Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Antagonistic activity of actinobacteria isolated from sponges Haliclona spp. Odesa Bay
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Strashnova, Iryna V.; Mashkova, A. K.; Lisiutin, G. V.; Ivanytsia, Tetіana V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Машкова, А. К.; Лісютін, Г. В.; Іваниця, Тетяна Володимирівна
The marine ecosystem is a promising source for discovering the producers of totally new bioactive compounds. Among the significant biodiversity, actinobacteria also are known by huge antagonistic potential. Aim. To study the antagonistic activity of actinobacteria isolated from marine sponges Haliclona spp. against the strains of indicator prokaryotic and eukaryotic microorganisms. Methods. Antagonistic activity of actinobacteria isolated from marine sponges Haliclona spp. against Staphylococcus aureus АТСС 25923, Micrococcus luteus АТСС 4698, Enterococcus faecalis АТСС 29212, Bacillus subtilis АТСС 6633, Kocuria rhizophila DSM 348, Escherichia coli АТСС 25922, Proteus vulgaris АТСС 6896, Salmonella enterica NCTC 6017, Klebsiella pneumoniae АТСС 10031, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Pseudomonas putida KT 2440 and Candida albicans ATCC 18804 were determined in vitro by the block method. Results. Thirteen from fourteen strains of actinobacteria inhibit the growth of at least one strain of the indicator microorganism. The most active strains of actinobacteria were Hal 2 and Hal 14, that significantly inhibit the growth of fifth strains of indicator microorganisms, the spectrum of which were differed. Strain Hal 2 has ability to inhibit the growth of S. aureus ATCC 25923, M. luteus ATCC 4698, E. faecalis ATCC 29212, K. rhizophila DSM 348, P. aeruginosa ATCC 27853 and C. albicans ATCC 18804, strain Hal 14 inhibit all Gram-positive bacteria, including B. subtilis ATCC 6633. K. rhizophila DSM 348, M. luteus ATCC 4698 and P. aeruginosa ATCC 27853 shown the impressive sensitivity to the studied strains of actinobacteria. The growth of P. aeruginosa was inhibited by ten strains of actinobacteria. Four strains of actinobacteria (Hal 2, Hal 4, Hal 5 and Hal 6) inhibit the growth of C. albicans ATCC 18804 with different intensity. All the indicators of the family Enterobacteriaceae and P. putida KT 2440 were resistant to the studied strains of actinobacteria. Conclusions. Strains of actinobacteria isolated from marine sponges Haliclona spp. inhibit the growth of indicator strains of prokaryotic and eukaryotic microorganisms. S. aureus АТСС 25923, M. luteus АТСС 4698, E. faecalis АТСС 29212, K. rhizophila DSM 348, P. aeruginosa ATCC 27853 and C. albicans ATCC 18804 are the most sensitive to the antagonistic action of actinobacteria. Strains of actinobacteria Hal 2, Hal 4 and Hal 14, which suppressed the ability to grow of the large quantity of indicator microorganisms with significant zones of inhibition of the growth, were chosen for further studies of the spectrum and properties of their secondary metabolites.
