Репозитарій ОНУ імені І.І.Мечникова

Перегляд за Автор "Khrustyk, Nadiia M."

Зараз показуємо 1 - 20 з 48

Абревіатури в сучасних ЗМІ: змістове наповнення та особливості функціонування
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Калпакчі, Євгенія; Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Скорочення та абревіатури як засоби мовної та писемної економії, раціоналізації мовленнєвої діяльності, оптимізації мовотворчих процесів та їх ролі у словотвірних процесах української мови вважаються актуальною проблемою сучасного мовознавства. У вітчизняній лінгвістиці абревіацію досліджували в різних аспектах: фонетичні особливості абревіатур, їхня формальна структура, причини виникнення та формування складноскорочених слів (Н. Клименко, Л. Каховська, К. Тронь, Н. Хрустик); оформлення граматичного роду аброутворень, словозміна, участь у словотвірному процесі (Л. Бойченко [1], М. Сердюк); питання аброморфем та аброморфемних утворень (С. Климович, Н. Хрустик); аналіз вживання абревіатур у різноманітних дискурсах – діловому (О. Мацько, Р. Микульчик [3]), публіцистичному (М. Навальна [4], Г. Шаповалова); міжмовні порівняння скорочень (М. Турчин). Незважаючи на те, що абревіатури вже були предметом вивчення вітчизняних лінгвістів як у попередні періоди розвитку української мови, так і на сучасному етапі, вони залишаються ще недостатньо дослідженими. Інтерес лінгвістів до вивчення абревіатур невпинний. Він визначається, насамперед, роллю цих одиниць у визначеній комунікативній сфері (ЗМІ), розмаїттям їх видів і значень.
Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: динаміка словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові. На матеріалі лексикографічних праць розглядається з’ява та динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-. Приблизно за 150 років функціонування в українській мові досліджуваного словотвірного гнізда у словниках відбито 33 його лексеми. У статті фіксуються також та аналізуються деривати цього словотвірного гнізда, які з’явилися за останні два роки в ЗМІ. З’ясовано, що за цей короткий період часу словотвірне гніздо з вершиною вело- поповнилося лексемами втричі. Визначаються й обґрунтовуються причини активного творення його дериватів. Робиться висновок, що висока динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело- є результатом взаємодії мови, зокрема її словотвірної системи, з особливостями розвитку і потребами українського суспільства на сучасному етапі. Лексеми, утворені префіксоїдами, поруч зі складними словами (юкстапозитами, композитами) завдяки особливостям своєї семантико-словотвірної структури здатні оперативно й максимально адекватно номінувати всі ті нові явища і процеси, які з’являються.
Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: відіменникові дієслівні деривати
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові на матеріалі ЗМІ. Розглянуто питання творення відіменникових дієслівних дериватів із суфіксами -ува-, -и-, -і-. Визначено й проаналізовано причини, якими зумовлена активізація словотвірних типів, за зразком яких вони утворюються. Доведено, що зростання продуктивності цих словотвірних типів є виявом національної специфіки українського словотворення.
Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: префіксоїдні та префіксальні деривати
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові на матеріалі ЗМІ. Розглядається питання деривації слів, утворених префіксоїдами та префіксами. Наголошено, що префіксоїдні та префіксальні деривати завдяки особливостям своєї словотвірної структури здатні оперативно й максимально адекватно номінувати нові явища й процеси. Визначаються й аналізуються причини, якими зумовлена активізація способів словотворення, що продукують ці лексеми.
Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: складні слова
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові на матеріалі ЗМІ. Розглядається питання творення складних слів (юкстапозитів, композитів, абревіатур). Наголошено, що юкстапозити, композити, у першу чергу, та абревіатури завдяки особливостям своєї словотвірної структури здатні оперативно й максимально адекватно номінувати нові явища і процеси. Нерідко складні деривати є ключовими словами, які акумулюють і репрезентують інформацію про певні події. Визначено й проаналізовано причини, якими зумовлена активізація складання як способу словотворення.
