the actors “speak different languages”, meaning that the same phenomenon is interpreted differently in different cultures; one side often cannot comprehend the viewpoint of its opponent. In order to foresee future developments and to conduct strategic planning, the politicians and scholars, who are involved in the decision-making process, must be able to account for sudden changes in cultural symbols and behavioural habits, adjustments which were already made by the political elites of various states. The question of how identity influences the strategic choices of a state is timely for contemporary political scientists. So, the main notions that are most frequently connected to the analysis o f strategic-cultural discourses are the following: history, national character, national memory, culture, religion, faith, customs, ethnicity, multiculturalism, behavioural habits, socialization, political thought, values, morals and law, ceremonies, and myths.Документ Зовнішня політика США після Другої світової війни : навчально-методичний посібник(2021) Коваль, Ігор Миколайович; Майстренко, Юлія Іванівна; Koval, Ihor M.; Maistrenko, Yuliia I.У посібнику викладено основні проблеми зовнішньої політики США після Другої світової війни. Матеріали викладені у хронологічній послідовності, поетапно. Посібник складається з дванадцяти тем; супроводжується списком рекомендованих джерел. Посібник розраховано перш за все на студентів PhD, що вивчають політологію, а також спеціалістів-міжнародників, істориків та представників гуманітарних наук, які цікавляться проблемами зовнішньої політики основних акторів міжнародних відносин.Документ Контекстність вищої освіти як чинник гуманітарної та міжнародної безпеки: до постановки проблеми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Коваль, Ігор Миколайович; Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Мосійчук, Тамара Євгенівна; Коваль, Игорь Николаевич; Подшивалкина, Валентина Ивановна; Мосийчук, Тамара Евгеньевна; Koval, Ihor M.; Podshyvalkina, Valentyna I.; Mosiichuk, Tamara Ye.У статті розглянуті проблеми вищої освіти в класичних університетах, що пов’язані з ризиками і небезпеками сучасного інформаційного суспільства і зі зміною наукових парадигм. Показано роль не тільки внутрішніх, але і зовнішніх контекстів у реформуванні вищої освіти в Україні. Намічені шляхи міждисциплінарного дослідження проблем соціогуманітарної і між¬народної безпекиДокумент Міжнародні відносини та зовнішня політика в еру «пост-правди»(2018) Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Филипенко, Артем; Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Шептицький, Анджей; Глебов, Сергій Володимирович; Русова, Ольга Сергіївна; Мавродієва, Іванка; Габер, Євгенія Василівна; Сіновець, Поліна Андріївна; Sinovets, Polina A.; Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.; Узун, Юлія ВадимівнаТрадиційні політичні технології передбачають, що споживач інформації є пасивним об'єктом, якому можна за допомогою певних прийомів нав'язати свою позицію, ідеї і, як результат, спонукати до певних дій або бездіяльності. Сучасний феномен «пост-правди» виникає, коли споживач інформації стає по суті рівноправним суб'єктом процесу. Ера «пост-правди» значною мірою співпала з появою нового типу воєн, які правильно чи ні, але отримали стійку назву «гібридних». Аналітики сходяться у тому, що даний тип війни передбачає поєднання прямої та непрямої (із залученням іррегулярних військових формувань) військової участі, інформаційної війни та економічного тиску. Тим більше, що високий рівень інтегрованості національних економік та знаходження націй у глобальному інформаційному просторі робить держави більш вразливими перед новими загрозами. Як зазначає український дослідник Григорій Перепелиця, «мета війни не передбачає утворення фронтів зі значною концентрацією військ для здійснення широкомасштабних воєнних операцій у фізичному середовищі, натомість її середовищем стає людська свідомість, інформаційний та кіберпростір. За таких умов війна втрачає свої фізичні параметри й перетворюється на війну сприйняття, або психологічну війну, яка ведеться в глобальному інформаційному просторі. Основним елементом такої війни є технологія інформаційно-психологічного впливу на суспільну свідомість, що дає змогу забезпечити добровільне підкорення населення країни агресору та підтримку ним агресивного курсу ворожої країни. Глобальний характер такої війни обумовлюється тим, що вона ведеться в глобальному інформаційному просторі й дозволяє справити політичний вплив на всю світову спільноту - як на противників, так і на прихильників агресора, а також на нейтральне середовище та світову суспільну думку загалом».Документ Міжнародні відносини та політика держав в умовах глобальних трансформацій: аналіз сучасної політичної думки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Петкова, Ольга Володимирівна; Шелест, Ганна Володимирівна; Глебов, Сергій Володимирович; Кулешова, Карина Ігорівна; Максименко, Ірина Володимирівна; Романова, Ольга Володимирівна; Задорожня, Аліна Григорівна; Багацький, Євген Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Чебан, Олександр Якович; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Габер, Євгенія Василівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Zadorozhnia, Alina H.Подана монографія продовжує традиційні для школи Аппатова наукові розвідки в галузі вивчення сучасної наукової думки. Автори колективної монографії брали участь у вивченні окремих аспектів теми ІСН ОНУ імені І. І. Мечникова «Міжнародні відносини й політика держав в умовах глобальних трансформацій: концептуальні виміри та зовнішньополітична практика» (державна реєстрація № 0107U012509), що була зорієнтована на науково-аналітичне забезпечення діяльності урядових і неурядових організацій нашої країни. Для викладення матеріалу було обрано проблемний підхід, що дозволяє зосередитись на найбільш суттєвих характеристиках об’єкта дослідження. Вибір ілюстративного матеріалу визначався перш за все намаганням продемонструвати як провідні, так і нові оригінальні тенденції в розвитку міжнародних відносин протягом останніх 25 років. Робота знаходиться на межі кількох гуманітарних дисциплін, що обумовило її специфіку й методи, що було використано. Монографія відображає стан сучасної політичної думки за напрямами, що досліджувались кафедрою міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова та знайшли відображення в захищених її членами дисертаційних дослідженнях. Відповідно праця структурно поділяється на п’ять розділів, кожний з яких освітлює окремий аспект міжнародних відносин та зовнішньої політики держав.Документ Перспективи розвитку політики ЄС: глобальні та регіональні виміри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.; Вакарчук, Катерина Васильевна; Volkova, Yana O.; Волкова, Яна Олександрівна; Глебов, Сергій Володимирович; Hlebov, Serhii V.; Глебов, Сергей Владимирович; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Владимир Алимович; Задорожня, Аліна Григорівна; Zadorozhnia, Alina H.; Задорожняя, Алина Григорьевна; Захарченко, Алла Миколаївна; Zakharchenko, Alla M.; Захарченко, Алла Николаевна; Романова, Ольга Володимирівна; Романова, Ольга Владимировна; Romanova, Olha V.; Сіновець, Поліна Андріївна; Sinovets, Polina A.; Синовец, Полина Андреевна; Шелест, Ганна Володимирівна; Shelest, Hanna Volodymyrivna; Шелест, Анна ВладимировнаУ монографії досліджено перспективи розвитку політики ЄС через її окремі регіональні та глобальні виміри (політику щодо східноєвропейських країн. РФ, МЕРКОСУР. Сирії. США СПБО. РСМД, посередництва та миротворчості). За останні роки вплив ЄС збільшився: водночас зростає скептицизм щодо подальшого розширення, яке мало шкідливий вплив на відносини Росії і ЄС й зменшило його зовнішньополітичні можливості. Те саме стосується віддалення ЄС від США, та залучення ЄС до процесів «Арабської весни». Національні інтереси окремих країн-членів досі переважають; найближчим часом збережеться статус-кво, допоки ЄС не завершить внутрішні перетворення, що дозволить йому чіткіше окреслити свою позицію в системі міжнародних відносин. Видання призначено дія всіх, хто цікавиться міжнародними відносинами - від студентів до експертів.Документ Світова політика та міжнародні відносини ХХ–ХХІ століть : навчально-методичний посібник(2021) Коваль, Ігор Миколайович; Майстренко, Юлія Іванівна; Koval, Ihor M.; Maistrenko, Yuliia I.Навчально-методичний посібник містить виклад матеріалу щодо світової політики та міжнародних відносин з 1945 року до сьогодення. Основними характеристиками періоду є блокове протистояння та формування постбіполярної системи міжнародних відносин. Матеріал викладається в хронологічній послідовності, поетапно; складається з 14 тем; супроводжується списком рекомендованих джерел. Посібник розраховано перш за все на студентів PhD, що вивчають політологію, а також спеціалістів-міжнародників, істориків та представників гуманітарних наук, які цікавляться проблемами становлення політичної науки.