(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Базєй, Олександр Олександрович
Вивчення колективних явищ у системах активних агентів є важливим
та швидко розвивається у сфері статистичної фізики завдяки потенційному
застосуванню до динаміки живої речовини [1,2]. Це явище широко
спостерігається в природі на різних рівнях організації, включаючи
синхронність у поведінці комах, зграї птахів, рух транспорту та складних
соціальних поведінок [1,3–5]. Ці системи по суті є нерівноважними, і їх
динаміка не є суворо гамільтоновою через обмін інформацією, який включає
загалом не тільки позиції сусідів, але і їх швидкість. Існує два класи моделей,
які широко використовуються. Найпростіша і найвдаліша модель систем
саморушних частинок була введена Т. Вічеком