Русские паремии с тюркизмами бытового дискурса: лингвокультурный аспект
Вантажиться...
Дата
2016
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Цель данной статьи — установить причины использования тюркизмов и степень их освоенности в русских народных пословицах и поговорках. Предметом изучения являются лингвистические и
экстралингвистические механизмы освоения и функционирования тюркизмов в русском паремиконе. Основ-
ной метод исследования — историко-описательный. Используются также элементы социолингвистического
метода, лингвокультурологический, фразеологический, семантический, этимологический анализ изучаемого
материала. В результате анализа более 100 пословиц и поговорок бытового дискурса, содержащих тюркизмы, установлено, что русские паремии создаются на основе определённых прецедентных сценариев.
Обычно в паремиях используют исконную лексику. Тюркизмы же называют, как правило, ключевые детали
высказываний. В работе сделан вывод о том, что наличие тюркизмов в русских паремиях свидетельствует о
завершении процесса аккультурации этих заимствований в русском коммуникативном пространстве. Данный
процесс сопровождается их грамматическим и семантическим освоением в обыденной речи, что определяется
устойчивой дистрибуцией этих слов наравне с исконными словами тематических и лексико-семантических
групп. Паремия с тюркизмом обычно входит в синонимический ряд, образуя систему бытовых сценариев,
которые сводятся к ситуации, отражающей определённый фрагмент природы человеческих отношений.
Практическая ценность работы заключается в использовании её результатов для совершенствования концепции славянско-тюркского языкового и культурного взаимодействия.
Мета статті — встановити причини використання тюркізмів і ступінь їх освоєння в російських народних прислів'ях і приказках. Предметом вивчення є лінгвістичні й екстралінгвістичні механізми освоєння та функціонування тюркізмів у російському пареміконі. Основний метод дослідження — історико- описовий. Використовуються також елементи соціолінгвістичного методу, лінгвокультурологічний, фразеологічний, семантичний, етимологічний аналіз досліджуваного матеріалу. У результаті аналізу більш ніж 100 прислів'їв і приказок побутового дискурсу, що містять тюркізми, встановлено, що підґрунтям утворення російських паремій є певні прецедентні сценарії. Зазвичай у пареміях використовують споконвічну лексику. Тюркізми ж номінують, як правило, ключові деталі висловлювань. У роботі зроблено висновок про те, що сама присутність тюркізма в російській паремії свідчить про завершення процесу його акультурації в російському комунікативному просторі. Цей процес супроводжується їх граматичним і семантичним освоєнням у буденному мовленні, що визначається сталою дистрибуцією цих слів нарівні зі споконвічними словами тематичних і лексико-семантичних груп. Паремія з тюркізмом зазвичай входить у синонімічний ряд, утворюючи систему звичайних сценаріїв, які зводяться до ситуації, що відбиває певний фрагмент природи людських відносин. Практична цінність роботи полягає у використанні її результатів для вдосконалення концепції слов'янсько-тюркської мовної та культурної взаємодії.
The purpose of this article is to establish the cause and extent of use of Türkisms in the Russian folk proverbs and sayings. The subject of the study is the linguistic and extra-linguistic mechanisms of adoption and functioning of Türkisms in Russian paremikone. The historical-descriptive method is the main method of research. There are elements of sociolinguistic, lingvocultural methods and phraseological, semantic, etymological analysis used also. An analysis of more than 100 proverbs and sayings of domestic discourse, containing Türkisms pointed out that Russian paremias are based on certain precedent scenarios. Usually the native words are used in Russian paremias. Türkisms called, as a rule, the key words of sentences. The paper concluded that the presence of Türkism in Russian paremias indicates the completion of his acculturative process in the Russian communicative space. This process is accompanied by grammatical and semantic adoption of these borrowings determined by a stable distribution of Türkisms on a par with the traditional words of the thematic and lexical-semantic groups. Every proverb with Türkism usually has any synonyms, forming a system of everyday scenarios reflected the situation, which is a certain fragment of the human relationships nature. The research results find practical application in the improvement of the doctrine of the Slavic-Türkic language and cultural interaction and cooperation
Мета статті — встановити причини використання тюркізмів і ступінь їх освоєння в російських народних прислів'ях і приказках. Предметом вивчення є лінгвістичні й екстралінгвістичні механізми освоєння та функціонування тюркізмів у російському пареміконі. Основний метод дослідження — історико- описовий. Використовуються також елементи соціолінгвістичного методу, лінгвокультурологічний, фразеологічний, семантичний, етимологічний аналіз досліджуваного матеріалу. У результаті аналізу більш ніж 100 прислів'їв і приказок побутового дискурсу, що містять тюркізми, встановлено, що підґрунтям утворення російських паремій є певні прецедентні сценарії. Зазвичай у пареміях використовують споконвічну лексику. Тюркізми ж номінують, як правило, ключові деталі висловлювань. У роботі зроблено висновок про те, що сама присутність тюркізма в російській паремії свідчить про завершення процесу його акультурації в російському комунікативному просторі. Цей процес супроводжується їх граматичним і семантичним освоєнням у буденному мовленні, що визначається сталою дистрибуцією цих слів нарівні зі споконвічними словами тематичних і лексико-семантичних груп. Паремія з тюркізмом зазвичай входить у синонімічний ряд, утворюючи систему звичайних сценаріїв, які зводяться до ситуації, що відбиває певний фрагмент природи людських відносин. Практична цінність роботи полягає у використанні її результатів для вдосконалення концепції слов'янсько-тюркської мовної та культурної взаємодії.
The purpose of this article is to establish the cause and extent of use of Türkisms in the Russian folk proverbs and sayings. The subject of the study is the linguistic and extra-linguistic mechanisms of adoption and functioning of Türkisms in Russian paremikone. The historical-descriptive method is the main method of research. There are elements of sociolinguistic, lingvocultural methods and phraseological, semantic, etymological analysis used also. An analysis of more than 100 proverbs and sayings of domestic discourse, containing Türkisms pointed out that Russian paremias are based on certain precedent scenarios. Usually the native words are used in Russian paremias. Türkisms called, as a rule, the key words of sentences. The paper concluded that the presence of Türkism in Russian paremias indicates the completion of his acculturative process in the Russian communicative space. This process is accompanied by grammatical and semantic adoption of these borrowings determined by a stable distribution of Türkisms on a par with the traditional words of the thematic and lexical-semantic groups. Every proverb with Türkism usually has any synonyms, forming a system of everyday scenarios reflected the situation, which is a certain fragment of the human relationships nature. The research results find practical application in the improvement of the doctrine of the Slavic-Türkic language and cultural interaction and cooperation
Опис
Ключові слова
пословицы и поговорки, русский паремикон, тюркизм, бытовой дискурс, аккультурация, дистрибуция, грамматическое и семантическое освоение слова, прислів'я і приказки, російський паремікон, тюркізм, буденне мовлення, побутовий дискурс, акультурація, дистрибуція, граматичне та семантичне освоєння слова, proverbs and sayings, Russian paremikone, Türkisms, domestic discourse, acculturation, distribution, grammatical and semantic adoption of the word
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства