Крос-культурний механізм становлення національної ідентичності
Ескіз недоступний
Дата
2017
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Мета дослідження – теоретичне та емпіричне обґрунтування засад становлення національної ідентичності та її еволюції в період суспільних трансформацій.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання:
•окреслити основні етапи наукової думки щодо вивчення національної самосвідомості;
•визначити основні істотні риси національної ідентичності як структурної частини суспільної свідомості;
•прослідкувати зв’язок становлення національної ідентичності зі стадіальною позицією розвитку соціуму;
•осмислити можливі шляхи еволюції національної
самосвідомості в період суспільних трансформацій.
Об’єктом є крос-культурні дослідження національної ідентичності сучасного українського соціуму.
Предметом дослідження є механізми становлення національної ідентичності.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали фундаментальні твори класиків світової та вітчизняної соціології, філософії, психології, а також праці ряду сучасних вітчизняних, російських і зарубіжних вчених, що займаються вивченням процесів становлення національної ідентичності, які зробили певний внесок у розробку теоретичних положень сучасної соціології.
В основу дослідження було покладено соціокультурний підхід, що дозволяє розглядати досліджувані явища у взаємозв'язку і взаємозалежності. Використання системного і структурно-функціонального підходів дозволило дати визначення національної ідентичності, проаналізувати соціокультурні механізми її становлення.
На окремих етапах дослідження було застосовано загальнонаукові принципи і методи: принцип всебічності, наступності, а також такі методи, як аналіз, синтез, генетичний метод (для встановлення стадіальних відмінностей розвитку національної самосвідомості), метод системного та структурного аналізу (для визначення рівнів національної самосвідомості в період суспільних трансформації), індукція, дедукція, діяльнісний метод та ін.
Усвідомлюючи необхідність звернення до різних областей соціально-психологічної науки і видів дискурсу, автор використовувала в якості найважливіших інструментів дослідження принципи системності, додатковості, порівняльного аналізу.
В якості методів збору матеріалу було використано якісні соціологічні методи, такі як контент-аналіз державних документів, що містять інформацію про процеси становлення національної ідентичності; вторинний аналіз соціологічних даних.
Наукова новизна полягає у дослідженні суб’єктивних переживань та оцінці національної ідентичності з боку найбільш кризових груп українського суспільства, до яких відносяться Внутрішньо переміщені особи.
Теоретична значимість дослідження. Основні теоретичні висновки, отримані в результаті проведеного дослідження, можуть використовуватися для подальшої розробки концептуальних і теоретико-методологічних положень крос-культурних досліджень.
Практична значимість дослідження. Матеріали дослідження можуть бути корисні в науково-дослідницькій діяльності та представляти інтерес для студентів різних областей соціогуманітарного знання, що займаються вивченням ідентифікаційних процесів у сучасній Україні та процесів суспільних трансформацій пострадянського суспільства; для розробки програм удосконалення демократичних трансформацій українського суспільства.
Опис
Ключові слова
6.030101 соціологія, крос-культурні дослідження, соціологія, національна самосвідомость, міграція, толерантність
Бібліографічний опис
Рекута, В. А. Крос-культурний механізм становлення національної ідентичності = Cross-cultural mechanism of the national identity formation : дипломна робота бакалавра / В. А. Рекута ; наук. кер. А. В. Худенко ; ОНУ ім. І.І. Мечникова, ІСН, Каф. соціології . – Одеса, 2017 . – 57 с.