Цивільно-правове регулювання надання фінансових послуг в Україні
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08
«Право» спеціальності 081 «Право». – Одеський національний університет
імені І. І. Мечникова, Одеса, 2023.
Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права комплексним
правовим дослідженням особливостей цивільно-правового регулювання
надання фінансових послуг в Україні, на основі якого розроблено нові наукові
положення та внесено пропозиції з удосконалення правового регулювання
відповідних суспільних відносин.
Обґрунтовано висновок, що механізм цивільно-правового регулювання
надання фінансових послуг – це зумовлена особливостями предмету і методу
цивільно-правового регулювання система цивільно-правових засобів, за
допомогою яких здійснюється спеціально-юридичний вплив на поведінку
учасників правовідносин, в рамках яких надаються фінансові послуги.
Доведено, що правові засоби, які входять до вказаної системи, можна
поділити на регулятивні та охоронні. Регулятивні використовуються завжди,
охоронні – лише за необхідності, у разі порушення або загрози порушення прав
та законних інтересів учасників правовідносин, в рамках яких надаються
фінансові послуги.
До регулятивних відносяться: норми цивільного права, які закріплені у
нормативно-правових актах і визначають модель поведінки суб’єктів
цивільного права у відповідних обставинах; принципи надання фінансових
послуг; договір про надання фінансових послуг як юридичний факт, на підставі
якого виникає договірне зобов’язання з надання фінансових послуг; договірне
зобов’язання з надання фінансових послуг.
До охоронних відносяться: порушення договірного зобов’язання з надання
фінансових послуг як підстава виникнення цивільних охоронних правовідносин; цивільні охоронні правовідносини, в рамках яких здійснюється
захист прав та інтересів управомоченого суб’єкта і покладається
відповідальність на правопорушника.
З’ясовано, що характерною особливістю правового регулювання надання
фінансових послуг в Україні є поєднання приватно-правових та публічно-
правових засобів впливу на поведінку учасників відповідних правовідносин,
що, своєю чергою, зумовлює особливості юридичних механізмів захисту прав
учасників зазначених правовідносин, які полягають, з одного боку, у високому
ступені державного контролю та нагляду за діяльністю фінансових установ, з
другого – у закріпленні на законодавчому рівні можливості замовників
(клієнтів, споживачів) фінансових послуг захищати свої права та інтереси як у
судовому, так і у поза судовому порядку. Так, замовники (клієнти, споживачі)
фінансових послуг можуть захищати свої права шляхом досудового вирішення
спорів щодо надання фінансових послуг, звернення до суду та інших
уповноважених органів. При цьому важливим є те, що замовник має право на
відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення його прав та законних
інтересів, серед яких одним із основних є право на отримання повної та
достовірної інформації про фінансову послугу та про її надавача, що є
достатньою для прийняття замовником рішення про отримання такої послуги
або відмову від її отримання.
Обґрунтовано висновок, що такі ознаки, як нематеріальність,
нетранспортабельність та незбережність, властиві всім фінансовим послугам.
Такі ж ознаки, як невіддільність, непостійність якості послуги, є характерними
для окремих видів фінансових послуг, які охоплюються поняттям «традиційні».
На відміну від них, цифровим послугам властиві ознаки віддільності та
постійної високої якості, що й відрізняє їх з-поміж інших фінансових послуг.
З’ясовано, що практичне значення поділу фінансових послуг на види
полягає в тому, що кожний вид фінансових послуг відрізняється специфічним
регулюванням, з відповідними вимогами щодо надавачів послуг стосовно їх
авторизації, щодо клієнтів (споживачів), щодо порядку надання фінансових послуг, щодо реалізації наглядових на контролюючих функцій відповідних
органів за додержанням вимог законодавства у сфері надання фінансових
послуг тощо.
Обґрунтовано висновок, що категорія «фінансовий засіб» є ширшою ніж
категорія «фінансовий актив», тому що охоплює собою також банківські
метали та фінансові інструменти. Тому визначення поняття фінансової послуги
у Законі України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021
р. як операції з фінансовими засобами значно розширює можливості учасників
ринку фінансових послуг.
