Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8151
Title: Функционирование русской антропонимной формулы в романе М. Ю. Лермонтова «Герой нашего времени»
Other Titles: Функціонування російської антропонімної формули в романі М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»
Functioning of the Russian personal name formula in the novel «A hero of our time» by M. YU. Lermontov
Authors: Мурадян, Ирина Владимировна
Мурадян, Ірина Володимирівна
Muradian, Iryna V.
Citation: Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
Issue Date: 2015
Publisher: Астропринт
Keywords: русский язык
номинация
антропонимная формула
текст Лермонтова
російська мова
номінація
антропонімна формула
текст Лермонтова
Russian language
nomination
anthroponymic formula
text by Lermontov
Series/Report no.: ;№ 23.
Abstract: Тексты М. Ю. Лермонтова дают богатый материал для изучения антропонимных норм в период становления современного русского литературного языка в 30-е годы 19 века. Одной из главных«скреп» художественного текста являются номинации персонажей. Именования героев проходят через весь текст, включаются в структуру авторской речи, в многочисленные диалоги между разными персонажами. В статье исследуется функционирование антропонимных номинаций в прозаических текстах М. Ю. Лермонтова, в частности,в романе «Герой нашего времени». Показана вариативность русской антропонимной формулы в различных коммуникативных актах и ситуациях общения. В структуре авторской речи наиболее частотной номинацией героев в текстах Лермонтова оказывается фамилия. В диалогах героев частотно использование характерной для русской коммуникации и этикета формулы «имя+отчество». При именовании женщин проявляются гендерные особенности. Женщины чаще всего названы одним именем с детерминантом или без него, например: княжна Мери, Бэла. В статье также прослежена зависимость номинации героев от литературного метода. В романтических произведениях М. Ю. Лермонтова имена персонажей не варьируются, а в реалистических текстах они изменяются, отражая антропонимную норму и особенности русской культуры коммуникации.
Тексти М. Ю. Лермонтова дають багатий матеріал для вивчення антропонімних норм періоду становлення сучасної російської літературної мови у 30-і роки ХІХ ст. Однією з головних «скріп» художнього тексту є номінації персонажів. Іменування героїв проходять крізь весь текст, включаються у структуру авторського мовлення, в численні діалоги між різними персонажами. У статті досліджено проблему функціонування антропонімних номінацій у прозовому тексті М. Ю. Лермонтова — романі «Герой нашого часу». Показано варіативність російської антропонімной формули в різних комунікативних актах і ситуаціях спілкування. У структурі лермонтовського тексту найбільш частотною номінацією героїв виявляється прізвище. У діалогах героїв частим є використання характерної для російської комунікації та етикету формули «ім’я + по батькові». При йменуванні жінок виявляються гендерні особливості. Жінки найчастіше названі одним ім’ям з детермінантом або без нього, наприклад: княжна Мері, Бела. У статті також простежено залежність номінації героїв від літературного методу. У романтичних творах М. Ю. Лермонтова імена персонажів не варіюються, а в реалістичних текстах вони змінюються, відображаючи антропонімну норму й особливості російської комунікативної культури.
Texts by Lermontov provide a rich material for the study of personal name standards during the formation of the modern Russian formal language in the 30s of the 19th century. One of the main «text-bonds» in fiction is nomination of literary characters. Their naming goes through all the text and are included the structure of author’s speech, in many dialogues between different characters. The article investigates the functioning of anthroponymic nominations in the prose texts by M. Lermontov, in particular, in the novel «A Hero of Our Time». There is a variability of Russian anthroponymic formula that crops up in different communicative acts and communicative situations and is shown in the article. In the structure of author’s speech in the texts by Lermontov the characters’ most frequent nomination is their surname. Typical of the Russian communicative etiquette, the formula «name + patronymic» is often used in the characters’ dialogues. Women naming is genderspecific. Women are addressed by their first names with or without a determinant, for example, Khniazhna Mary (Princess Mary), Bela. The article also traced the dependence of characters’ nominations on the literary method. The names of characters in the romantic works of Mikhail Lermontov do not vary, but in his realistic texts the names are changed. It reflects an anthroponymic norm and features of the Russian communicative culture.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8151
Appears in Collections:Мова

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
120-124.pdf151.96 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.