Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8999
Назва: Коллективное безумие, или с ума сходят не в одиночку
Інші назви: Колективне божевілля, або з розуму сходять не поодинці
Collective madness, or one can not go mad alone
Автори: Соболевская, Елена Константиновна
Соболевська, Олена Костянтинівна
Sobolevska, Olena K.
Бібліографічний опис: Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології.
Дата публікації: 2016
Видавництво: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: коллективное безумие
маниакально-депрессивный психоз
шизофрения
поэзия
философия
колективне божевілля
маніакально-депресивний психоз
шизофренія
поезія
філософія
collective madness
manic-depressive psychosis
schizophrenia
poetry
philosophy
Серія/номер: ;Вип. 1(25)
Короткий огляд (реферат): Данный текст представляет собой попытку зафиксировать поток сознания человека, неожиданно ощутившего себя чужым в механистически устроенном социальном сообществе. Автор выявляет ряд подобных случаев в области поэтического и философского творчества. Ключевая проблема текста: возможно ли провести четкую границу между шизофренией (или расстройством мышления) и философско-поэтическим творчеством.
Цей текст являє собою спробу зафіксувати потік свідомості людини, яка несподівано відчула себе чужою у механістично упорядженому соціальному співтоваристві. Автор виявляє ряд подібних випадків в області поетичної і філософської творчості. Ключова проблема тексту: чи можливо провести чітку межу між шизофренією (або розладом мислення) і філософсько-поетичною творчістю.
This text represents an attempt to capture a stream of consciousness of the person who suddenly felt as a stranger in a mechanically arranged social community. The main feature of this consciousness is sharp, often unpredictable despondency and not less sharp, also unpredictable spiritual rises. It can be characterized as bipolar disorder, or manic-depressive psychosis. However, this state both in case of despondency and in case of spiritual rise can be the basis for creative activity. The perceived reality appears real as if it is seen for the first time. The author reveals a number of similar cases mainly in the field of poetry and philosophy, such as: Tsvetaeva, Pasternak, Mandelstam, Andrei Bely, Nietzsche and others. For the most part their works and life aren’t understood and aren’t accepted by society and can be considered as madness. However, in terms of creative consciousness, life of mechanistically arranged society, especially in realities of the technogenetic civilization can also be considered as collective madness. The key problem of the text is: who is mad and whether it is possible to make a clear distinction between schizophrenia (or disorder of thinking) and philosophical and poetic creativity
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8999
Інші ідентифікатори: УДК 18:159.964:616.895.8
Розташовується у зібраннях:Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
98-101.pdf570.81 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.