Констатовано, що визначення поняття «фінансові інструменти» у
законодавстві України є фрагментарним і має бути розширено; за основу для
визначення даного поняття доцільно взяти відповідні положення Директиви
Європейського парламенту і Ради від 15.05.2014 р. «Про ринки фінансових
інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви
2011/61/ЄС».
Пропонується у підпункті 64 пункту 1 статті 1 Закону України «Про
фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 р. № 1953-IX при
визначенні поняття «фінансова послуга» закріпити термін «діяльність» і
викласти визначення поняття фінансової послуги так: «діяльність надавача з
реалізації операції або операцій, з фінансовими засобами, що здійснюються в
інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги,
прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги».
Трактування фінансової послуги як діяльності дозволить узгодити
визначення поняття фінансової послуги у Законі України від 14.12.2021 р. «Про
фінансові послуги та фінансові компанії» із загальними положеннями про
послуги, закріпленими у главі 63 Цивільного кодексу України, та
доктринальними положеннями, які характеризують послугу як об’єкт
цивільних прав.
З’ясовано, що правовідносини з надання фінансових платіжних послуг
характеризуються поєднанням як приватно-правових, так і публічно-правових елементів. Наявність публічно-правових елементів у відносинах з надання
платіжних послуг, які є за своєю сутністю цивільно-правовими, зумовлена
особливим статусом учасників цих відносин та предметом договорів про
надання платіжних послуг. Співвідношення приватно-правових і публічно-
правових елементів у відносинах з надання фінансових платіжних послуг
зумовлює їх специфіку.
Зроблено висновок, що положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про
захист прав споживачів» місять категорії, які не властиві відносинам з
надання послуг, зокрема «загальна вартість замовлення». З огляду на це,
пропонується положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав
споживачів» викласти в такій редакції: «У разі коли виконавець не може
виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором,
за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах)
прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості
роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли
вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві
неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості роботи (послуги)».
Доведено, що специфіка відносин з надання платіжних послуг зумовлює
ретельну регламентацію умов передачі певних функцій та процесів на
аутсорсинг, вимог до осіб, якіможуть бути залучені на умовах аутсорсингу,
порядок їх залучення та власне здійснення самого аутсорсингу.
З’ясовано, що специфіка аутсорсингу у сфері надання платіжних послуг
виявляється у тому, що коло третіх осіб, які можуть залучатися надавачами
платіжних послуг, обмежено юридичними особами, а предмет договору
окреслений виконанням окремих операційних функцій, пов’язаних із наданням
платіжних послуг.
Враховуючи окремі положення нормативно-правових актів, судову
практику та доктринальні положення, які визначають сутність договору
аутсорсингу, запропоновано власне визначення поняття договору аутсорсингу у
сфері надання платіжних послуг. Договір аутсорсингу у сфері надання фінансових послуг – це
домовленість сторін, за якою одна сторона (аутсорсер) за завданням іншої
сторони (замовника) зобов'язується вчинити певні дії, що зумовлені
операційними функціями, які йому передав замовник, а інша сторона
(замовник) зобов’язується прийняти виконане та оплатити виконавцеві
зазначену послугу.
