Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/7358
Title: «Yes» & «No»: epistemic modality or memory of meaning ?
Other Titles: «YES » та «NO»: епістемічна модальність чи смислова пам’ять?
«YES » и «NO»: эпистемическая модальность или смысловая память?
Authors: Morozova, Iryna B.
Морозова, Ірина Борисівна
Морозова, Ирина Борисовна
Citation: Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
Issue Date: 2014
Publisher: Астропринт
Keywords: truth-evaluation remarks
positive remarks
negative remarks
indefinite remarks
non-predication structured utterances
predication-structured utterances
memory of meaning
істинно-оцінні висловлювання
позитивні висловлювання
негативні висловлювання
невизначені висловлювання
структурно-непредикатні висловлювання
структурно-предикатні висловлювання
смислова пам’ять
истинно-оценочные высказывания
положительные высказывания
отрицательные высказывания
неопределённые высказывания
структурно-непредикатные высказывания
структурно-предикатные высказывания
смысловая память
Series/Report no.: ;№ 22, С. 107-113.
Abstract: The present investigation focuses on the remarks that express subjective evaluation in communication and contain or do not contain a predication structure in its traditional understanding of a subjectpredicate nexus. The author determines the status of the aforementioned type of utterances with the newlysuggested term «truth-evaluation remarks» and analyses their role in the process of speech interaction of the communicants, paying special attention to the utterances devoid an explicit structure of predication. The whole corpus of truth-evaluation remarks falls into three classes, two of which are polar in their appraising the situation and the third is represented by a class of indefinite remarks. A conclusion is made as to the predominance of non-predication structured utterances for making a truth-evaluation statement within the classes of both positive and negative remarks. However, the quantitative ratio of the remarks in polar classes is not the same, with the positive evaluation utterances cropping by far more often. From the point of view of information storage and digestion, «Yes» and «No» represent mathematical absolutes of counter-polarity and function as ready-to-use clichés in speech. The psychological grounding of such truth-evaluation markers lies in the memory of meaning characteristic of human mind and functioning as systemisers of the associations that reflect the object’s most important characteristics as taken in by the speaker. In fact, predominance of the non-predication structured utterances over those containing a structure of predication is explained by the absence of necessity to generate new structures of predication with there already existing non-predication structured remarks. The results of the carried-out investigation leads to the conclusion about truth-evaluation statements serving as special language units which provide communicants’ feedback and direct the dialogical process, involving mental associations from the memory of meaning.
У фокусі запропонованого дослідження знаходяться висловлювання, що виражають суб’єктивну оцінку в процесі комунікації, маючи або не маючи при цьому структури предикації в її традиційному розумінні як підметово-присудкового нексуса. Автор вводить для визначення статусу вказаного типу реплік термін «істинно-оцінні висловлювання» і аналізує їх роль у процесі мовленнєвої взаємодії комунікантів, приділяючи особливу увагу висловлюванням, позбавленим безпосередньо вираженої в них структури предикації. Підрозділяючи корпус істинно-оцінних висловлювань на три класи, два з яких є полярними за оцінкою, а останній є класом висловлювань невизначеної оцінки, робиться висновок про переважання саме непредикатних структур при вираженні істинної оцінки судження у класах як позитивно-, так і негативно-оцінних висловлювань. При цьому кількісне співвідношення висловлювань у полярних класах не є рівним, з явним перевищенням позитивно-оцінних реплік. З точки зору зберігання і переробки інформації, «Yes» і «No» відповідають математичним абсолютам протилежної полярності і функціонують під час розмови як кліше, готові для використання. Психологічна основа таких істинно-оцінних маркерів лежить у властивій людині смисловій пам’яті, що служить для систематизації асоціацій, які відбивають найважливіші характеристики об’єктів та їх сприйняття мовцем. Фактично, переважання структурно-непредикатних висловлювань над структурно-предикатними пояснюється саме відсутністю необхідності породжувати нові предикатні структури при існуванні вже готових структурно-непредикатних. Виходячи з результатів проведеного аналізу, автор приходить до висновку, що істинно-оцінні висловлювання служать особливими мовними одиницями, які забезпечують зворотний зв’язок між комунікантами і задають діалогу необхідний напрям, зачіпаючи ментальні асоціації смислової пам’яті людини.
В фокусе предложенного исследования находятся высказывания, выражающие субъективную оценку в процессе коммуникации, обладая или не обладая при этом структурой предикации в её традиционном понимании как подлежащно-сказуемостного нексуса. Автор вводит для определения статуса указанного типа реплик термин «истинно-оценочные высказывания» и анализирует их роль в процессе речевого взаимодействия коммуникантов, уделяя особое внимание высказываниям, лишённым непосредственно выраженной в них структуры предикации. Подразделяя корпус истинно-оценочных высказываний на три класса, два из которых являются полярными по выражаемой ими оценке, а последний представляет собой класс высказываний неопределённой оценки, делается вывод о превалировании именно непредикатных структур при выражении истинной оценки суждения в классах как положительно-, так и отрицательно-оценочных высказываний. При этом количественное соотношение высказываний в полярных классах не является равным, с явным превышением положительно-оценочных реплик. С точки зрения хранения и переработки информации, «Yes» и «No» соответствуют математическим абсолютам противоположной полярности и функционируют в речи как клише, готовые для использования. Психологическая основа таких истинно-оценочных маркеров лежит в присущей человеку смысловой памяти, служащей для систематизации ассоциаций, отражающих важнейшие характеристики объектов и их восприятие говорящим. Фактически, превалирование структурно-непредикатных высказываний над струк- турно-предикатными объясняется именно отсутствием необходимости порождать новые предикатные структуры при наличии уже готовых структурно-непредикатных. Исходя из результатов проведённого анализа, автор приходит к выводу, что истинно-оценочные высказывания являются особыми языковыми единицами, которые обеспечивают обратную связь между коммуникантами и задают диалогу необходимое направление, затрагивая ментальные ассоциации смысловой памяти человека.
Description: Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2014.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/7358
Appears in Collections:Мова

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
107-113.pdf247.29 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.