Перегляд за Автор "Borysova, O. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомо-морфологічні особливості стебел та листків плівчастих пшениць Triticum spelta L. та T. dicoccum (Schrank ) Schuebl.(Одеський національний університет, 2016) Кириленко, Наталія Анатоліївна; Ружицька, Ольга Миколаївна; Борисова, О. В.; Кириленко, Наталия Анатольевна; Ружицкая, Ольга Николаевна; Kyrylenko, Natalia A.; Ruzhytska, Olha M.; Borysova, O. V.Досліджували кількісні параметри елементів анатомічної будови листків та стебел двох видів плівчастих пшениць Triticum spelta та T. dicoccum у фазах цвітіння – молочної стиглості рослин, що вирощували в умовах польового досліду на півдні степової зони України. Виявлено, що листки T. dicoccum відрізнялись від листків T. spelta більшою товщиною мезофілу, рихлим розташуванням провідних пучків, меншою кількістю продихів. Стебла T. spelta характеризувались менш широким кільцем склеренхіми з більш дрібними судинно-волокнистими пучками, ніж у T. dicoccum, та меншою кількістю рядів судинно-волокнистих пучків у паренхімі.Документ Насіннєва продуктивність і біохімічний склад зерна озимої спельти та полби за умов півдня степової зони України(2018) Ружицька, Ольга Миколаївна; Борисова, О. В.; Ruzhytska, Olha M.; Borysova, O. V.; Ружицкая, Ольга НиколаевнаВизначено морфометричні параметри, насіннєву продуктивність колоса, біохімічний склад зерна (за вмістом крохмалю, клітковини, золи, жиру, білка) колекційних зразків плівчастих пшениць Triticum spelta L. (спельти) i T. dicoccum (Schrank) Schuebl. (полби), вирощених у польових умовах на півдні степової зони України. Наведено характеристику фракційного складу білка зерна обох видів пшениць. За кількістю зернин у колосі та масою 1000 зернин виявлено відмінності як між видами пшениць, так і між дослідними зразками одного виду. Найбільші маса 1000 зерен та зернова продуктивність колоса головного пагона були властиві для зразка спельти UA0300259. Найбільша маса зерна з колоса головного пагона серед зразків двозернянки була характерною для UA0300087, що пов'язано з найбільшими показниками у цього зразка як кількості зерен у колосі, так і маси 1000 зернин. Вміст крохмалю в суцільнозмеленому борошні зерна полби становив 50—61 %, в зерні спельти — 49—55 % залежно від зразка. Вміст ліпідів і клітковини в суцільнозмеленому борошні зерна спельти та полби варіював серед дослідних зразків, а за вмістом золи достовірних відмінностей між зразками не виявлено. Вміст білка у суцільнозмеленому борошні зерна спельти становив 16,2—19,9 %, полби — 14,0—22,6 % залежно від зразка. Співвідношення вмісту глютенінів і гліадинів для спельти дорівнювало 1,1, для полби — 0,7— 1,4 залежно від зразка. Згідно з викладеними даними, за умов півдня степової зони України зразок спельти UA0300259 і зразок полби UA0300087 поєднували найбільшу продуктивність колоса, високу масу 1000 зернин та високий вміст білка в зерні.Документ Ріст, продуктивність та якість зерна озимої спельти за умов півдня степової зони України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Ружицька, Ольга Миколаївна; Борисова, О. В.; Ружицкая, Ольга Николаевна; Борисова, О. В.; Ruzhytska, Olha M.; Borysova, O. V.Рослини озимої плівчастої пшениці спельти (Triticum spelta L.) вирощували в польовому досліді за грунтово-кліматичних умов півдня степової зони. Досліджували особливості росту, формування листової поверхні, насіннєвої продуктивності та якості зерна. Проведена порівняльна характеристика визначених показників із аналогічними показниками сортів озимої м’якої пшениці (T. аestivum L.) степової зони України. Виявлено, що за умов агротехніки, традиційної для озимої пшениці в даному регіоні та кліматичних умов 2011–2012 років, дослідні зразки спельти пройшли всі фенологічні фази розвитку та мали насіннєву продуктивність колосу та рослини на 31–57 % менше, ніж у сортів м’якої пшениці. Рослини спельти характеризувались більшими довжиною та масою вегетативної частини, площею та масою сирої речовини листя з однієї рослини, вмістом хлорофілу в листках. Зерно спельти відрізнялось, у порівнянні із м’якою пшеницею, більшим вмістом білка та іншим його біохімічним складом.Документ Фізіолого-біохімічні показники проростків пшениць Triticum aestivum L. та Triticum spelta L. за моделювання водного дефіциту [Електронний ресурс](Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Борисова, О. В.; Ружицька, Ольга Миколаївна; Борисова, О. В.; Ружицкая, Ольга Николаевна; Borysova, O. V.; Ruzhytska, Olha M.Була проведена порівняльна характеристика ростової реакції проростків насіння Triticum spelta L. (var. duhamelianum) та Triticum aestivum L. (сорт Селянка, сорт Куяльник) за умов моделювання водного дефіциту. Водний стрес був змодельований в результаті пророщування насіння на розчинах нейоногенного полімеру поліетиленгліколю 6000 (ПЕГ 6000) із осмотичним потенціалом від -0,25 МПа до -1,25 МПа. Проростки, сформовані насінням за умов водного стресу, оцінювали за їхніми морфометричними параметрами та вмістом вільного проліну, як маркеру стресових реакцій. Встановлено, що пророщування насіння обох видів за вказаних умов уповільненого водозабезпечення, не викликало, порівняно з контролем, достовірного зниження його схожості, однак, призводило до істотного зменшення показників росту проростків та збільшення в них концентрації вільного проліну. Проростки спельти за умов водного дефіциту характеризувались менш суттєвим зменшенням, у порівнянні із контрольними умовами, довжини та сирої маси коренів, і більшим вмістом вільного проліну, ніж проростки м’якої пшениці дослідних сортів. Показано, що в створених умовах водного дефіциту, за схожістю насіння, морфометричними показниками пагонів та коренів проростків, насіння зразків спельти не поступалось насінню м’якої пшениці посухостійких сортів. Обговорюються можливі механізми, що задіяні у формуванні стійкості проростків спельти до умов водного дефіциту.