Асоціативність як засіб словотворення
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Традиційна класифікація способів словотворення в українській дериватологічній науці, витоки якої сягають праць В. М. Троїцького, є усталеною і загальновизнаною. Подібною є ситуація,яка склалася щодо розгляду цього питання, і в російській дериватології, оскільки процес вироблення класифікації способів словотворення в українському і російському мовознавстві розвивався паралельно.
Асоціативність як засіб творення неофіційних назв автомобілів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Хрустик, Надія Михайлівна; Романченко, Алла Петрівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Романченко, Алла Петровна; Khrustyk, Nadiia M. ; Romanchenko, Alla P.
У статті досліджуються особливості творення неофіційних найменувань відомих в Україні автомобілів. Акцентується увага на тих онімах, словотворчим засобом для яких виступають асоціації. Розглядається механізм деривації асоціатів. Визначаються причини появи в українській мові розмовних назв автомобілів. Також розкривається їх зв'язок з асоціативним процесом як засобом словотворення.
Відображення розвитку української мови в газетних публікаціях А. А. Москаленка
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
У статті досліджується науково-популяризаторська спадщина відомого українського вченого А.А.Москаленка.
Гендерні стереотипи свекрухи та невістки в українських прислів’ях та приказках
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Миндру, Анна; Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
У статті розглядаються гендерні стереотипи свекрухи та невістки, відображені в українських прислів’ях та приказках. Подається характеристика цих стереотипів. Досліджуються фразеологічні засоби творення гендерних стереотипів свекрухи та невістки.
Два ювілеї
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Горбань, Вікторія Володимирівна; Хрустик, Надія Михайлівна; Горбань, Виктория Владимировна; Хрустык, Надежда Михайловна; Gorban, Viktoriia V.; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена вивченню науково-просвітньої діяльності видатного українського мовознавця, члена-кореспондента НАН України Ю. О. Карпенка на сторінках збірника «Записки з ономастики», у якому знайшли своє відображення майже всі напрями наукових інтересів ученого. Акцентується увага не тільки на науково-дослідницькій діяльності мовознавця, але й на науково-педагогічній та методичній. Робиться висновок про значення наукової спадщини Ю. О. Карпенка як ученого, Вчителя, громадянина. Актуальність роботи обумовлена недостатньою кількістю праць із зазначеної проблематики. Мета роботи — осмислення напрямів науково-просвітньої діяльності вченого у статтях, надрукованих у збірнику «Записки з ономастики». Об’єкт дослідження — науково-дослідницька та науково-педагогічна діяльність члена-кореспондента НАН України Ю. О. Карпенка. Предмет дослідження — напрями науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності Ю. О. Карпенка, відображені у виданні «Записки з ономастики». Провідними методами дослідження є описовий та функційний (контекстуально-інтерпретаційний аналіз), залучені для опису семантичної специфіки досліджуваного матеріалу.
Дещо про асоціативність у найменуваннях тварин
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2009) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Як уже зазначалось у наших попередніх дослідженнях, за допомогою традиційних способів словотворення не можна повністю охопити і пояснити творення всіх слів. Серед похідних лексем, зокрема деяких видів власних назв, — чимало таких утворень, які є наслідком складних і дуже несподіваних асоціативних процесів. Нерідко найменування є результатом тривалого асоціативного процесу, притаманного багатьом людям, тобто своєрідним продуктом народної творчості. Саме тому серед способів словотворення варто виділяти асоціативний спосіб, у якому словотворчим засобом виступають асоціації. Що ж до лексико-семантичного та лексико-морфологічного способів, які ґрунтуються на переосмисленні значення (відповідно мотивуючого слова та мотивуючої словоформи), то їх можна вважати лише різновидами асоціативного способу. Зважаючи також на те, що асоціативність певною мірою є обов’язковою складовою процесу творення слів будь-яким із існуючих способів словотворення, її слід розглядати як один із найбільших рушіїв процесу словотворення.
ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ ПРО ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЮ МОРФЕМ
(Букрек, 2013) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена розгляду проблем, пов’язаних з явищем лексикалізації. Акцентується увага на зміні статусу морфем.
