Системний підхід у кримінальному провадженні: теоретико-методологічні основи

Abstract

Системний підхід визначається в науці як загальнонаукова міждисциплінарна методологія, загальнонаукова орієнтація, «що виражається в прагненні побудувати цілісну картину об’єкту», «сукупність методів і засобів, що дозволяють досліджувати властивості, структуру і функції об’єктів, явищ або процесів в цілому, представивши їх як системи з усіма складними межелементними взаємозв’язками, взаємним впливом елементів на систему і навколишнє середовище, а також впливом системи на її структурні елементи». Говорячи іншими словами, сутність системного підходу полягає в тому, що досліджуваний об’єкт (явище, процес) розглядається не як сукупність його складових частин, а як система, цілісне утворення. Відповідно, при системному підході до дослідження будь-якого об’єкта (явища, процесу) увагу дослідника акцентується на вивченні його цілісних, інтегративних властивостей, виявленні його структури і функцій.