Документ Современные контексты высшего образования и проблемы социогуманитарной безопасности(2013) Коваль, Игорь Николаевич; Подшивалкина, Валентина Ивановна; Koval, Ihor M.; Podshyvalkina, Valentyna I.; Подшивалкіна, Валентина ІванівнаВ статье рассмотрены проблемы классических университетов, обусловленные как человекоразмерными рисками и опасностями современного постиндустриального общества, так и сменой общенаучных парадигм. Проанализированы концепции общества риска Н. Лумана, Э. Гидденса и У. Бека. Показано, что в современном обществе и повседневное, и экспертное знание порождают риски, связанные с деятельностью людей и с принимаемыми ими решений. Рассмотрены особенности современной дидактики высшей школы, обусловленные классической научной парадигмой: принципиальная дисциплинарная дифференциация, акцент на структурных характеристиках явлений и на их взаимовлиянии, а не на процессуальной составляющей этих явлений, их пространственной и временной определенности и др. Показана роль не только внутренних, но и внешних контекстов в реформировании современного высшего образования. Обосновывается авторский подход к внутренней и внешней пространственно-временной контекстности высшего образования, как фактора уменьшения рисков становления профессионализма и профессионального самоопределения студентов.Документ Стратегічна культура та зовнішня політика України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Глебов, Сергій Володимирович; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Kuzmin, Denys V.; Глебов, Сергій Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Тарасюк, Юлiя Матвiївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Tarasiuk, Yuliia M.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Побле, Дмитро Костянтинович; Задорожня, Аліна Григорівна; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Maistrenko, Yuliia I.; Zadorozhnia, Alina H.Стратегічна культура держави — це інтегрована система символів, відображених у мові, аналогіях, міфах, метафорах, повсякденних ритуалах, що створює стійкі стратегічні цілі/преференції щодо ролі сили (економічної, військової, політичної) в міждержавних відносинах. Стратегічна культура пов’язана з розділеними віруваннями, моделями поведінки, що виросли із загального досвіду і прийнятих наративів (усних і письмових), які міняють колективну ідентичність та відношення до інших груп, та які визначають припустимі цілі і методи для досягнення завдань у сфері безпеки. Нинішня зовнішня політика потребує цілісного реалістичного бачення та стратегічного підходу. Наразі це фактично поле битви, де визначається майбутнє української державності. Стратегічне мислення обумовлюється кількома конкретними речами. По-перше, здатністю визначати пріоритети, а не переслідувати безліч різних цілей за принципом «за все добре та проти усього поганого». По-друге, умінням адекватно оцінити середовище, в якому ми знаходимося, окресливши його фундаментальні характеристики, ключові тенденції розвитку, можливості і ризики, які генеруються для держави вже сьогодні. По-третє, спроможністю, нехай і принципово обмеженою, передбачити контури майбутнього.Документ Сучасні західні дослідження міжнародного конфлікту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь Николаевич; Koval, Ihor M.В цій статті зроблено спробу узагальнити і систематизувати основні підходи до вивчення міжнародного конфлікту сучасної політичної думки США, Канади і країн Західної Європи. Крізь призму аналізу концепцій зарубіжної політології автор розглядає особливості виникнення, характер розвитку, результати та наслідки таких конфліктів у постбіполярну епохуДокумент Чорноморський регіон у світовій політиці: актори, чинники, сценарії майбутнього(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Габер, Євгенія Василівна; Глебов, Сергій Володимирович; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Шелест, Ганна Володимирівна; Удовік, Віолетта ВолодимирівнаПолітичні, економічні та культурні кордони, як правило, є відмінними від географічних; це стосується й Чорноморського регіону (ЧР). З Чорним морем межує всього шість країн: Болгарія, Румунія, Україна, Росія, Грузія та Туреччина. Але Хартію про чорноморське співробітництво – ЧЕС (BSEC) – підписали також Албанія, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Греція. Молдову географічно можна віднести до Чорноморського регіону, адже вона розташована між Україною та Румунією близько до Чорного моря. Греція наближена до гирла Босфору, що з’єднує Чорне та Середземне моря. Вірменія не межує з Чорним морем, але розташована недалеко від нього. Ще дві країни розташовані на берегах інших морів, пов’язаних