Українське усне мовлення за кобзарями-першодруками Тараса Шевченка (1840), Петра Гулака-Артемовського (1877) та Євгена Гребінки (1878)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorДружинець, Марія Львівна
dc.contributor.authorДружинец, Мария Львовна
dc.contributor.authorDruzhynets, Mariia L.
dc.date.accessioned2017-01-23T09:27:35Z
dc.date.available2017-01-23T09:27:35Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractПраця присвячена проблемам українського усного мовлення на діахронічному рівні, зокрема становленню норм української орфоепії. Мета роботи — зафіксувати живу народну вимову в досліджуваних джерелах та обґрунтувати сталість вимовної норми на більшому, ніж півтора століття, хронологічному відрізку: з середини ХІХ ст. Орфоепічна вимовна норма середини ХІХ ст. була відбита в письмовій формі у першодруках-кобзарях Т. Шевченка, П. Гулака-Артемовського та Є. Гребінки. Предметом вивчення є відбиття вимовних норм голосних, приголосних та звукосполук у зазначених першодруках-кобзарях. Право- писна система досліджуваних джерел була побудована значною мірою на фонетичних засадах, тому завдяки особливостям правопису, а частіше всупереч йому, відбилися вимовні риси, більшість з яких стала орфоепічною нормою сучасної української літературної мови. Результатом проведеного дослідження є висновок про те, що досліджувані першодруки відіграли важливу роль у формуванні орфоепічних норм українського мовлення, оскільки відтворюють процес становлення орфоепічних норм на певному хронологічному зрізі, засвідчують стан сформованості певної літературної норми, відбивають майже всі орфоепічні норми сучасної української мови, зокрема вимову голосних [и] й [е], дзвінких у кінці слова та перед глухими, шиплячих перед свистячими та навпаки, подовження та спрощення в групах приголосних.uk
dc.description.abstractРабота посвящена проблемам украинской устной речи на диахроническом уровне, в частности становлению норм украинской орфоэпии. Цель работы — зафиксировать живое народное произношение в исследуемых источниках и обосновать устойчивость орфоэпической нормы на большем, чем пол- тора века, хронологическом отрезке: с середины XIX в. Орфоэпическая произносительная норма середины XIX в. была отражена в письменной форме в первопечатных кобзарях Т. Шевченко, П. Гулака-Артемовского и Е. Гребенки. Предметом изучения является отражение орфоэпических норм гласных, согласных и звукосочетаний в указанных первопечатных источниках. Система правописания в данных источниках построена в значительной степени на фонетических принципах, поэтому благодаря особенностям право- писания отразились произносительные черты, большинство из которых стали нормативными в орфоэпии современного украинского литературного языка. Результатом проведённого исследования является вывод о том, что исследуемые первопечатные кобзари сыграли важную роль в формировании орфоэпических норм украинской речи, поскольку воспроизводят процесс становления орфоэпических норм на определённом хронологическом этапе, свидетельствуя о состоянии сформированности определённой литературной нормы. В данных источниках отражены почти все орфоэпические нормы современного украинского языка, в частности произношение гласных [і] и [е], звонких согласных в конце слова и перед глухими, шипящих перед свистящими и свистящих перед шипящими, опрощение в группах согласных.uk
dc.description.abstractThe work is dedicated to the problems of Ukrainian oral speech on the diachronic level, including the establishment of the standards of Ukrainian orthoepy. The author’s attention is focused on the rules of pronunciation of vowels, consonants and sound combinations in kobzar-incunabulae by T. G. Shevchenko (1840), P. Hulak-Artemovs’kyj (1877) and Ie. P. Hrebinka (1878). The orthographic system in the analysed books was built mostly on phonetic principles; due to the peculiarities of spelling, and often in spite of them, the pronunciation forms were set out, most of which have become the orthoepic norms of the modern Ukrainian language. The analysed works have played an important role in shaping these norms because they reflect the process of establishing the orthoepic norms in a certain chronological period, and demonstrate almost all the orthoepic norms of the modern Ukrainian language, especially the pronunciation of vowels [u], [e], voiced ones at the end of words and before voiceless consonants, the assimilation of sizzling vowels in front of the whistling ones and on the contrary, the lengthening and reduction, the orthoepic norms in the groups of other consonantsuk
dc.identifier.citationМова: Науково-теоретичний часопис з мовознавстваuk
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/9259
dc.language.isoukuk
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk
dc.relation.ispartofseries;Вип. 26
dc.subjectукраїнське усне мовленняuk
dc.subjectкодифікаціяuk
dc.subjectорфоепіяuk
dc.subjectпершодрукиuk
dc.subjectТарас Шевченкоuk
dc.subjectПетро Гулак-Артемовськийuk
dc.subjectЄвген Гребінкаuk
dc.subjectукраинская устная речьuk
dc.subjectкодификацияuk
dc.subjectорфоэпияuk
dc.subjectпервопечатные кобзариuk
dc.subjectТарас Шевченкоuk
dc.subjectПётр Гулак-Артемовскийuk
dc.subjectЕвгений Гребенкаuk
dc.subjectUkrainian verbal broadcastinguk
dc.subjectcodificationuk
dc.subjectorthoepyuk
dc.subjectincunabulauk
dc.titleУкраїнське усне мовлення за кобзарями-першодруками Тараса Шевченка (1840), Петра Гулака-Артемовського (1877) та Євгена Гребінки (1878)uk
dc.title.alternativeУкраинская устная речь в первопечатных кобзарях Тараса ШЕвченко (1840), Петра Гулака-Артемовского (1877) и Евгения Гребенки (1878)uk
dc.title.alternativeUkrainian oral speech in kobzar-incunabulae by Taras Shevchenko (1840), Petro Hulak-Artemovs’kyj (1877) and Ievhen Hrebinka (1878)uk
dc.typeArticleuk
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
125-130.pdf
Розмір:
176.29 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Мова