Концепт «земля» в українських прислів’ях та приказках

Abstract

Прислів’я та приказки відбивають суть давніх взаємин «людина — природа», де природа виступає і як помічниця, і як ворожа сила. Людина ж була неспроможною дати пояснення багатьом явищам природи. Приписуючи їм магію, хотіла бути в добрих стосунках з навколишнім середовищем, з духами (бо для давньої людини все було живим у природі). Звідси ритуали та обряди, які з часом відійшли у небуття, але в мові залишилися образні вислови, слова із загадковими на перший погляд значеннями. Більшість текстів, що дійшли до нашого часу, вже не відображають первісного світогляду'. Прислів’я та приказки наповнилися новим змістом.