Вільні економічні зони в сучасній системі зовнішньоекономічних зв’язків
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Сьогодні ВЕЗ існують в державах, різних за рівнем і характеру економічного розвитку. Вони є в промислово розвинених країнах (ПРК), в нових індустріальних країнах (НІК), в країнах, що розвиваються (РК) і в країнах, що переходять
до ринкової економіки. Їх розподіл по планеті дуже нерівномірний. Найбільшим
динамізмом процес створення ВЕЗ характеризується в країнах, що розвиваються.
Так, якщо в 1960 р в цій групі країн їх було дві, в 1975 р -79, 1981 р.-96, 1985 р.-
264, то до середини 90-х рр. вже налічувалося понад 900 зон. Через ВЕЗ проходить
близько 10% світового товарообігу, причому темпи зростання в них обсягів експорту та імпорту досить високі. За оцінками фахівців Центру ООН по транснаціональним корпораціям (ТНК), до середини 90-х рр. чисельність занятих в ВЕЗ
перевищила 3 млн. чоловік.
Завдання на сьогодення полягає в тому, щоб забезпечити необхідну теоретико-методологічну основу феномена ВЕЗ в світогосподарських зв’язках, узагальнити світовий досвід їх створення і функціонування в країнах з різним рівнем
економічного розвитку і на основі критичного аналізу світової та вітчизняної тики забезпечити засвоєння і успішне застосування отриманих знань у практичній
діяльності.
Сегодня СЭЗ существуют в государствах, различных по уровню и характеру экономического развития. Они есть в промышленно развитых странах (ПРС), в новых индустриальных странах (НИС), в развивающихся странах (РС) и в странах, переходящих к рыночной экономике. Их распределение по планете весьма неравномерно. Наибольшим динамизмом процесс создания СЭЗ характеризуется в развивающихся странах. Так, если в 1960 г. в этой группе стран их было две, в 1975 г. – 79, 1981 г. – 96, 1985 г. – 264, то к середине 90-х гг. уже насчитывалось более 900 зон. Через СЭЗ проходит около 10% мирового товарооборота, причем темпы роста в них объемов экспорта и импорта весьма высоки. По оценкам специалистов Центра ООН по транснациональным корпорациям (ТНК), к середине 2000-х гг. численность занятых в СЭЗ превысила 3 млн. человек. Задача сегодняшнего дня состоит в том, чтобы обеспечить необходимую теоретико-методологическую основу феномена СЭЗ в мирохозяйственных связях, обобщить мировой опыт их создания и функционирования в странах с различным уровнем экономического развития и на основе критического анализа мировой и отечественной практики обеспечить усвоение и успешное применение полученных знаний в практической деятельности.
Today, FEZs exist in states that are different in level and nature of economic development. They are in industrialized countries (IC), in new industrial countries (NIC), in developing countries (DC) and in countries transitioning to a market economy. Their distribution on the planet is very uneven. The process of creating free economic zones is characterized by the greatest dynamism in developing countries. So, if in 1960 there were two of them in this group of countries, in 1975 – 79, 1981 – 96, 1985 – 264. Then by the mid-90s, there were already more than 900 zones. About 10 % of the global commodity circulation passes through the FEZ, and the growth rates of export and import volumes in them are very high. According to experts of the UN Center for Transnational Corporations (TNCs), by the mid-2000s the number of people employed in the FEZ exceeded 3 million people. The task of today is to provide the necessary theoretical and methodological basis for the phenomenon of free economic zones in world economic relations, to generalize the world experience of their creation and functioning in countries with different levels of economic development, and on the basis of a critical analysis of world and domestic practice to ensure the assimilation and successful application of the knowledge gained in practice.
Сегодня СЭЗ существуют в государствах, различных по уровню и характеру экономического развития. Они есть в промышленно развитых странах (ПРС), в новых индустриальных странах (НИС), в развивающихся странах (РС) и в странах, переходящих к рыночной экономике. Их распределение по планете весьма неравномерно. Наибольшим динамизмом процесс создания СЭЗ характеризуется в развивающихся странах. Так, если в 1960 г. в этой группе стран их было две, в 1975 г. – 79, 1981 г. – 96, 1985 г. – 264, то к середине 90-х гг. уже насчитывалось более 900 зон. Через СЭЗ проходит около 10% мирового товарооборота, причем темпы роста в них объемов экспорта и импорта весьма высоки. По оценкам специалистов Центра ООН по транснациональным корпорациям (ТНК), к середине 2000-х гг. численность занятых в СЭЗ превысила 3 млн. человек. Задача сегодняшнего дня состоит в том, чтобы обеспечить необходимую теоретико-методологическую основу феномена СЭЗ в мирохозяйственных связях, обобщить мировой опыт их создания и функционирования в странах с различным уровнем экономического развития и на основе критического анализа мировой и отечественной практики обеспечить усвоение и успешное применение полученных знаний в практической деятельности.
Today, FEZs exist in states that are different in level and nature of economic development. They are in industrialized countries (IC), in new industrial countries (NIC), in developing countries (DC) and in countries transitioning to a market economy. Their distribution on the planet is very uneven. The process of creating free economic zones is characterized by the greatest dynamism in developing countries. So, if in 1960 there were two of them in this group of countries, in 1975 – 79, 1981 – 96, 1985 – 264. Then by the mid-90s, there were already more than 900 zones. About 10 % of the global commodity circulation passes through the FEZ, and the growth rates of export and import volumes in them are very high. According to experts of the UN Center for Transnational Corporations (TNCs), by the mid-2000s the number of people employed in the FEZ exceeded 3 million people. The task of today is to provide the necessary theoretical and methodological basis for the phenomenon of free economic zones in world economic relations, to generalize the world experience of their creation and functioning in countries with different levels of economic development, and on the basis of a critical analysis of world and domestic practice to ensure the assimilation and successful application of the knowledge gained in practice.
Опис
Ключові слова
вільні економічні зони, зовнішньоекономічні зв’язки, види вільних зон, свободные экономические зоны, внешнеэкономические связи, виды свободных зон, free economic zones, foreign economic relations, types of free zones
Бібліографічний опис
Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління = Market economy: modern management theory and practice