Деякі особливості національного характеру українців: динаміка частотності вживання лексем «гідність» та «меншовартість» в українській лінгвокультурі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Серкал, Тетяна; Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
У статті розглянуто деякі риси національного характеру українців. Описано, чим ці риси зумовлені. Обґрунтовано причини формування таких складників національного характеру, як гідність та меншовартість. За системою ГРАК досліджено і схарактеризовано динаміку частотності вживання лексем «гідність» і «меншовартість» в українській лінгвокультурі від початку ХХ століття.
До питання про декореляцію
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Стаття присвячена розгляду проблем, пов’язаних з явищем декореляції. Акцентується увага на зміні статусу морфем.
До питання про походження семантики похідного слова
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Розкриття закономірностей формування лексичного значення похідних слів, процесу реалізації семантичного потенціалу у різних типах словотворення й у суфіксальному зокрема є одним з актуальних завдань сучасної лінгвістичної науки. Описи, які відтворюють синтез нового слова, лише до певної міри відображають об’єктивні мовні явища, оскільки процес синтезу суб’єктивно прирівнюється до кінцевого результату, тобто до словотвірного аналізу деривата. Очевидно, саме це є причиною того, що ми не завжди у змозі вказати на детермінанти словотвірної семантики. Таким чином, словотвірний процес — перетворення семантики мотивуючого слова, результатом якого є семантика похідного утворення, — залишається закритим і неприступним для дослідника, сприймається як одноразовий акт з його початковим моментом і кінцевим результатом. Один із шляхів, який дозволить наблизитися до розв’язання цієї проблеми, на мій погляд, — це моделювання семантичних і мотиваційних зв’язків похідних від певної основи і типологія аналогічних зв’язків похідних від семантично близьких основ з використанням методу компонентного аналізу. Такий шлях дослідження дає можливість на основі вивчення структурних і функціональних особливостей моделей робити висновки про конкретні шляхи утворення дериватів і, крім того, як гадаю, наблизитись до відтворення процесу синтезу слова в динаміці, що є дуже важливим моментом при визначенні чинників, якими детермінується словотвірна семантика похідного слова.
До питання про функції прізвиськ
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
Прізвиська як вид антропоніміє — один з найменш досліджених класів ономастичної лексики. Учені, як правило, віддають перевагу вивченню прізвищ та імен людей, лишаючи неофіційні антропонімії поза увагою. 1 це цілком закономірно, бо дослідження прізвиськ пов’язане з проблемами, вирішення яких ускладнюється рядом обставин. Такими проблемами є перш за все проблема добору матеріалу та проблема визначення мотивації прізвиськ.
До питання творення неофіційних назв автомобілів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Хрустик, Надія Михайлівна; Романченко, Алла Петрівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Романченко, Алла Петровна; Khrustyk, Nadiia M. ; Romanchenko, Alla P.
У статті йдеться про способи творення неофіційних назв автомобілів. Акцентується увага на асоціативних найменуваннях.
До проблем вставних морфем у прислівниках
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2009) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.
У статті йдеться про розв'язання дуже важливої й дискусійної проблеми щодо виділення в українській мові, зокрема в прислівниках, особливого виду морфем — вставних афіксів.
Дієслівні демінутивні утворення як ознака Українського словотвору
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.
У статті розглядаються дієслівні деривати зі значенням суб’єктивної оцінки. Досліджуються особливості їх деривації та характер морфемної структури. Обґрунтовується статус афіксів, якими вони творяться, як вставних морфем. Акцентується увага на деяких особливостях функціонування здрібніло-пестливих інфінітивних форм. Відзначається, що деривація дієслівних демінутивів є ознакою українського словотвору.
Етимологія, словотвірні та прагматичні особливості офіційних назв автомобілів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Романченко, Алла Петрівна; Хрустик, Надія Михайлівна; Романченко, Алла Петровна; Хрустык, Надежда Михайловна; Romanchenko, Alla P.; Khrustyk, Nadiia M.
У статті досліджено проблеми, які пов'язані з номінацією автомобілів. З'ясовано питання етимології і творення цих назв, також розглянуто функційні та прагматичні аспекти появи автомобільних найменувань.

Перегляд за Автор "Khrustyk, Nadiia M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування