Семантико–граматичний аспект функціонування лексем на позначення пір року в художньому мовленні М. Вінграновського

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorРоманченко, Алла Петрівнаuk
dc.contributor.advisorРоманченко, Алла Петровнаru
dc.contributor.advisorRomanchenko, Alla P.en
dc.contributor.authorХілінська, Вероніка
dc.date.accessioned2018-04-24T12:08:34Z
dc.date.available2018-04-24T12:08:34Z
dc.date.issued2017
dc.description.abstractПерші вірші Миколи Вінграновского з’явилися 1958 р. на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»). Вінграновський – поет несподіваний і впізнаний, традиційно-класичний і сміливо-новаторський. Здається, що течія його поезії плине між двох берегів: по один бік – ідея пошуку суспільної та творчої рівноваги й гармонії, ясність і шляхетна простота вірша, висока культура образу, по другий – чуттєвість, дивовижно органічна образність, що містить у собі парадоксальну єдність гармонійного й дисгармонійного, якусь язичницьку стихію пристрасної любові, бентежний дух неспокою. [1: 16]. Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі» (1978). Голос поета став начебто тихішим, але відбулося внутрішнє ускладнення й збагачення його лірики, підвищилася прихована, у собі зосереджена інтенсивність душевного життя. Мета розвідки – з’ясувати особливості функціонування лексем на позначення пір року в поезії шістдесятників. Джерельною базою дослідження слугувала збірка М. Вінграновського «На срібному березі». Головна й домінантна ознака збірки Миколи Вінграновського – змінність картин відтворення природи, переплетення часу і простору, оптимістичність і емоційність світобачення ліричного героя. Його переживання завжди напружені й драматичні. Про що б не писав Микола Вінграновський, він пише не з гніву і тим більше не з ненависті, а з любові. І навіть найгостріші речі зігріті якимось непотьмареним внутрішнім світом, зворушливою людяністю й добротою. Ця збірка здатна відтворювати предметний світ із його просторовими та часовими координатами, що мають велику художню значимість. Ідея часу у збірці спирається на безпосереднє переживання людиною незворотних процесів, що відбуваються в її свідомості й тілі, на спостереження над безперервно мінливими явищами зовнішнього світу, а також на спогади про минулі та припущення про майбутні події в житті людини. Рефлексія над переживаннями і спостереженнями, спогадами і передчуттями породжує різноманітні концепції часу [2].uk
dc.identifier.citationФілологічні студіїuk
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13897
dc.language.isootheruk
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk
dc.relation.ispartofseries;Вип. 8.
dc.subjectлексемаuk
dc.subjectМикола Вінграновскийuk
dc.subjectхудожньому мовленняuk
dc.subjectособливості функціонування лексемuk
dc.subjectпора рокуuk
dc.titleСемантико–граматичний аспект функціонування лексем на позначення пір року в художньому мовленні М. Вінграновськогоuk
dc.typeArticleuk
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
124-130.pdf
Розмір:
339.83 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Філологічні студії