Структурна типологія англомовних бібліонімів

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статтю присвячено дослідженню бібліонімів, тобто власних назв на позначення текстів та їх збірників. Бібліоніми розподілено на п’ять підгруп залежно від того функціонального стилю, до якого належить власне текст, назву якого ми досліджуємо. Для кожної з груп було вилучено по 100 прикладів відповідного підрозділу ідеонімів, таким чином, загальна кількість досліджуваних ідеонімів цієї групи становить 500 одиниць. Метою статті є встановлення структурних типів бібліонімів. Об’єктом дослідження послугували англомовні бібліоніми, предметом — їх структурна організація. Матеріал дослідження (500 англомовних бібліонімів) було обрано методом репрезентативної вибірки з матеріалів англомовних ЗМІ, у тому числі й електронних газет, журналів та комерційних сайтів. Здійснений аналіз дав змогу виокремити структурні типи в межах кожної з груп: власні назви літературних творів та їх збірників, які було обрано за допомогою рейтингу Goodreads, найбільшого в світі сайту для читачів; власні назви публіцистичних творів, а саме есе та промов, а також їх збірників (джерелом досліджу- ваного матеріалу переважно послугували дані освітнього сайту ThoughtCo); власні назви інформаційних газетних матеріалів, які було зібрано з провідних англомовних газет; власні назви наукових творів та їх збірників; власні назви офіційних документів та їх збірників. Бібліоніми щодо їхньої структурної організації розподілено на однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні; а також на прості, складні та складені. До однокомпонентних належать бібліоніми, які виражено непохідними та простими похідними (суфіксальними і префіксальними) словами. Складні бібліоніми розмежовуються на власне композити, афіксальні композити й абревіатури. Складені двокомпонентні і багатокомпонентні бібліоніми представлені словосполуками, словосполученнями, юкстапозитами та фразами. Висновки: у процесі аналізу нами було досліджено структурну організацію п’яти груп бібліонімів, причому превалюють багатокомпонентні власні назви, а саме словосполучення і фрази, що досягається переважно завдяки власним назвам на позначення інформаційних газетних матеріалів та наукових й офіційних текстів. Це можемо пояснити необхідністю розкриття сутності номінованого об’єкта й прагматичними факторами повноцінного функціонування бібліонімів.
Статья посвящена исследованию библионимов, то есть имен для обозначения текстов и их сборников. Библионимы разделены на пять подгрупп в зависимости от того функционального стиля, к которому принадлежит собственно текст, название которого мы исследуем. Для каждой из групп было изъято по 100 примеров соответствующего подразделения идеонимов, таким образом, общее количество исследуемых идеонимов этой группы составляет 500 единиц. Целью статьи является установление структурных типов библионимов. Объектом исследования послужили англоязычные библионимы, предметом — их структурная организация. Материал исследования (500 англоязычных библионимов) был избран методом репрезентативной выборки из материалов англоязычных СМИ, в том числе и электронных газет, журналов и коммерческих сайтов. Проведенный анализ позволил выделить структурные типы в пределах каждой из групп: имена литературных произведений и их сборников, которые были выбраны с помощью рейтинга Goodreads, крупнейшего в мире сайта для читателей; имена публицистических произведений, а именно эссе и речей, а также их сборников (источником исследуемого материала преимущественно послужили данные образовательного сайта ThoughtCo); имена информационных газетных материалов, которые были собраны из ведущих англоязычных газет; имена научных произведений и их сборников; имена официальных документов и их сборников. Библионимы по их структурной организации разделены на однокомпонентные, двухкомпонентные и многокомпонентные; а также на простые, сложные и составные. К однокомпонентным принадлежат библионимы, которые выражены непроизводными и простыми производными (суффиксальными и префиксальными) словами. Сложные библионимы разграничиваются на композиты, аффиксные композиты и аббревиатуры. Составленные двухкомпонентные и многокомпонентные библионимы представлены словосочетаниями, юкстапозитами и фразами. Выводы: в процессе анализа нами были исследованы структурная организация пяти групп библионимов, причем превалируют многокомпонентные имена, а именно словосочетание и фразы, что достигается в основном благодаря именам для обозначения информационных газетных материалов и научных и официальных текстов. Это можем объяснить необходимостью раскрытия сущности номинированного объекта и прагматичными факторами полноценного функционирования библионимов.
The article investigates biblionyms, i.e., proper names for the designation of texts and collections thereof. Biblionyms are commonly divided into five subgroups, depending on the functional style to which the text under study belongs. 100 examples from the relevant subdivision of ideonyms have been selected for each group; thus the total number of the studied ideonyms of this group comprises 500 units. The purpose of the article is to establish the structural types of biblionyms.. The object of the research is English biblionyms, the subject being their structural organization. The study material (500 English biblionyms) was selected using a representative sample method from English media, including electronic newspapers, magazines, and commercial sites. The analysis made it possible to distinguish structural types within each of the groups: proper names of literary works and their collections, which were selected using the world’s largest reader site — Goodreads’ rating; proper names of non-fiction works, namely essays and speeches, as well as their collections (data from the ThoughtCo educational site were mainly the source of the material studied); proper names of informational newspaper material collected from leading English newspapers; proper names of scientific works and their collections; proper names of official documents and their collections. According to the structural organization, the biblionyms have been divided into one-component, two-component and multicomponent and further into simple, complex and composite ones. One-component biblionyms include words, which are expressed by non-derivative and simple derivative (suffix and prefix) words. Complex biblionyms have been divided into simple composites, affixed composites and abbreviations. Composite two-component and multi-component biblionyms are represented by phrases, word combinations, juxtapositions and phrases. Conclusions: The structural organization of the five groups of biblionyms has been investigated in the course of the analysis; this revealed that multiple component proper names, namely, word combinations and phrases prevailed, which is mainly due to the proper names for the designation of informational newspaper material as well as scientific and official texts. This can be explained by the need to disclose the nature of the nominated object and the pragmatic factors of the biblionyms’ proper functioning.
Опис
Ключові слова
ономастика, ідеонім, бібліонім, структурний тип, композит, однокомпонентні оніми, багатокомпонентні оніми, ономастика, идеонимы, библионим, структурный тип, однокомпонентные онимы, многокомпонентные онимы, onomastics, ideonym, biblionym, structural type, composite, onecomponent onyms, multi-component onyms
Бібліографічний опис
Записки з ономастики = Opera in onomastica
DOI
ORCID:
УДК