Інтерсуб’єктивність художніх світів письменників-постмодерністів у сучасному компендіумі

Abstract

Завершений погляд на незавершений феномен із яскравими ознаками мінливості, принципової несталості, темпоральності - украй проблематичне явище у студіях із гуманітаристики. Немов усупереч цій тенденції рецензований нами компендіум із сучасної літератури стверджує протилежне. Запропоновано цілісну концепцію літературного процесу постмодерної доби. Та найголовнішим тут видається прикметність почерку, особистісність літературознавчого стилю, що послідовно зчеплює висвітлення персоналій майстрів українського художнього слова та водночас унаочнює ледь-ледь помітні на поверхні іманентні закони та органічні властивості літературного періоду й історико-культурної епохи. Без перебільшення можу констатувати: далеко не кожна сучасна наукова розвідка - чи то монографія, чи підручник, чи посібник - є настільки “авторським”, зіндивідуалізованим, просякнутим інтимізацією сокровенного діалогу із читачем, на який накладається власне літелатупна антпопопогія подій фактів біографій письменницьких доль