Поняття люстрації та особливості її застосування в Україні
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Фенікс
Анотація
У статті досліджено сутність люстрації як політико-правового механізму захисту демократії. Виявлено, що дане явище відомо світовій історії зі стародавніх часів, проте сучасного змісту воно отримало після Другої світової війни, коли низка європейських країн знаходилась у стані подолання наслідків антидемократичних фашистських та нацистських режимів. Виявлено складний політико-правовий характер поняття «люстрації», який проявляється у необхідності пошуку балансу між захистом принципів молодої демократії та захистом прав людини. Проаналізовано світовий досвід проведення люстрації та найбільш часті помилки, яких припускались держави у цьому аспекті. Істотну роль у механізмі визначення критеріїв та принципів люстрації відіграють міжнародні органи та організації, наприклад такі, як Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія) та Європейський суд з прав людини. Саме напрацьована практика цих інституцій дозволяє дійти висновку, що люстрація сама по собі не є порушенням прав людини, а виступає дієвим механізмом очищення влади від представників минулих антидемократичних режимів. Історичний досвід свідчить, що лише ті держави, які пройшли через механізми люстрації та декомунізації, отримали шанс на побудову дійсно демократичних правових режимів. Україна ж навпаки, є яскравим прикладом держави, яка не провела відповідні процедури одразу після повалення комуністичного ладу, тому через майже кілька десятків років стикнулась з цими ж проблемами в істотно більшому обсязі. Також вітчизняний досвід проведення люстрації засвідчив, наскільки безрезультативними можуть виявитись відповідні механізми, коли законодавець не враховує міжнародні стандарти у цій галузі та прийняте нашвидкуруч законодавство містить низку недоліків, до яких належать: відсутність індивідуалізованого підходу до відповідальності, занадто широкий перелік осіб, на яких розповсюджувався Закон України «Про очищення влади», відсутність дієвих механізмів захисту і т. д. У підсумку такі недоліки законодавства призвели до визнання неправомірним втручання держави у права осіб, щодо яких було застосовано люстрацію та зведенням нанівець відповідних зусиль.
The article examines the essence of lustration as a political and legal mechanism for the protection of democracy. It was revealed that this phenomenon has been known to world history since ancient times, but it received a modern meaning after the Second World War, when a number of European countries were in a state of overcoming the consequences of anti-democratic fascist and Nazi regimes. The complex political and legal nature of the concept of «lustration» is revealed, which is manifested in the need to find a balance between the protec tion of the principles of young democracy and the protection of human rights. The world experience of conducting lustration and the most frequent mistakes made by states in this aspect are analyzed. International bodies and organizations, such as the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) and the European Court of Human Rights, play an important role in the mechanism of determining the criteria and principles of lustration. It is the established practice of these institutions that allows us to conclude that lustration in itself is not a violation of human rights, but acts as an effective mechanism for cleansing power from representatives of past anti-democratic regimes. Historical experience shows that only those states that passed through lustration and decommunization mechanisms got a chance to build truly democratic right-wing regimes. Ukraine, on the contrary, is a vivid example of a state that did not carry out appropriate procedures immediately after the overthrow of the communist regime, therefore, after almost several dozen years, it faced the same problems in a significantly larger volume. Also, the domestic experience of conducting lustration proved how ineffective the relevant mechanisms can be when the legislator does not take into account international standards in this field and the hastily adopted legislation contains a number of shortcomings, which include: lack of an individualized approach to responsibility, too wide a list of persons to whom it was distributed Law of Ukraine «On Purification of Power», lack of effective protection mechanisms, etc. As a result, such deficiencies in the legislation led to the recognition of unlawful state interference in the rights of persons to whom lustration was applied and the nullification of relevant efforts.
The article examines the essence of lustration as a political and legal mechanism for the protection of democracy. It was revealed that this phenomenon has been known to world history since ancient times, but it received a modern meaning after the Second World War, when a number of European countries were in a state of overcoming the consequences of anti-democratic fascist and Nazi regimes. The complex political and legal nature of the concept of «lustration» is revealed, which is manifested in the need to find a balance between the protec tion of the principles of young democracy and the protection of human rights. The world experience of conducting lustration and the most frequent mistakes made by states in this aspect are analyzed. International bodies and organizations, such as the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) and the European Court of Human Rights, play an important role in the mechanism of determining the criteria and principles of lustration. It is the established practice of these institutions that allows us to conclude that lustration in itself is not a violation of human rights, but acts as an effective mechanism for cleansing power from representatives of past anti-democratic regimes. Historical experience shows that only those states that passed through lustration and decommunization mechanisms got a chance to build truly democratic right-wing regimes. Ukraine, on the contrary, is a vivid example of a state that did not carry out appropriate procedures immediately after the overthrow of the communist regime, therefore, after almost several dozen years, it faced the same problems in a significantly larger volume. Also, the domestic experience of conducting lustration proved how ineffective the relevant mechanisms can be when the legislator does not take into account international standards in this field and the hastily adopted legislation contains a number of shortcomings, which include: lack of an individualized approach to responsibility, too wide a list of persons to whom it was distributed Law of Ukraine «On Purification of Power», lack of effective protection mechanisms, etc. As a result, such deficiencies in the legislation led to the recognition of unlawful state interference in the rights of persons to whom lustration was applied and the nullification of relevant efforts.
Опис
Ключові слова
люстрація, очищення влади, права людини, доброчесність, демократія, Європейський суд з прав людини, верховенство права, lustration, purification of power, human rights, integrity, democracy, European Court of Human Rights, rule of law
Бібліографічний опис
Правова держава = Сonstitutional State