Перегляд за Автор "Korotaeva, Nadiya V."

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Antagonistic activity of Lactobacillus plantarum against crown gall agent
    (2013) Limanska, Natalia V.; Korotaeva, Nadiya V.; Biscola, Vanessa; Ivanytsia, Tetіana V.; Basiul, Olena V.; Choiset, Yvan; Merlich, Andrii H.; Kondratiuk, Tetiana V.; Yamborko, Hanna V.; Nazarenko, Hanna M.; Chobert, Jean-Marc; Ivanytsia, Volodymyr O.; Haertle, Thomas; Ямборко, Анна Валентиновна; Ямборко, Ганна Валентинівна; Лиманская, Наталья Викторовна; Ліманська, Наталія Вікторівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Бискола, Ванесса; Біскола, Ванесса; Иваница, Татьяна Владимировна; Іваниця, Тетяна Володимирівна; Басюл, Олена Владленівна; Басюл, Елена Владленовна; Мерлич, Андрей Геннадиевич; Мерліч, Андрій Геннадійович; Кондратюк, Тетяна В.; Кондратюк, Татьяна В.; Назаренко, Ганна Миколаївна; Назаренко, Анна Николаевна; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич
    The aim of this work was to study the antagonistic effect of Lactobacillus planlarum on phytopathogenic agrobacteria. Lactobacilli isolated from various plant sources have been identified by microbiological and molecular biological methods and a LAB collection has been formed. Physiological, biochemical, molecular biological and technological properties of the isolated bacteria were characterized.
  • Ескіз
    Документ
    EFFECT OF LACTOBACILLUS PLANTARUM ON TUMOR FORMATION CAUSED BY RHIZOBIUMRADIOBACTER
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Limanska, Natalia V.; Korotaeva, Nadiya V.; Yamborko, Hanna V.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Ліманська, Наталія Вікторівна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Ямборко, Ганна Валентинівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Лиманская, Наталья Викторовна; Коротаева, Надежда Владимировна; Ямборко, Анна Валентиновна; Иваница, Владимир Алексеевич
    The aim of investigation was to study the effect of Lactobacillus plantarum bacteria and their metabolites on tumor formation in Kalanchoe daigremontiana Mill, plants experimentally inoculated with crown gall agents Rhizobium radiobacter. Methods. Leaves of test plants were inoculated with the cultures of bacteria R. radiobacter C58 and three Lactobacillus plantarum strains or their cell-free supernatants (CFS) with primary low pH (4.1—4.3) and with neutralized pH (6.5) in a ratio 1:1. After 45 days amount of samples with tumors and weight of tumor tissues were evaluated, and formation of necroses were checked out. Results. Lactobacilli and their supernatants effected tumor formation differently depending on the variant of treatment. Inhibiting activity in a case of all three investigated L. plantarum strains was exhibited by CFS with primary pH (4.1-4.3). Lactobacilli injected in plant tissues simultaneously with the pathogen decreased the amount of crown galled samples both in a case of low initial pH of cultural liquid (strain L. plantarum ONU 87 decreased in 86%, strain L. plantarum ONU 206 - in 95%), and in a case of neutralized pH of cultural liquid (strain L. plantarum ONU 87 decreased in 75%, strain L. plantarum ONU 206 - decreased in 94%). Bacteria of the strain L. plantarum ONU 991 didn’t exhibit the inhibiting activity in cases of the treatments with cultures of lactobacilli and with the neutralized supernatant. At the same time, the overnight cultures of all strains showed clear antagonistic activity in vitro. Injecting the cultures of lactobacilli and their supernatants both with low and neutral pH resulted in 'wide zones of necrosis comparing to that obtained after the injection of tissues with sterile distillated water with the same pH. Conclusion. Lactic acid bacteria L. plantarum differ in the level of inhibition of tumor formation caused by R. radiobacter. Strain L. plantarum 206 was the best antagonist in these investigations: both the amount of infected samples and weight offormed tumors significantly decreased in all -variants of the treatments. Inhibiting activity of metabolites from the cultural liquid of lactobacteria probably is explained not only with the action of organic acids, but also with the action of bacteriocins and other products of metabolism.
  • Ескіз
    Документ
    Features of fatty strength profile of strain Brevibacillus centrosporus F14 – destructor of phenolic compounds
    (НАН України. Ін-т біохімії ім. О.В. Палладіна, 2018) Horshkova, Olena H.; Shtenikov, Mykola D.; Korotaeva, Nadiya V.; Voliuvach, Olha V.; Волювач, Ольга Вячеславовна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Горшкова, Елена Георгиевна; Горшкова, Олена Георгіївна
    Close-bodied microorganisms are clearly delineated by the presence and percentage content of their cellular lipids of fatty acids. Particular attention is paid to the search for new and identification of non-pathogenic microorganisms intended for the purification of effluents from the production of pharmaceuticals, medical institutions with the predominant content of highly toxic phenolic compounds in them. The aim of the work is to establish the characteristics of the fatty acid profile of the nonpathogenic strain Brevibacillus centrosporus F14, a destructor of phenolic compounds isolated from sewage from Ukrainian pharmaceutical products.
