Сватовство в славянской фразеологии
Вантажиться...
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
В статье анализируются фразеологизмы русского, украинского, болгарского языков, эксплицирующие концептосферу сватовства. Сватовство рассматривается как важный элемент свадебной обрядности, направленный на изменение социального статуса человека и закрепившийся в славянской языковой
картине мира посредством фразеологических единиц. Рассматриваются старинные славянские обряды и традиции, связанные со сватовством, определяется их место в современной лингвокультуре. Подчёркивается
активная доминирующая роль жениха и членов его семьи на протяжении всех стадий свадебного сговора. На фразеологическом материале трёх славянских языков выделяются и анализируются как концепты общеславянской культуры, такие как «ворота», «тыква», «корыто», так и концепты национально-специфические,
культурно значимые, такие как «рушник», «обуща» (обувь). Автор приходит к выводу о широкой представленности концептосферы сватовства в славянской фразеологии.
Подчёркивается исключительная роль семьи и брака в мировоззрении древних славян и славянской культурной традиции.
У статті аналізуються російські, українські та болгарські фразеологізми, що експлікують концептосферу сватання. Сватання розглядається як важливий елемент весільної обрядовості, направлений на зміну соціального статусу людини. Важливі риси обряду сватання віддзеркалюються у слов’янській мовній картині світу за допомогою фразеологічних одиниць. Розглядаються старовинні слов’янські обряди та традиції, пов’язані зі сватанням, визначається їх місце у сучасній лінгвокультурі. Підкреслюється домінуюча роль нареченого та членів його родини на всіх стадіях весільної змови. На фразеологічному матеріалі трьох слов’янських мов виділено та проаналізовано як концепти загальнослов’янської культури, зокрема «ворота», «гарбуз», «корито», так і концепти, які є національно-специфічними та культурно значущими, зокрема «рушник» та «обуща» (букв. взуття). Авторка доходить висновку щодо широкого представлення концептосфери сватання у слов’янській фразеології. Підкреслюється виключна роль сім’ї та шлюбу у світогляді давніх слов’ян та слов’янській культурній традиції.
The Russian, Ukrainian and Bulgarian phraseological units which explicate match-making conceptosphere are analyzed in this article. Match-making is considered as an important element of wedding ceremonial which concerns changing of the social status of a person and reflected in the Slavic language picture of the world by means of phraseological units. The ancient Slavic ceremonies and traditions of matchmaking are analyzed, and their place in the contemporary language culture is determined. The active and dominating role of a fiancé and members of his family during all periods of wedding agreement is emphasized. The Slavic culture concepts such as «gate», «pumpkin», «trough», as well as national and cultural ones as «rushnik», «obushta» (literally «boots and shoes») based on phraseological units of the three Slavic languages are determined and analyzed. The author comes to a conclusion about the broad match-making conceptosphere representation in the Slavic phraseology. The important role of marriage and family in the world outlook of the ancient Slavs and Slavic cultural tradition is emphasized.
У статті аналізуються російські, українські та болгарські фразеологізми, що експлікують концептосферу сватання. Сватання розглядається як важливий елемент весільної обрядовості, направлений на зміну соціального статусу людини. Важливі риси обряду сватання віддзеркалюються у слов’янській мовній картині світу за допомогою фразеологічних одиниць. Розглядаються старовинні слов’янські обряди та традиції, пов’язані зі сватанням, визначається їх місце у сучасній лінгвокультурі. Підкреслюється домінуюча роль нареченого та членів його родини на всіх стадіях весільної змови. На фразеологічному матеріалі трьох слов’янських мов виділено та проаналізовано як концепти загальнослов’янської культури, зокрема «ворота», «гарбуз», «корито», так і концепти, які є національно-специфічними та культурно значущими, зокрема «рушник» та «обуща» (букв. взуття). Авторка доходить висновку щодо широкого представлення концептосфери сватання у слов’янській фразеології. Підкреслюється виключна роль сім’ї та шлюбу у світогляді давніх слов’ян та слов’янській культурній традиції.
The Russian, Ukrainian and Bulgarian phraseological units which explicate match-making conceptosphere are analyzed in this article. Match-making is considered as an important element of wedding ceremonial which concerns changing of the social status of a person and reflected in the Slavic language picture of the world by means of phraseological units. The ancient Slavic ceremonies and traditions of matchmaking are analyzed, and their place in the contemporary language culture is determined. The active and dominating role of a fiancé and members of his family during all periods of wedding agreement is emphasized. The Slavic culture concepts such as «gate», «pumpkin», «trough», as well as national and cultural ones as «rushnik», «obushta» (literally «boots and shoes») based on phraseological units of the three Slavic languages are determined and analyzed. The author comes to a conclusion about the broad match-making conceptosphere representation in the Slavic phraseology. The important role of marriage and family in the world outlook of the ancient Slavs and Slavic cultural tradition is emphasized.
Опис
Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2014.
Ключові слова
русский язык, украинский язык, болгарский язык, фразеологизм, обряды и традиции, концепт, концептосфера, национально-культурная специфика, російська мова, українська мова, болгарська мова, фразеологізм, обряди й традиції, національно-культурна специфіка, the Russian language, the Ukrainian and the Bulgarian languages, phraseological unit, ceremonies and traditions, concept, conceptosphere, national and cultural specificity
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства