Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8729
Назва: Історіософські мотиви лірики М. Костомарова, П. Куліша та Т. Шевченка
Інші назви: Историософские мотивы лирики М. Костомарова, П. Кулиша и Т. Шевченко
Historiosophical motives lyric М. Kostomarov, Р. Kulish and T. Shevchenko
Автори: Чикур, Лілія Дмитрівна
Чикур, Лилия Дмитриевна
Chykur, Liliia D.
Бібліографічний опис: Проблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studies
Дата публікації: 2015
Видавництво: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: історіософія
месіанська ідея
історіософські мотиви
историософия
мессианская идея
историософские мотивы
historiosophy
messianic idea historiosophical motives
Серія/номер: ;Вип. 21.
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлюється історіософська ідея Київських поетів-романтиків. Йдеться про те, що саме в рамках українського романтизму вперше визріли і сформувалися ідеї національного державотворення, ідея народності, а також чимало інших важливих історіософських проблем. Тільки з першої половини ХІХ століття історіософія оформлюється як самостійний напрям. Історіософія — світогляд, який розглядає історію не в хронологічній послідовності опису подій, а бачить за ними значно ширші наслідки. Саме таке розуміння історіософії спостерігаємо у творчості Київських поетів-романтиків М. Костомарова, П. Куліша та Т. Шевченка. Їхнє знайомство відбулось у 1843 році, а наприкінці 1845 року складаються перші начерки організації таємного товариства, названого Кирило-Мефодіївським братством. Програмні матеріали підготував М. Костомаров: «Книга буття українського народу», «Статут Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія».
В статье освещается историософская идея Киевских поэтов-романтиков. Речь идет о том, что именно в рамках украинского романтизма впервые созрели и сформировались идеи национального государства, идея народности, а также немало других важных историософских проблем. Только с первой половины XIX века историософия оформляется как самостоятельное направление. Историософия — мировоззрение, которое рассматривает историю не в хронологическомй последовательности описания событий, а видит за ними более широкие последствия. Именно такое понимание историософии наблюдаем в творчестве Киевских поэтов-романтиков Н. Костомарова, П. Кулиша и Т. Шевченко. Их знакомство состоялось в 1843 году, а в конце 1845 складываются первые наброски организации тайного общества, названного Кирилло-Мефодиевским братством. Программные материалы подготовил Н. Костомаров: «Книга бытия украинского народа», «Устав Славянского общества святого Кирилла и Мефодия».
In the article the idea historiosofic Kiev romantic poets. The point is that in the framework of Ukrainian Romanticism first ripened and formed national state idea, the idea of nationality, as well as many other important historiosophical problems. Only the first half of the nineteenth century historiosophy issued as a separate direction. Historiosophy — philosophy, which examines the history not by chronological number or description of events and sees them much broader implications. It is this understanding of history seen in the works of the romantic poets Kiev Kostomarov, Kulish and Shevchenko. Their acquaintance took place in 1843, and in late 1845 formed the first outline of the organization of a secret society, called Cyril and Methodius Brotherhood. Program materials prepared Kostomarov, «Genesis of the Ukrainian people», «Charter Slavonic Society of St. Cyril and Methodius». Members of the fraternity bound together messianic idea, and differences of opinion concerning the priority tasks. Yes, Kostomarov was the main Slavic unity and brotherhood, for Shevchenko — social and national liberation, but for Kulish — a cultural dimension, the importance of the development of Ukrainian culture. The term «historiosophy» is often replaced by the term «meta» (F. Andrehil, N. Frye, G. Grabovych). Thus, for example, G. Grabovych believes that the term «meta» wrong history universal schemes, both permanent transformation of historical content in the mythological and symbolic. As you know, one of the major problems of history is also the understanding of the essence and the basic motives of the historical process, in which the author is.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8729
Розташовується у зібраннях:Проблеми сучасного літературознавства

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
199-208.pdf135.3 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.