ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНДРОГЕНЕЗУ IN VITRO ПОЛБИ ЗВИЧАЙНОЇ TRITICUM DICOCCUM (SCHRANK) SCHUEBL

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2016
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет
Анотація
Оцінити вплив живильного середовища на індукцію новоутворень і регенерацію рослин полби. Методи. Дослідження проводили на двох ярих генотипах полби. Рослини вирощували на польових ділянках. Попередню обробку колосся проводили у водному розчині абсцизової кислоти (0,5 мг/л) протягом п’яти діб. Пиляки експлантували на живильні середовища С17 і М42. Для регенерації рослин використовували варіанти живильного середовища MS, що різнилисяь вмістом амінокислот і регуляторів росту. Результати. В роботі вперше в Україні досліджено індукцію новоутворень та регенерацію рослин ярих форм полби Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl в культурі пиляків in vitro. Полба характеризується низькою спроможністю до андрогенезу in vitro. Рівень індукції новоутворень був високим, проте в культурі утворилися лише безхлорофільні рослини-регенеранти. Вища індукція новоутворень і подальша регенерація отримані за культивування пиляків на живильному середовищі С17 порівняно з середовищем М42. З отриманих новоутворень отримали лише хлорофілдефектні рослини-регенеранти на всіх регенераційних живильних середовищах. Значної різниці рівня регенерації на варіантах регенераційного середовища MS з різним вмістом регуляторів росту не відмічено. Висновки. Полба звичайна характеризується відносно високою індукційною спроможністю. Найкращим індукційним живильним середовищем є середовище С17. Значної різниці рівня регенерації на досліджених варіантах регенераційного живильного середовища MS не виявлено. Дослідження чутливості до андрогенезу in vitro полби звичайної не виявило чутливих до методу генотипів, здатних до регенерації зелених рослин.
Оценить влияние питательной среды на индукцию новообразований и регенерацию растений полбы. Методы. Исследование проводили на двух яровых генотипах полбы. Растения выращивали на полевых участках. Предобработку колосьев проводили в водном растворе абсцизовой кислоты (0,5 мг/л) в течение 5 дней. Пыльники культивировали на питательных средах С17 и М42. Для регенерации растений использовали варианты питательной среды MS, которые отличались содержанием аминокислот и регуляторов роста. Результаты. В работе впервые в Украине провели исследование индукции новообразований и регенерации растений яровых форм полбы Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl in vitro. Полба характеризуется низкой способностью к андрогенезу in vitro. Уровень индукции новообразований был высоким, но в культуре получили только безхлорофильные растения-регенеранты. Более высокую индукцию и дальнейшую регенерацию растений наблюдали при условии культивирования пыльников на питательной среде С17, в сравнении со средой М42. Из новообразований получили только хлорофиллдефектные растения-регенеранты на всех протестированных регенерационных питательных средах. Значительной разницы уровня регенерации на вариантах среды MS, отличающихся содержанием регуляторов роста, не отмечено. Выводы. Полба характеризуется относительно высокой способностью к индукции новообразований. Оптимальной индукционной питательной средой является С17. Значительной разницы уровня регенерации на исследованных вариантах регенерационной питательной среды не наблюдалось. Исследование чувствительности к андрогенезу in vitro полбы обыкновенной не определило чувствительных к этому методу генотипов, способных к регенерации зеленых растений.
To estimate the influence of cultural media on induction and plant regeneration of emmer. Methods. The research was performed on two spring emmer genotypes. Plants were cultivated in field conditions. Spike pretreatment was conducted with abscisic acid water solution (0.5 mg/ml) for 5 days. Anthers were cultivated on cultural media C17 and M42. The variants of cultural media MS with different amino acids and growth regulators were used for plant regeneration. Results. Investigations of this culture ability to androgenesis in vitro have never been conducted before. Emmer demonstrated the low ability to androgenesis in vitro. The induction level was high, but only albino regenerated plants were obtained. In research induction and regeneration level of emmer on different cultural media was determined. It was detected that induction and further plant regeneration is higher while anthers were cultivated on C17 media, comparing with M42 media. Four variants of MS media with different plant growth regulators and amino acids were used for plant regeneration. No difference between variants was observed. Conclusions. Emmer is characterized with relatively high induction ability. Optimal induction cultural media was C17. No significant difference of regeneration level on different variants of regeneration cultural media was detected. No responsible emmer genotypes with the ability to green planter generation were determined in the investigation
Опис
Ключові слова
культура пиляків, Triticum dicoccum, індукція новоутворень, регенерація, живильне середовище, пыльниковая культура, индукция новообразований, регенерация, питательная среда, anther culture, new formatiom induction, regeneration, cultural media
Бібліографічний опис
Мікробіологія і Біотехнологія = Microbiology & Biotechnology
DOI
ORCID:
УДК