з Чорномор’ям безліччю зв’язків: Азербайджан – Каспійського, Албанія – Адріатичного. Тому за основу визначення ЧР взято саме підписання ЧЕС, що стало підґрунтям для сучасних економічних та політичних взаємозв’язків 11-ти країн регіону. Однак, актуальність монографії пов’язана насамперед з тим, що ОЧЕС так і не стала основним полем інтеракцій чорноморських держав. Навпаки, її сьогоднішній стан можна умовно охарактеризувати як «коматозний». Саме тому колективна монографія присвячена, по-перше, виявленню особливостей поведінки головних системних та позасистемних акторів, що визначають розвиток регіональної системи Чорноморського регіону, а, по-друге, виявленню чинників, що впливають на цих акторів, і метою прогнозування їх поведінки на середньострокову перспективу. Метою монографії є виявлення причин занепаду Чорноморської регіональної системи. Дослідницька дилема може бути сформульована таким чином: наскільки цей занепад є результатом дій двох регіональних лідерів – ТР та РФ, а в якій – позасистемних акторів. Серед завдань можна виокремити такі: визначення сучасних теоретичних підходів, які найбільш адекватно допомагають дослідити динаміку розвитку Чорноморського регіону; виявлення особливостей: а) політики Туреччини та Росії як регіональних лідерів Чорноморського регіону; б) політики ЄС та НАТО як найбільш впливових міжнародних організацій; в) політики Китаю та Японії як позасистемних акторів, чий вплив на Чорномор’я постійно зростає. Важливими для цієї монографії є поняття системних та позасистемних акторів. Тому для дослідження було обрано системний підхід, який надав можливість: 1) розглядати досліджуваний об’єкт (ЧР) як складну систему вхідних та вихідних сигналів; встановити зв’язок системи з її середовищем (світовою політикою, яка проявляється в політиці основних світових акторів); 3) конкретизувати досліджуваний об’єкт (ЧР) як систему, що є обмеженою внутрішньо визначеними зв’язками між елементами. Системний підхід до явища містить аналіз: 1) елементів, з яких складається система; 2) закономірностей виникнення та розвитку явища; 3) його еволюції; 4) причин змін; 5) сутності та законів розвитку. Застосування системного підходу уможливило поділ ЧР на низку підсистем (систем нижчого рівня, як-от: регіональні лідери, країни-новачки ЄС, країни Нової Східної Європи, країни Регіону Південного Кавказу), й аналіз узгодження цілей кожної підсистеми з загальною метою системи, а також прикінцеву побудову ієрархії системи та ієрархії чинників, що створюють цю систему та сприяють її функціонуванню. Чільне місце у дослідженні відведено вивченню прямого й зворотного зв’язків ЧР з ЄС, НАТО, Китаєм, Японією, що є осередком регіональної системи, яка досліджується. Додатковими методами дослідження було обрано прогностичний метод та метод кейс-стаді, який надає можливість не тільки дослідити окремі випадки, а й застосувати отримані знання у подальших наукових розвідках щодо інших кейсів. Побудова сценаріїв є засобом прогнозування, встановлення логічної послідовності, коли за основу взято існуючу або задану ситуацію. Усі сценарії зосереджено на зв’язках між подіями, на критичних точках, де впливи можуть бути найбільш ефективними. Тому дослідження місця ЧР у світовій політиці було б не повним без спроби надати сценарій розвитку подій на найближчі десятиліття. Монографія зосереджена на тих напрямах розвитку відносин в Чорноморському регіоні, які протягом років досліджували у своїх наукових пошуках співробітники кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова. Відповідно до цього працю структурно поділено на вісім розділів, кожний з яких висвітлює окремий напрям зовнішньої політики міжнародних та національних акторів. Праця розрахована на всіх, хто цікавиться зовнішньою політикою та міжнародними відносинами – від студентів до експертів.Документ Історія, концепції та сучасні досягнення політичної науки : навчально-методичний посібник(2021) Коваль, Ігор Миколайович; Майстренко, Юлія Іванівна; Koval, Ihor M.; Maistrenko, Yuliia I.Навчально-методичний посібник містить виклад матеріалу курсу «Історія, концепції та сучасні досягнення політичної науки», розгляд основних тенденцій розвитку політології як науки. Посібник складається з 5 тем; супроводжується списком рекомендованих джерел. Програма розрахована перш за все на студентів PhD, що вивчають політологію, теорію та історію міжнародних відносин, зовнішньополітичну практику й міждержавні стосунки, а також на представників гуманітарних наук, які цікавляться проблемами сучасної внутрішньої та світової політики.