Thesis for the Degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 08 “Law” in the speciality 081 “Law”. – Odesa I.I. Mechnikov National University. Ministry of Education and Science of Ukraine, Odesa, 2023. The thesis is the first comprehensive legal study of the features of civil law regulation of provision of financial services in Ukraine in the domestic science of civil law, on the basis of which new scientific provisions have been developed and proposals were done to improve regulation of law in relevant social relations. It is substantiated the conclusion that the mechanism of civil law regulation of provision of financial services is a system of civil law means determined by the peculiarities of the method and subject of civil law regulation, with the help of which a special legal influence is exercised on the behavior of participants in legal relations within which financial services are provided. It is proved that the legal means included in this system can be divided into regulatory and security. Regulatory legal means are always used, security – only when it is necessary, in case of violation or violation threat of the rights and legal interests of participants in legal relations within which financial services are provided. Regulatory legal means include: norms of civil law, which are enshrined in regulatory legal acts and determine the model of behavior of subjects of civil law in appropriate circumstances; principles of providing financial services; an agreement on the provision of financial services as a legal fact, on the basis of which a contractual obligation arises for the provision of financial services; contractual obligation of providing financial services. Protective legal means include: violation of a contractual obligation of providing financial services as a basis for the emergence of civil protective legal relations; civil security relationship, within which the rights and interests of the authorized subject are protected and the responsibility is placed on the offender. It has been found that a characteristic feature of the legal regulation of the provision of financial services in Ukraine is a combination of private law and public law means of influencing the behavior of participants in the relevant legal relations, which, in turn, predetermines the features of legal mechanisms for protecting the rights of participants in these legal relations on the one hand, to a high degree state control and supervision over the activities of financial institutions, and on the other hand, in fixing at the legislative level the ability of customers (clients, consumers) of financial services to protect their rights and interests both in judicial and extra judicial order. Thus, customers (customers, consumers) of financial services can protect their rights by pre-trial resolution of disputes regarding the provision of financial services, applying to the court and other authorized bodies. At the same time, it is important that the customer has the right to compensation for damage caused as a result of violation of his rights and legitimate interests, among which one of the main ones is the right to receive complete and reliable information about the financial service and its supplier, sufficient for the customer to decide on obtaining such service or refusal to receive it. It is substantiated the conclusion that such signs as intangibility, nontransportability and non-preservation are the characteristic of all financial services. The same features as inseparability, variability of service quality are typical for certain types of financial services covered by the concept “traditional”. In contrast, digital services have the hallmarks of individuality and high quality that distinguish them from other financial services. It is found that the practical significance of dividing financial services into types is that each type of financial services is distinguished by specific regulation, with relevant requirements for the provision of services for their authorization, for clients (consumers), for the provision of financial services, for the implementation of the supervisory functions of the relevant authorities in compliance with the requirements of law in the field of providing financial services, etc. It is substantiated the conclusion that the category “financial resource” is wider than the category “financial asset”, as it also covers banking metals and financial instruments. Therefore, the definition of a financial service in the Law of Ukraine dated 12/14/2021 “On financial services and financial companies” [81] as operations with financial resources significantly expands the opportunities for participants in the financial services market. The definition of the term “financial instruments” is stated in the legislation of Ukraine is fragmentary and should be expanded; it is expedient to take the relevant provisions of the Directive of the European Parliament of May 15, 2014 “On markets for financial instruments and amending Directive 2002/92/EU and Directive 2011/61/EU” [59] as a basis for defining this concept. It is proposed in subpar. 64 of par. 1 of Art. 1 of the Law of Ukraine dated 14.12.2021 No. 1953-IX “On Financial Services and Financial Companies” [81], when defining the concept of “financial service”, to fix the term “activity” and state the definition of financial service as follows: “activity provider for the implementation of a transaction or transactions with financial resources carried out in the interests of persons other than the provider of such a financial service, as well as services expressly defined by special laws as financial services”. The interpretation of a financial service as an activity will make it possible to harmonize the definition of a financial service provided by the Law of Ukraine dated 12/14/2021 “On Financial Services and Financial Companies” [81] with the general provisions on services enshrined in the Civil Code of Ukraine in Chapter 63 and doctrinal provisions characterizing the service as a civil rights’ object. It has been established that legal relations for the provision of financial payment services are characterized