Собственные имена в текстах «Повестей Белкина» А. С. Пушкина и повестях Т. Г. Шевченко
Вантажиться...
Файли
Дата
2015
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В данной статье рассматривается сопоставительный аспект использования собственных имён в текстах прозаических повестей А. С. Пушкина и Т. Г. Шевченко. Отмечено сходство в номинации главных героев и в варьировании антропонимной формулы. В именовании второстепенных персонажей отмечается ряд различий. Шевченко использует антропонимы, а Пушкин обходится апеллятивной номинацией, В текстах Т. Г. Шевченко имеется большое количество топонимов.
У статті розглянуто зіставний аспект у використанні власних імен у текстах прозових повістей О. С. Пушкіна і Т. Г. Шевченка. Відзначено схожість у номінації головних героїв і у варіюванні антропонімної формули. В іменуванні другорядних персонажів автор відзначає відмінності. Так, Шевченко найчастіше використовує антропоніми для іменування другорядних персонажів, а Пушкін надає таким персонажам здебільшого лише апелятивні номінації. У повістях Т. Г. Шевченка, на відміну від «Повістей Белкіна» О. С. Пушкіна, наявна велика кількість топонімів.
The nominations should be the protagonists of works highlight similarities in A.S. Pushkin and T.G. Shevchenko. This dependence of the one-, two- and threenominations of age, social status and national character accessories. Common also is the use of variants of personal names in the characters of speech. When considering the saturation of texts proper names should be noted that the same number of nominations existing characters they differ in the number of secondary characters naming. In Shevchenko names get all the secondary characters, and Pushkin used in this case the appellative nomination. The texts of novels T.G. Shevchenko given a large number of names, allowing the author and the reader to mentally travel in Ukraine. The texts of Pushkin place names is small, so everything is subject to the requirement of the narrative dynamism. Presented calculations help to identify saturation prose novels A. S. Pushkin and T.G. Shevchenko own names.
У статті розглянуто зіставний аспект у використанні власних імен у текстах прозових повістей О. С. Пушкіна і Т. Г. Шевченка. Відзначено схожість у номінації головних героїв і у варіюванні антропонімної формули. В іменуванні другорядних персонажів автор відзначає відмінності. Так, Шевченко найчастіше використовує антропоніми для іменування другорядних персонажів, а Пушкін надає таким персонажам здебільшого лише апелятивні номінації. У повістях Т. Г. Шевченка, на відміну від «Повістей Белкіна» О. С. Пушкіна, наявна велика кількість топонімів.
The nominations should be the protagonists of works highlight similarities in A.S. Pushkin and T.G. Shevchenko. This dependence of the one-, two- and threenominations of age, social status and national character accessories. Common also is the use of variants of personal names in the characters of speech. When considering the saturation of texts proper names should be noted that the same number of nominations existing characters they differ in the number of secondary characters naming. In Shevchenko names get all the secondary characters, and Pushkin used in this case the appellative nomination. The texts of novels T.G. Shevchenko given a large number of names, allowing the author and the reader to mentally travel in Ukraine. The texts of Pushkin place names is small, so everything is subject to the requirement of the narrative dynamism. Presented calculations help to identify saturation prose novels A. S. Pushkin and T.G. Shevchenko own names.
Опис
Ключові слова
собственные имена, антропонимы, топонимы, антропонимная формула, Александр Пушкин, Тарас Шевченко, власні імена, антропоніми, топоніми, антропонімна формула, proper names, anthroponomy, place names, anthroponimic formula
Бібліографічний опис
Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana