Please use this identifier to cite or link to this item:
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБелянская, Елена Юрьевна-
dc.contributor.authorБiлянська, Олена Юрiївна-
dc.contributor.authorBilianska, Olena-
dc.identifier.citationΔοξα/ДОКСА : збірник наукових праць з філософії та філологіїuk
dc.description.abstractВ статье анализируется философская проблема осмысления и понимания человека на основе взглядов Г.Сковороды. К идее целостного мира и целостного человека Сковорода приходит через дуализм материального и идеального. Одно из значительных мест в учении философа занимает проблема культурных ценностей. Человека мыслитель понимал как субъект культурных отношений, как носителя добра и зла.uk
dc.description.abstractУ статті аналізується філософська проблема осмислення та розуміння людини на ґрунті поглядів Г.Сковороди. До ідеї цілісного світу та цілісної людини Сковорода приходить через дуалізм матеріального та ідеального. Одне з важливих місць у вченні філософа займає проблема культурних цінностей. Людину мислитель розумів як суб’єкт культурних відносин, як носія добра та зла.uk
dc.description.abstractIt is analyzed in the article the philosophical problem of person’s comprehension and understanding based on G. Skovoroda’s view. The idea of holistic world and holistic person is achieving by Skovoroda through material and ideal dualism. One of the highest positions in philosopher’s doctrine is held by the cultural values’ issue. A human being was perceived by thinker like cultural subject, like holder of good and evil. In his work, Skovoroda indicated a problem of moral values’ formation, saw the core of person’s ethical principles in his own “will” and “heart”. Heart is realized by thinker as a center of human being’s spirituality, as a basement of vital activity and an existence concept. Analyzing a problem of human being, G. Skovoroda distinguishes two sides of his existence. From one side, he considers a human in the context of being structure, proclaims him as one of the universes, as a microcosm. However, taking a person as a microcosm, philosopher reaches to necessity to consider relations between microcosm and macroworld. Skovoroda concludes this as a mystical contact. Therefore, this connection is taken like a revelation of God to person or like a human’s aspiration to God in journey to
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk
dc.relation.ispartofseries;Вип. 1(25)-
dc.titleАрхетип нарцисса в «Философской усмешке» Григория Сковородыuk
dc.title.alternativeАрхетип нарциса у «Філософській посмішці» Григорія Сковородиuk
dc.title.alternativeNarcissus archetype in «Philosophical smile» of Grygoriy Skovorodauk
Appears in Collections:Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
38-42.pdf573.65 kBAdobe PDFThumbnail

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.