Characterization of lactobacteria from the Black Sea water and mussels with the potential to produce antibacterial compounds
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Merlich, Andrii H.; Kalnytska, O. Iu.; Shutylo, M. V.; Kovtun, Oleh O.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Мерліч, Андрій Геннадійович; Кальницька, Олександра Юріївна; Шутило, Марина Василівна; Ковтун, Олег Олексійович; Іваниця, Володимир Олексійович
Aim. Characterization of lactic acid bacteria (LAB) from water and mussels of the Black Sea with the potential to produce antibacterial compounds. Methods. The isolation of lactobacteria from water and mussels, their enumeration were performed by standard microbiological methods. Determination of their morphological, tinctorial, cultural, and biochemical characteristics were performed by Gram staining with immersion microscopy, describing the growth in liquid MRS media with and without 6.5% NaCl, catalase test. Genus-specific classic PCR was used for identification of isolated bacteria. To study the antagonistic interactions of the strains the perpendicular streak method was used. Results. In water of the Black Sea from Odesa bay, collected in winter period, 2×10–4.8×102 CFU/ mL of lactobacteria were found, while only in three mussels from seven (42.9%) LAB were detected (1.7×10±0.7 CFU/mL). Thirteen new strains of lactobacteria were isolated and characterized – eight strains from water and five from mussels. Among them, nine strains were identified as Enterococcus sp., one strain – as Lactobacillus sp., and three LAB strains remained unidentified. The new strains Enterococcus W1.1, Enterococcus W1.2, Enterococcus W1.3, Enterococcus W2.3, and Enterococcus М7.1 exhibited antagonistic activity against other closely related strains and Lactobacillus sakei subsp. sakei JCM1157. Conclusions. The Black Sea water and mussels tissue liquor in winter period contain 2×10–4.8×102 CFU/mL and 1.7×10±0.7 CFU/mL of LAB, respectively. The strains Enterococcus W1.1, Enterococcus W1.2, Enterococcus W1.3, Enterococcus W2.3, and Enterococcus М7.1 are potential producers of antibacterial compounds.
Використання мікроорганізмів у біоремедіації грунтів, забруднених внаслідок бойових дій
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Галкін, Микола Борисович; Страшнова, Ірина Валентинівна; Андрющенко, А. В.; Galkin, Mykola B.; Strashnova, Iryna V.; Andryushchenko, A. V.
Внаслідок бойових дій у ґрунти потрапляють речовини з вибухівки та механізмів вогнепальної зброї, паливно-мастильні матеріали і важкі метали, які несуть згубний вплив на екосистеми. У статті проаналізовано основні способи біоремедіації такого ґрунту. Використання шламових реакторів, земельної обробки, компостування, біостимуляції, біозбагачення та імобілізованих мікроорганізмів дозволяє позбутися до 99% токсичних речовин за рахунок природної або привнесеної мікробіоти. Термін очищення коливається від декількох тижнів до декількох років залежно від способу ремедіації, кліматичних умов та рівня забруднення. Перспективними є використання комбінованих методів. Очищення здійснюється за різними механізмами, які полягають у повному або частковому розщепленні речовин з трансформацією їх у нетоксичні форми (вибухівка, нафтопродукти), біоакумуляції, біосорбції, біопреципітації та біовідновленні (важкі метали). У біоремедіації беруть участь як аеробні, так і анаеробні мікроорганізми, і найчастіше у літературі описано застосування представників таких родів як Pseudomonas, Clostridium, Bacillus, Serratia, Stenotrophomonas, Arthrobacter, Rhodococcus, Cellulomonas та інших. Необхідним є подальший пошук штамів, здатних до одночасного очищення грунту від декількох типів забруднювачів.
Аналіз агроекологічних умов вирощування соняшника (Helianthusаnnuus) в степовій зоні Одеської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ширінова, Севіндж Манаф кизи
Вирощування сільськогосподарських культур на півдні України, а саме соняшника в даний час все більше залежить від погоди і клімату. Тому актуальним постає порівняльна оцінка впливу минулих і майбутніх кліматичних і агроекологічних умов на продуктивність посівів соняшнику в південних регіонах, з тим щоб надавати фахівцям, що працюють в сфері рослинництва агропромислового комплексу, необхідну інформацію для прийняття обґрунтованих господарських рішень. Мета роботи – оцінити агроекологічні умови росту, розвитку і продуктивності посівів соняшнику в Одеській області, що розміщено в степовій зоні.
Аналіз процесів утворення туманів на території України впродовж 2019 року
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Дарина Валеріївна
Україна, розташована в східній частині Європи, є країною з багатим природним спадком та різноманітним кліматичним режимом. Одним із характерних метеорологічних явищ, яке впливає на погодні умови в різних регіонах України, є тумани. Тумани – це атмосферне явище, що впливає на видимість та безпеку руху на дорогах, а також на аграрний сектор і різноманітні сфери життя населення.
