Мовознавчий дискурс у драматургії Миколи Куліша в контексті розвитку культури і процесів українізації/контрукраїнізації 1920–1930-х років і сучасності

Abstract

Філологічна п’єса М. Куліша «Мина Мазайло» − раритетний зразок вітчизняної і світової культури ХХ ст., прикметний поєднанням досконалого драматургічного тексту з науковим трактатом про самобутність і красу української мови, що виступає головним, хоч і не діючим героєм комедії. У статті доведено, що найкращий спосіб осмислення твору – сполучення літературознавчої і мовознавчої методик. Це і складає предмет і завдання праці, авторка якої через дешифрування художнього коду проникає в сутність актуальної і вічної для української нації проблеми буття/державності української мови як запоруки історичного існування України у світовому контексті. Крізь призму філософії мови М. Куліш у переконливій художній формі обігрує це важливе питання мовознавства як танатології, вдавшись до мовознавчого дискурсу.

Филологическая пьеса М. Кулиша «Мина Мазайло» − раритетный образец отечественной и мировой культуры ХХ в. – примечателен сочетанием совершенного драматургического текста и научного трактата о самобытности и красоте украинского языка, выступающего главным, хоть и не действующим, героем комедии. В статье доказано, что одной из репрезентативных моделей осмысления произведения является слияние литературоведческой и языковедческой методик. Это и составляет предмет и задачи работы, автор которой сквозь призму дешифрирования художественного кода проникает в сущность актуальной и вечной для нации проблемы бытия/государственности украинского языка как залога исторического существования Украины в мировом контексте. Ведь посредством проникновения в философские языковые аспекты М. Кулиш в убедительной художественной форме обыгрывает эти важнейшие вопросы судьбы украинского языка как танатологии в условиях шовинизма, при этом используя языковедческий дискурс.

‘Linguistic’ play ‘Myna Mazaylo’ by MykolaKulish is peculiar as a combination of a drama piece and a scientific treatise on the beauties of Ukrainian language, which acts as a character of the comedy. It isa rare case bothfor Ukrainian and world culture. The article proves the fact that in understanding a piece of literature one of representative methods is a fusion of linguistic and literary methodologies. This constitutes the subject matter and tasks of the article, the author of which in deciphering itsartistic codegoes to the depth of a pressing matter for every nation, including Ukraine, namely its existence/independence through the status of Ukrainian language as an official one.M. Kulish,using linguistic discourse,in a convincing artistic form studies utterly important issues of the Ukrainian language existence as a lingering death under conditions of Sovietchauvinism.