Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8294
Title: Эмоционально-экспрессивная лексика антропоцентрической направленности в русских говорах Одесщины: социолингвистический аспект
Other Titles: Емоційно-експресивна лексика антропоцентричної спрямованості в російських говірках Одещини: соціолінгвстичний аспект
Emotional and expressive anthropocentric vocabulary of the Odessa region dialect: sociolinguistic aspect
Authors: Шумарина, Татьяна Федоровна
Чулочникова, Александра Сергеевна
Шумаріна, Тетяна Федорівна
Чулочникова, Олександра Сергіївна
Shumarina, T. F.
Chulochnikova, A. S.
Citation: Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
Issue Date: 2015
Publisher: Астропринт
Keywords: русские говоры Одесской области
диалектная лексика
эмоционально-экспрессивная лексика
социолингвистический маркер
социолингвистический индикатор
російські говірки Одеської області
діалектна лексика
емоційно-експресивна лексика
соціолінгвістичний маркер
соціолінгвістичний індикатор
Russian dialects of the Odessa region
dialect vocabulary
emotional and expressive vocabulary
sociolinguistic marker
sociolinguistic indicator
Series/Report no.: ;№ 24, С. 115-120.
Abstract: Цель данной статьи — выяснить, в какой мере употребление экспрессивной диалектной лексики (в т. ч. эмоционально-экспрессивные номинации лица) определяется социальными параметрами личности (возрастом и полом) и в каких условиях литературный язык оказывается доминирующим при выборе альтернативных вариантов выражения. Объект исследования — экспрессивно-эмоциональная диалектная лексика с семой ’человек’. Предмет изучения — особенности стратификационной вариативности использования эмоционально-экспрессивной диалектной лексики в русском старообрядческом говоре села Старая Некрасовка Измаильского района Одесской области. Материалом для наблюдений послужили 460 экспрессивных лексем, извлеченных из «Словаря русских говоров Одесщины». В работе использовалось прямое наблюдение и интервьюирование как методы социолингвистического анализа, а также описательный и количественный методы лингвистического исследования. Результатом исследования стало установление возрастных и гендерных индикаторов и маркеров использования экспрессивно-эмоциональной диалектной лексики диалектоносителями. Выводы могут оказаться полезными при подготовке нового издания Словаря русских говоров Одесщины, при составлении иных диалектных словарей, при описании русских говоров отдельных сёл.
Мета цієї статті — з’ясувати, якою мірою вживання експресивної діалектної лексики (в т. ч. емоційно-експресивних номінацій особи) визначається соціальними параметрами особистості (віком і статтю) і в яких умовах літературне мовлення виявляється домінуючим при виборі альтернативних варіантів вираження. Об’єкт дослідження — експресивно-емоційна діалектна лексика із семою ’людина’. Предмет вивчення — особливості стратифікаційної варіативності використання емоційно-експресивної діалектної лексики в російській старообрядницькій говірці села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області. Матеріалом для спостережень послужили 460 експресивних лексем, вибраних зі «Словника російських говірок Одещини». У роботі використано пряме спостереження та інтерв’ювання як методи соціолінгвістичного аналізу, а також описовий і кількісний методи лінгвістичного дослідження. Результатом такого дослідження стало визначення вікових і гендерних індикаторів і маркерів використання експресивно-емоційної діалектної лексики діалектоносіїв. Висновки можуть виявитися корисними при підготовці нового видання «Словника російських говірок Одещини», при складанні інших діалектних словників, при описі російських говірок окремих сіл.
The purpose of this article is to find out how personal social parameters (age and gender) determine the expressive use of dialect vocabulary (including emotional and expressive nominations of person) and to determine the conditions under which literary speech dominates in choosing an alternative expression. The object of the study is an expressive and emotional Russian dialect vocabulary with the seme ’individual’. The subject of the study is stratification variability peculiarities of the use of emotional and expressive dialect vocabulary in the Russian Old Believer dialect in the village of Staraya Nekrasovka, Izmail district, Odessa region. The material for observations counts 460 expressive lexemes selected from the «Dictionary of Russian Dialects of the Odessa Region» (2000–2001). Direct observation and interviews as methods of sociolinguistic analysis, and descriptive and quantitative methods of linguistic research have been used in the work. The result of this study consists in defining the age and gender indicators and usage markers of the expressive and emotional dialect vocabulary in the Russian dialect of Staraya Nekrasovka. The findings can appear useful in the preparation of a new edition of the «Dictionary of Russian dialects of the Odessa region», in the preparation of other dialects dictionaries and in describing Russian dialects of every single village.
Description: Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2015.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8294
Appears in Collections:Мова

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
115-120.pdf244.95 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.