Агроекологічна оцінка умов вирощування люцерни (Medicago sativa) на Херсонщині
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шахмарзаде, Аміль Орудж оглу
Люцерна посівна – одна з найбільш продуктивних і цінних кормових культур, яка здатна в більшості регіонів допомогти у вирішенні проблеми усунення дефіциту рослинного білка в раціоні тварин. Вона є найважливішим компонентом травосумішей зрошуваних культурних пасовищ у степових та сухостепових районах країни. Тому в даний час має велике значення стійкість її до стресових чинників, що актуально в посушливих умовах в Україні.
Мета роботи – оцінити ріст, розвиток і продуктивність люцерни посівної в агроекологічних умовах Херсонської області.
Агрометеорологічні умови вирощування жита озимого в Волинській області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шапорєва, Олена Ігорівна
У землеробстві ряду країн північної та центральної Європи культурі жита озимого приділяється особлива увага. Важко переоцінити значення цієї культури у розвитку агропромислового комплексу та в оздоровленні нації. Однак площі її посівів та обсяги валового виробництва зерна катастрофічно скорочуються, набагато нижчі від рекомендованої норми та споживання житнього хліба. Особливе занепокоєння викликає розвиток цих процесів у північних регіонах країни, де саме жито найбільш пристосоване до складних умов ведення землеробства.
Оцінка агрометеорологічних умов вирощування картоплі в Тернопільській області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Черняков, Максим Петрович
Вирощування картоплі завжди було і залишається актуальною темою для населення України. Її вирощують в усіх грунтово-кліматичних зонах. Щорічне виробництво картоплі в останні роки становить 20-23 млн. т. Картопля є важливою продовольчою, кормовою і сировинною культурою і залишається «другим хлібом» при загальному споживанні на душу населення України близько 150 кг - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі.
Сучасний термічний режим Чорного моря
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чередниченко, Дмитро Андрійович
Сьогодні однією з найбільш актуальних проблем є зміна клімату. Особливості клімату Південно-східного регіону Європи значною мірою визначаються впливом Чорного моря. Відомо, що морський басейн, акумулюючи тепло в літній період, виділяє його взимку і в результаті згладжує перепади температури між морем і навколишніми районами суші. В цілому можна відмітити, що в південних районах Євразії, у тому числі в Чорноморському регіоні існує деяка невизначеність трендів кліматичних змін. Поєднання ефектів великомасштабної циркуляції з місцевими орографічними особливостями, а також з чинником зростання температури поверхні Чорного моря провокує мезомасштабні атмосферні процеси, що викликають комплекс небезпечних явищ погоди: передусім, екстремальні опади. Ще один важливий показник екстремальності і кліматичних умов Чорноморського регіону це вітровий режим і морське хвилювання.
Культивування водоростей та основні напрямки їх використання
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чемиртан, Костянтин Валерійович
У сучасному світі проблема забруднення навколишнього середовища і змін клімату стає все більш актуальною. Одним із можливих шляхів розв’язання цих проблем є використання водоростей – древніх мікроскопічних організмів, які є виробниками кисню та базовим елементом акватичних екосистем. Культивування водоростей має великий потенціал як для екологічного відновлення, так і для створення нових продуктів і ресурсів у різних галузях промисловості і життєдіяльності людини. Водорості – це водні організми, які можуть виростати як в прісних, так і в солонуватих водоймах. Культивування водоростей передбачає систематичне вирощування цих мікроскопічних рослин в спеціально створених умовах для отримання максимального врожаю і використання їхніх корисних властивостей. Культивування водоростей є перспективним напрямком досліджень і розвитку. Використання водоростей може сприяти збереженню навколишнього середовища, поліпшенню якості життя людей і розвитку нових інноваційних продуктів. Однак для досягнення максимального потенціалу цього ресурсу необхідні подальші дослідження, розвиток технологій і створення сприятливих умов для його використання. [1].