Назови же меня по имени: антропонимы, прямое обращение и гештальт-анализ
Вантажиться...
Дата
2015
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В представленной статье рассматривается проблема функционирования антропонимов в грамматической функции прямого обращения в английском языке. Новизна работы заключается в освещении изучаемого явления сквозь призму гештальт-теории. В фокусе исследования находится коммуникативная роль английских антропонимов в оригинальном диалоге современного англоязычного романа. Актуальность проделанного исследования мотивируется возрастающим интересом к изучению прямого обращения как инструмента возможной ментальной суггестии, а также вытекает из общей ориентации современных лингвистических исследований на раскрытие глубинных связей между ментальными структурами человеческого сознания и их объективацией в языке и речи. Целью исследования является определение грамматического статуса антропонимов, употребляемых виртуальны¬ми коммуникантами в процессе их речевого взаимодействия для номинации друг друга, а также установления векторного смещения гештальт-центра прямого обращения в различных проекциях рассмотрения. Автор показывает, что в процессе социального взаимодействия коммуниканты становятся компонентами определенной антропоцентрической деятельности, и делает вывод относительно концептуальной сущности прототипического английского обращения как лингвистического феномена.
У представленій статті розглядається проблема функціонування антропонімів в граматичній функції прямого звертання в англійській мові. Новизна роботи полягає в розгляд явища, що вивчається, крізь призму гештальт-теорії. У фокусі дослідження знаходиться комунікативна роль англійських антропонімів в оригінальному діалозі сучасного англомовного роману. Актуальність виконаного дослідження мотивується зростаючим інтересом до вивчення прямого звертання як інструменту можливої ментальної сугестії, а також витікає із загальної орієнтації сучасних лінгвістичних студій на розкриття глибинних зв'язків між ментальними структурами людської свідомості та їхньою об’єктивацією в мові і мовленні. Метою дослідження є визначення граматичного статусу антропонімів, вживаних віртуальними комунікантами в процесі їхньої мовленнєвої взаємодії для номінації один одного, а також встановлення векторного зсуву гештальт-центру прямого звертання в різних проекціях розгляду. Автор показує, що в процесі соціальної взаємодії комуніканти стають компонентами певної антропоцентричної діяльності, та робить висновок щодо концептуальної суті прототипового англійського звертання як лінгвістичного феномену.
The presented article looks at the problem of anthroponyms operating in the grammatical function of direct address in English. The novelty of this research con-sists in highlighting the phenomenon under study through the prism of Gestalt theory. The paper is focused upon the communicative role of the English anthroponyms in dialogical space of the contemporary original English novel. The urgency of the in-vestigation undertaken is motivated by the growing interest in studying direct address as an instrument of possible mental suggestion and also follows from the general ori-entation of modern linguistics towards disclosing deep links existing between mental structures in human mind and their objectivisation on the levels of language and speech. The objective of the given investigation consists in determining the grammat-ical status of anthroponyms used by virtual communicants in their speech intercourse for nominating each other, and in establishing the vector shift of the Gestalt centre of the direct address in different projections of vision. The author argues that in the process of their social interaction the communicants become components of a certain anthropocentric activity, and makes conclusions as to the conceptual nature of the prototypic English direct address as linguistic phenomenon. The obtained results of the research testify to a prominent future of applying Gestalt analysis to linguistic investigations and show the prospects of the paper as analyzing other language and speech phenomena through the prism of Gestalt theory.
У представленій статті розглядається проблема функціонування антропонімів в граматичній функції прямого звертання в англійській мові. Новизна роботи полягає в розгляд явища, що вивчається, крізь призму гештальт-теорії. У фокусі дослідження знаходиться комунікативна роль англійських антропонімів в оригінальному діалозі сучасного англомовного роману. Актуальність виконаного дослідження мотивується зростаючим інтересом до вивчення прямого звертання як інструменту можливої ментальної сугестії, а також витікає із загальної орієнтації сучасних лінгвістичних студій на розкриття глибинних зв'язків між ментальними структурами людської свідомості та їхньою об’єктивацією в мові і мовленні. Метою дослідження є визначення граматичного статусу антропонімів, вживаних віртуальними комунікантами в процесі їхньої мовленнєвої взаємодії для номінації один одного, а також встановлення векторного зсуву гештальт-центру прямого звертання в різних проекціях розгляду. Автор показує, що в процесі соціальної взаємодії комуніканти стають компонентами певної антропоцентричної діяльності, та робить висновок щодо концептуальної суті прототипового англійського звертання як лінгвістичного феномену.
The presented article looks at the problem of anthroponyms operating in the grammatical function of direct address in English. The novelty of this research con-sists in highlighting the phenomenon under study through the prism of Gestalt theory. The paper is focused upon the communicative role of the English anthroponyms in dialogical space of the contemporary original English novel. The urgency of the in-vestigation undertaken is motivated by the growing interest in studying direct address as an instrument of possible mental suggestion and also follows from the general ori-entation of modern linguistics towards disclosing deep links existing between mental structures in human mind and their objectivisation on the levels of language and speech. The objective of the given investigation consists in determining the grammat-ical status of anthroponyms used by virtual communicants in their speech intercourse for nominating each other, and in establishing the vector shift of the Gestalt centre of the direct address in different projections of vision. The author argues that in the process of their social interaction the communicants become components of a certain anthropocentric activity, and makes conclusions as to the conceptual nature of the prototypic English direct address as linguistic phenomenon. The obtained results of the research testify to a prominent future of applying Gestalt analysis to linguistic investigations and show the prospects of the paper as analyzing other language and speech phenomena through the prism of Gestalt theory.
Опис
Ключові слова
антропоним, прямое обращение, гештальт-теория, проекция номинации, гештальт-центр, антропонім, пряме звертання, гештальт-теорія, проекція номінації, гештальт-центр, anthroponym, direct address, Gestalt theory, projection of nomina-tion, Gestalt centre
Бібліографічний опис
Записки з ономастики = Opera in onomastica