  • Ескіз
    Документ
    Study of the Potential Application of Lactic Acid Bacteria in the Control of Infection Caused by Agrobacterium tumefaciens
    (2015) Limanska, Natalia V.; Korotaeva, Nadiya V.; Biscola, Vanessa; Ivanytsia, Tetiana V.; Merlich, Andrii H.; Franco BDGM; Chobert, JM; Ivanytsia, Volodymyr O.; Haertlé, T.; Иваница, Владимир Алексеевич; Іваниця, Володимир Олексійович; Мерліч, Андрій Геннадійович; Мерлич, Андрей Геннадиевич
    Inhibition of crown gall on test plants in case of co-inoculation with lactic acid bacteria (LAB) has been investigated. From nine LAB strains tested, eight reduced amount of galled carrot explants by 36.4-87.7% and decreased the intensity of disease manifestation. The antagonistic activity against Agrobacterium tumefaciens, in vitro, was due to the low pH of organic acids produced by LAB. However, in the same pH, different LAB cultures displayed various levels of inhibition in vivo. Lactobacillus plantarum ONU 12 with the best results in tumor inhibition on carrots, showed high antagonistic activity on surfaces of kalanchoe and grapevines. Depending on the method of inoculation, the culture of L. plantarum ONU 12 could protect from 72.7% to 100% of wounded kalanchoe tissues. Evaluation of number of surviving cuttings and amount of buds that grew indicated that co-inoculation with agrobacteria and LAB removed completely the negative influence of phytopathogen on grapevines and reduced the number of infected cuttings by approximately 80%. One-hour treatment with L. plantarum ONU 12 helped to decrease the number of infected plants by approximately 68%. The studied strain L. plantarum ONU 12 can be proposed for further evaluation of possibility of practical use in plant protection.
  • Ескіз
    Документ
    Вторинні метаболіти морських актинобактерій з антибіотичною активністю
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaeva, Nadiya V.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Морські актинобактерії є активними продуцентами та невикористаним багатим джерелом різноманітних біологічно активних вторинних метаболітів, таких як антибіотики, протипухлинні, противірусні та протизапальні сполуки, біопестициди, гормони росту рослин, пігменти, ферменти, інгібітори ферментів. У цьому огляді представлено дані сучасних джерел літератур, в тому числі, за період з 2017 по 2021 роки безпосередньо про різноманітні біоактивні сполуки, які продукують морські актинобактерії, їх антибіотичну активність та біотехнологічний потенціал, наведено основні групи вторинних метаболітів та їх продуценти.
  • Ескіз
    Документ
    СКЛАД ЖИРНИХ КИСЛОТ ЛІПІДІВ НАФТООКИСНЮВАЛЬНИХ ШТАМІВ БАКТЕРІЙ РОДУ PSEUDOMONAS
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Гудзенко, Тетяна Василівна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Бєляєва, Тамара Олексіївна; Горшкова, Олена Георгіївна; Іваниця, Володимир Олексійович; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Коротаева, Надежда Владимировна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Беляева, Тамара Алексеевна; Горшкова, Елена Георгиевна; Иваница, Владимир Алексеевич; Gudzenko, Tetyana O.; Korotaeva, Nadiya V.; Voliuvach, Olha V.; Beliaeva, Tamara O.; Horshkova, Olena H.; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Мета. Визначення складу жирних кислот ліпідів та ідентифікація штамів бактерій роду Pseudomonas, що окиснюють нафту та нафтопродукти, за їх жирно-кислотним складом. Методи. Аналіз жирних кислот штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 проводили методом газовоїхроматографії з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI, USA). Результати. Аналіз результатів хроматографічних досліджень показав, що домінантними в жирно-кислотному профілі штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 були довголанцюгові ненасичені та насичені жирні кислоти, а також їх розгалужені структурні ізомери. В профілях обох штамів виявлено гексадеканову (СІ6:0) та гексадеценову (C16:lw7c/C]6:lw6c) жирні кислоти. На сумарну частку коротколанцюгових насичених гідроксикислот у штамі Pseudomonas sp. ONU328 припадало 12,6%, а у штамі Pseudomonas sp. ONU329 до 7% від загальної суми площ піків на хроматограмах складали розгалужені ізомери коротколанцюгових насичених гідроксикислот. Вперше встановлено, що штами близькоспоріднених видів псевдомонад чітко розмежовуються за наявністю циклогептадекановоїу Pseudomonas sp. ONU328 та 13-метилтетрадеканової (СІ5:0 iso) і 12-метилтетрадеканової (C]S:0 anteiso) жирних кислоту Pseudomonas sp. ONU329. Ознакою цих штамів також слугує показник ненасиченості жирних кислот. Висновок. За складом жирних кислот досліджувані штами Pseudomonas sp. ONU329 та Pseudomonas sp. ONU328 ідентифіковані, відповідно як Pseudomonas maltophïlia ONU329 та Pseudomonas fluorescens ONU328. Відмічені особливості жирно-кислотного профілю досліджуваних мікроорганізмів систематизовані та можуть бути використані як допоміжний ключ для розмежовування бактерій цих видів.
  • Ескіз
    Документ
    Склад жирних кислот ліпідів штаму BACILLUS SP. ОЗ-5, виділеного із забрудненого нафтою грунту о. Зміїний.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Іваниця, Володимир Олексійович; Горшкова, Олена Георгіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Гудзенко, Тетяна Василівна; Остапчук, Андрій Миколайович; Иваница, Владимир Алексеевич; Горшкова, Елена Георгиевна; Коротаева, Надежда Владимировна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Остапчук, Андрей Николаевич; Ivanytsia, Volodymyr O.; Horshkova, Olena H.; Korotaeva, Nadiya V.; Voliuvach, Olha V.; Gudzenko, Tetyana V.; Ostapchuk, Andriy M.
    Мета. Визначення складу жирних кислот клітинних ліпідів та ідентифікація штаму бактерій, виділеного із ділянки забрудненого нафтою ґрунту о. Зміїний. Методи. Аналіз складу жирних кислот штаму Bacillus sр. ОЗ-5 здійснювали з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI inc., USA) на базі газового хроматографа Agilent 7890 (Agilent Technologies, USA). Результати. Охарактеризований за фенотиповими ознаками штам Bacillus sp. ОЗ-5, за складом жирних кислот ідентифіковано як Bacillus megaterium ОЗ-5 – GC subgroup A. Аналіз одержаної хроматограми показав, що переважальними в жирнокислотному спектрі штаму Bacillus megaterium ОЗ-5 є розгалужені структурні ізомери довголанцюгових насичених жирних кислот з переважним вмістом 12-метилтетрадеканової (С15:0 антеізо, 39,6%) і 13-метилтетрадеканової (С15:0 ізо, 32,93%) кислот, серед інших розгалуже- них ізомерів виявлено С17:0 антеізо (2,69%), С17:0 ізо (1,88%), С14:0 ізо (6,62%), С16:0 iso (1,76%), С13:0 антеізо (0,25%) та С13:0 ізо (0,5%). Висновок. Аналіз жирнокислотного профілю досліджуваного штаму з використанням системи MIDI Sherlock дозволив віднести його до виду Bacillus megaterium-GC subgroup A з високим індексом подібності 0,731. Виявлені особливості спектру жирних кислот досліджуваного мікроорганізму систематизовані і відрізняють його від інших бактерій роду Bacillus.
  • Ескіз
    Документ
    Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного Моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Potapenko, K.S.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaeva, Nadiya V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Метеліцина, І. П.; Metelitsyna, I. P.
    Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією із найбільш важливих екологічних проблем, що зумовлює розробку стратегій біоремедіації і пошук біомаркерів для оцінки його стану. Мета. Визначити чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Використано 34 штами актинобактерій, ізольованих із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Чутливість досліджуваних бактерій до катіонів важких металів визначали на крохмаль-казеїновому агарі диско-дифузійним методом. Використано диски, просочені розчинами солей Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Zn2+ у концентраціях катіонів 0,001 моль/л, 0,01 моль/л, 0,05 моль/л, 0,1 моль/л, 0,5 моль/л і 1,0 моль/л. Результати. Досліджені актинобактерії проявили варіабельну чутливість до важких металів, яка залежала від джерела виділення, штаму, типу металу і його концентрації. Усі досліджені бактерії були найбільш чутливими до Cd2+ з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 0,001 моль/л, найбільш стійкими до Zn2+ (для більшості бактерій МІК була вищою 1,0 моль/л). У концентраціях, менших за МІК, цинк стимулював утворення повітряного міцелію бактерій майже всіх штамів, у деяких з них збільшувалося пігментоутворення. Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із черепашнику, знижувалася у такій послідовності: Cd2+>Cu2+>Cо2+>Ni2+>Zn2+, а у актинобактерій, ізольованих із мідій, – Cd2+>Cu2+>Ni2+>Cо2+>Zn2+. Висновки. Актинобактерії, ізольовані з мідій, є більш чутливими до кадмію, купруму, кобальту, нікелю і цинку ніж актинобактерії з черепашнику. Усі досліджені штами виявилися високочутливими до Cd2+ (МІК Cd2+ майже для усіх штамів склала 0,001 моль/л) і стійкі до Zn2+ у діапазоні концентрацій 0,001 моль/л– 0,5 моль/л.