Эмоционально-экспрессивная лексика антропоцентрической направленности в русских говорах Одесщины: социолингвистический аспект
Вантажиться...
Дата
2015
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Цель данной статьи — выяснить, в какой мере употребление экспрессивной диалектной
лексики (в т. ч. эмоционально-экспрессивные номинации лица) определяется социальными параметрами личности (возрастом и полом) и в каких условиях литературный язык оказывается доминирующим при выборе альтернативных вариантов выражения. Объект исследования — экспрессивно-эмоциональная диалектная
лексика с семой ’человек’. Предмет изучения — особенности стратификационной вариативности использования эмоционально-экспрессивной диалектной лексики в русском старообрядческом говоре села Старая
Некрасовка Измаильского района Одесской области. Материалом для наблюдений послужили 460 экспрессивных лексем, извлеченных из «Словаря русских говоров Одесщины». В работе использовалось прямое наблюдение и интервьюирование как методы социолингвистического анализа, а также описательный и количественный методы лингвистического исследования. Результатом исследования стало установление
возрастных и гендерных индикаторов и маркеров использования экспрессивно-эмоциональной диалектной лексики диалектоносителями. Выводы могут оказаться полезными при подготовке нового издания Словаря русских говоров Одесщины, при составлении иных диалектных словарей, при описании русских говоров отдельных сёл.
Мета цієї статті — з’ясувати, якою мірою вживання експресивної діалектної лексики (в т. ч. емоційно-експресивних номінацій особи) визначається соціальними параметрами особистості (віком і статтю) і в яких умовах літературне мовлення виявляється домінуючим при виборі альтернативних варіантів вираження. Об’єкт дослідження — експресивно-емоційна діалектна лексика із семою ’людина’. Предмет вивчення — особливості стратифікаційної варіативності використання емоційно-експресивної діалектної лексики в російській старообрядницькій говірці села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області. Матеріалом для спостережень послужили 460 експресивних лексем, вибраних зі «Словника російських говірок Одещини». У роботі використано пряме спостереження та інтерв’ювання як методи соціолінгвістичного аналізу, а також описовий і кількісний методи лінгвістичного дослідження. Результатом такого дослідження стало визначення вікових і гендерних індикаторів і маркерів використання експресивно-емоційної діалектної лексики діалектоносіїв. Висновки можуть виявитися корисними при підготовці нового видання «Словника російських говірок Одещини», при складанні інших діалектних словників, при описі російських говірок окремих сіл.
The purpose of this article is to find out how personal social parameters (age and gender) determine the expressive use of dialect vocabulary (including emotional and expressive nominations of person) and to determine the conditions under which literary speech dominates in choosing an alternative expression. The object of the study is an expressive and emotional Russian dialect vocabulary with the seme ’individual’. The subject of the study is stratification variability peculiarities of the use of emotional and expressive dialect vocabulary in the Russian Old Believer dialect in the village of Staraya Nekrasovka, Izmail district, Odessa region. The material for observations counts 460 expressive lexemes selected from the «Dictionary of Russian Dialects of the Odessa Region» (2000–2001). Direct observation and interviews as methods of sociolinguistic analysis, and descriptive and quantitative methods of linguistic research have been used in the work. The result of this study consists in defining the age and gender indicators and usage markers of the expressive and emotional dialect vocabulary in the Russian dialect of Staraya Nekrasovka. The findings can appear useful in the preparation of a new edition of the «Dictionary of Russian dialects of the Odessa region», in the preparation of other dialects dictionaries and in describing Russian dialects of every single village.
Мета цієї статті — з’ясувати, якою мірою вживання експресивної діалектної лексики (в т. ч. емоційно-експресивних номінацій особи) визначається соціальними параметрами особистості (віком і статтю) і в яких умовах літературне мовлення виявляється домінуючим при виборі альтернативних варіантів вираження. Об’єкт дослідження — експресивно-емоційна діалектна лексика із семою ’людина’. Предмет вивчення — особливості стратифікаційної варіативності використання емоційно-експресивної діалектної лексики в російській старообрядницькій говірці села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області. Матеріалом для спостережень послужили 460 експресивних лексем, вибраних зі «Словника російських говірок Одещини». У роботі використано пряме спостереження та інтерв’ювання як методи соціолінгвістичного аналізу, а також описовий і кількісний методи лінгвістичного дослідження. Результатом такого дослідження стало визначення вікових і гендерних індикаторів і маркерів використання експресивно-емоційної діалектної лексики діалектоносіїв. Висновки можуть виявитися корисними при підготовці нового видання «Словника російських говірок Одещини», при складанні інших діалектних словників, при описі російських говірок окремих сіл.
The purpose of this article is to find out how personal social parameters (age and gender) determine the expressive use of dialect vocabulary (including emotional and expressive nominations of person) and to determine the conditions under which literary speech dominates in choosing an alternative expression. The object of the study is an expressive and emotional Russian dialect vocabulary with the seme ’individual’. The subject of the study is stratification variability peculiarities of the use of emotional and expressive dialect vocabulary in the Russian Old Believer dialect in the village of Staraya Nekrasovka, Izmail district, Odessa region. The material for observations counts 460 expressive lexemes selected from the «Dictionary of Russian Dialects of the Odessa Region» (2000–2001). Direct observation and interviews as methods of sociolinguistic analysis, and descriptive and quantitative methods of linguistic research have been used in the work. The result of this study consists in defining the age and gender indicators and usage markers of the expressive and emotional dialect vocabulary in the Russian dialect of Staraya Nekrasovka. The findings can appear useful in the preparation of a new edition of the «Dictionary of Russian dialects of the Odessa region», in the preparation of other dialects dictionaries and in describing Russian dialects of every single village.
Опис
Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2015.
Ключові слова
русские говоры Одесской области, диалектная лексика, эмоционально-экспрессивная лексика, социолингвистический маркер, социолингвистический индикатор, російські говірки Одеської області, діалектна лексика, емоційно-експресивна лексика, соціолінгвістичний маркер, соціолінгвістичний індикатор, Russian dialects of the Odessa region, dialect vocabulary, emotional and expressive vocabulary, sociolinguistic marker, sociolinguistic indicator
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства