Буття англомовних гіппонімів у ментальному лексиконі

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
У статті аналізуються результати вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту, який було проведено з носіями англійської мови з метою висвітлення структури асоціативного поля гіппонімів. Об’єктом дослідження є власні назви коней, що належать до узуального та віртуального скриптів, предметом аналізу — асоціації, які було продуковано на стимули- гіппоніми. Матеріалом дослідження послугували результати опитування 35 інформантів, загальна кількість реакцій яких складає 130 одиниць. Під час дослідження було використано методику вільного асоціативного експерименту з подальшим формуванням семантичного гештальту асоціативного онімного поля (СГАОП). У ролі стимулів було відібрано два гіппоніми узуального скрипту і два гіппоніми віртуального скрипту, кожен з яких є широковідомим та активно циркулює у ЗМІ. У результаті розвідки було виділено основні типи асоціацій: синонімічні, гіперонімічні, меронімічні, символічні, квалітативні, фонетичні та індивідуальні. У процесі аналізу було виявлено, що асоціативне наповнення гіппонімів складається з одного чи двох семантичних гештальтів. Так, більшість аналізованих реакцій характеризують онім-стимул у його цілісності і вписуються в концепт стимулу. Неважко помітити, що асоціаціями для реальних гіппонімів є синонімічні, дескриптивні, іноді пролонговані фрази, тоді як для віртуальних гіппонімів асоціаціями найчастіше стають власні назви творів мистецтва, героями який є коні з таким іменем, або авторів цих творів. Зроблено висновки про те, що гіппоніми реального та віртуального скриптів відіграють важливу роль у культурній традиції та є невід’ємним складником англомовної картини світу. Результати експерименту дають можливість розширити розуміння зоонімної картини світу носіїв англійської мови.
В статье анализируются результаты свободного психолингвистических ассоциативного эксперимента, проведенного с носителями английского языка с целью освещения структуры ассоциативного поля иппонимов. Объектом исследования являются имена лошадей, принадлежащих к узуальному и виртуальному скриптам, предметом анализа — ассоциации, которые были вызваны стимулами-гиппонимами. Материалом исследования послужили результаты опроса 35 информантов, общее количество реакций которых составляет 130 единиц. В ходе исследования была использована методика свободного ассоциативного эксперимента с последующим формированием семантического гештальта ассоциативного онимного поля (СГАОП). В качестве стимулов были отобраны два гиппонима узуального скрипта и два гиппонима виртуального скрипта, каждый из которых является широко известным и активно циркулирует в СМИ. В результате исследования были выделены основные типы ассоциаций: синонимичные, гиперонимичные,меронимичные, символические, квалитативные, фонетические и индивидуальные. В процессе анализа было выявлено, что ассоциативное наполнение гиппонимов состоит из одного или двух семантических гештальтов. Так, большинство рассматриваемых реакций характеризует оним-стимул в его целостности и вписываются в концепт стимула. Нетрудно заметить, что ассоциациями для реальных гиппонимов является синонимичные, дескриптивные, иногда пролонгированные фразы, тогда как для виртуальных гиппонимов ассоциациями чаще всего становятся собственные названия произведений искусства, героями которых являются лошади с таким именем или авторы этих произведений. Сделаны выводы о том, что гиппонимы реального и виртуального скриптов играют важную роль в культурной традиции и является неотъемлемой частью англоязычной картины мира. Результаты эксперимента дают возможность расширить понимание зоонимной картины мира носителей английского языка.
The article analyzes the results of a free psycholinguistic associative experiment conducted with native English speakers in order to illuminate the structure of the associative field of hypponyms. The object of the study is the names of horses belonging to real and virtual scripts, the subject of analysis is verbal reactions of the informants to the wordsstimuli. The research material was verbal reactions of 35 informants, the total number of which is 130 units. During the study, a free associative experiment was conducted, followed by the formation of a semantic gestalt of the associative onymic field (SGAOF). Two stimuli of both real and virtual scripts were selected as stimuli, with each being widely known and actively circulating in the media. As a result of the study, the main types of associations were identified: synonymous, hyperonymic, meronymic, symbolic, qualitative, phonetic and individual. In the process of analysis, it was revealed that the associative field of hipponyms consists of one or two semantic gestalts. So, most of the reactions under consideration characterize the onim-stimulus in its integrity and fit into the concept of the stimulus.It is easy to notice that associations for real hipponyms are synonymous, descriptive, sometimes prolonged phrases, while the reactions to virtual hipponyms are frequently connected with the names of works of art whose heroes are horses, or the names of the authors of these works. Conclusions have been drawn that the hipponyms of real and virtual scripts play an important role in cultural tradition and is an integral part of the English-language picture of the world. The results of the experiment provide an opportunity to expand understanding of the zoononymic picture of the world of native English speakers.
Опис
Ключові слова
гіппонім, асоціативний експеримент, узуальний скрипт, віртуальний скрипт, реакція, семантичний гештальт асоціативного онімного поля, гиппоним, ассоциативный эксперимент, узуальный скрипт, виртуальный скрипт, реакция, семантический гештальт ассоциативного онимного поля, hipponym, associative experiment, real script, virtual script, verbal reaction, semantic gestalt of the associative onymic field
Бібліографічний опис
Записки з ономастики = Opera in onomastica
DOI
ORCID:
УДК