by a combination of both private law and public law elements. The presence of public law elements in the relationship for the provision of payment services, which are inherently civil law, is due to the special status of the participants in these relations and the subject of contracts for the provision of payment services. The ratio of private law and public law elements in relations of the provision of financial payment services determines their specificity. It is concluded that the provisions of Part 5 of Article 10 of the Law of Ukraine “On the Protection of Consumer Rights” [35] contain categories that are not typical of relations of the provision of services, in particular, “the total cost of the order”. Therefore, we propose the provisions of Part 5 of Article 10 of the Law of Ukraine “On Protection of Consumer Rights” [35] to amend as follows: “If the performer cannot perform (delays the performance) of the work (delivery of the service) in accordance with the contract, for each day (every hour, if the duration of performance is specified in hours) of the consumer’s delay a fine of three percent is paid unless otherwise provided by law. If the cost of the work (service) is not determined, the contractor pays the consumer a penalty in the amount of three percent of the total cost of the work (service)”. It has been proved that relations’ specificity of for the provision of payment services leads to careful regulation of the conditions for transferring certain functions and processes to outsourcing, requirements for persons who can be involved on the terms of outsourcing, the procedure for their involvement and the actual implementation of outsourcing itself. It was found that the specifics of outsourcing in the field of payment services is expressed in the fact that the circle of third parties that can be involved by payment service providers is limited to legal entities, and the subject of the contract is outlined by the performance of certain operational functions related to the provision of payment services. Taking into account certain provisions of regulatory legal acts, judicial practice and doctrinal provisions that determine the essence of an outsourcing contract, a definition of the concept of an outsourcing contract in the field of payment services is proposed. An outsourcing agreement in the field of providing financial services is a parties’ agreement, according to which outsourcer (one party), on the instructions of the customer (other party), undertakes to perform certain actions due to the operational functions that the customer transferred to him, and the other party (customer) undertakes to accept the work done and pay provider of the specified service.
Thesis for the Degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 08 “Law” in the speciality 081 “Law”. – Odesa I.I. Mechnikov National University. Ministry of Education and Science of Ukraine, Odesa, 2023. The thesis is the first comprehensive legal study of the features of civil law regulation of provision of financial services in Ukraine in the domestic science of civil law, on the basis of which new scientific provisions have been developed and proposals were done to improve regulation of law in relevant social relations. It is substantiated the conclusion that the mechanism of civil law regulation of provision of financial services is a system of civil law means determined by the peculiarities of the method and subject of civil law regulation, with the help of which a special legal influence is exercised on the behavior of participants in legal relations within which financial services are provided. It is proved that the legal means included in this system can be divided into regulatory and security. Regulatory legal means are always used, security – only when it is necessary, in case of violation or violation threat of the rights and legal interests of participants in legal relations within which financial services are provided. Regulatory legal means include: norms of civil law, which are enshrined in regulatory legal acts and determine the model of behavior of subjects of civil law in appropriate circumstances; principles of providing financial services; an agreement on the provision of financial services as a legal fact, on the basis of which a contractual obligation arises for the provision of financial services; contractual obligation of providing financial services. Protective legal means include: violation of a contractual obligation of providing financial services as a basis for the emergence of civil protective legal relations; civil security relationship, within which the rights and interests of the authorized subject are protected and the responsibility is placed on the offender. It has been found that a characteristic feature of the legal regulation of the provision of financial services in Ukraine is a combination of private law and public law means of influencing the behavior of participants in the relevant legal relations, which, in turn, predetermines the features of legal mechanisms for protecting the rights of participants in these legal relations on the one hand, to a high degree state control and supervision over the activities of financial institutions, and on the other hand, in fixing at the legislative level the ability of customers (clients, consumers) of financial services to protect their rights and interests both in judicial and extra judicial order. Thus, customers (customers, consumers) of financial services can protect their rights by pre-trial resolution of disputes regarding the provision of financial services, applying to the court and other authorized bodies. At the same time, it is important that the customer has the right to compensation for damage caused as a result of violation of his rights and legitimate interests, among which one of the main ones is the right to receive complete and reliable information about the financial service and its supplier, sufficient for the customer to decide on obtaining such service or refusal to receive it. It is substantiated the conclusion that such signs as intangibility, nontransportability and non-preservation are the characteristic of all financial services. The same features as inseparability, variability of service quality are typical for certain types of financial services covered by the concept “traditional”. In contrast, digital services have the hallmarks of individuality and high quality that distinguish them from other financial services. It is found that the practical significance of dividing financial services into types is that each type of financial services is distinguished by specific regulation, with relevant requirements for the provision of services for their authorization, for clients (consumers), for the provision of financial services, for the implementation of the supervisory functions of the relevant authorities in compliance with the requirements of law in the field of providing financial services, etc. It is substantiated the conclusion that the category “financial resource” is wider than the category “financial asset”, as it also covers banking metals and financial instruments. Therefore, the definition of a financial service in the Law of Ukraine dated 12/14/2021 “On financial services and financial companies” [81] as operations with financial resources significantly expands the opportunities for participants in the financial services market. The definition of the term “financial instruments” is stated in the legislation of Ukraine is fragmentary and should be expanded; it is expedient to take the relevant provisions of the Directive of the European Parliament of May 15, 2014 “On markets for financial instruments and amending Directive 2002/92/EU and Directive 2011/61/EU” [59] as a basis for defining this concept. It is proposed in subpar. 64 of par. 1 of Art. 1 of the Law of Ukraine dated 14.12.2021 No. 1953-IX “On Financial Services and Financial Companies” [81], when defining the concept of “financial service”, to fix the term “activity” and state the definition of financial service as follows: “activity provider for the implementation of a transaction or transactions with financial resources carried out in the interests of persons other than the provider of such a financial service, as well as services expressly defined by special laws as financial services”. The interpretation of a financial service as an activity will make it possible to harmonize the definition of a financial service provided by the Law of Ukraine dated 12/14/2021 “On Financial Services and Financial Companies” [81] with the general provisions on services enshrined in the Civil Code of Ukraine in Chapter 63 and doctrinal provisions characterizing the service as a civil rights’ object. It has been established that legal relations for the provision of financial payment services are characterized by a combination of both private law and public law elements. The presence of public law elements in the relationship for the provision of payment services, which are inherently civil law, is due to the special status of the participants in these relations and the subject of contracts for the provision of payment services. The ratio of private law and public law elements in relations of the provision of financial payment services determines their specificity. It is concluded that the provisions of Part 5 of Article 10 of the Law of Ukraine “On the Protection of Consumer Rights” [35] contain categories that are not typical of relations of the provision of services, in particular, “the total cost of the order”. Therefore, we propose the provisions of Part 5 of Article 10 of the Law of Ukraine “On Protection of Consumer Rights” [35] to amend as follows: “If the performer cannot perform (delays the performance) of the work (delivery of the service) in accordance with the contract, for each day (every hour, if the duration of performance is specified in hours) of the consumer’s delay a fine of three percent is paid unless otherwise provided by law. If the cost of the work (service) is not determined, the contractor pays the consumer a penalty in the amount of three percent of the total cost of the work (service)”. It has been proved that relations’ specificity of for the provision of payment services leads to careful regulation of the conditions for transferring certain functions and processes to outsourcing, requirements for persons who can be involved on the terms of outsourcing, the procedure for their involvement and the actual implementation of outsourcing itself. It was found that the specifics of outsourcing in the field of payment services is expressed in the fact that the circle of third parties that can be involved by payment service providers is limited to legal entities, and the subject of the contract is outlined by the performance of certain operational functions related to the provision of payment services. Taking into account certain provisions of regulatory legal acts, judicial practice and doctrinal provisions that determine the essence of an outsourcing contract, a definition of the concept of an outsourcing contract in the field of payment services is proposed. An outsourcing agreement in the field of providing financial services is a parties’ agreement, according to which outsourcer (one party), on the instructions of the customer (other party), undertakes to perform certain actions due to the operational functions that the customer transferred to him, and the other party (customer) undertakes to accept the work done and pay provider of the specified service.
Опис
Ключові слова
послуга, фінансова послуга, фінансова операція, договір, свобода договору, кредитор, кредитний договір, правові механізми, диспозитивність, імперативність, нематеріальний результат, право на захист, захист персональних даних, діджиталізація, юрисдикція, service, financial service, financial operation, contract, freedom of contact, creditor, credit contract, legal mechanism, discretion, imperative, intangible result, right to defend, personal data defense, digitalization, jurisdiction
Бібліографічний опис
Святошнюк С. С. Цивільно-правове регулювання надання фінансових послуг в Україні : дис. … д-ра філос. : спец. 081 «Право» / С. С. Святошнюк ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2023. – 194 с.