Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/7129
Назва: Хрисовул 1189 року та історія німецького й французького кварталів Константинополя
Інші назви: Хрисовул 1189 года и история немецкого и французского кварталов Константинополя.
The Chrysobullos of 1189 and the History of German and French Quarters of Constantinople
Автори: Луговий, Олег Михайлович
Луговой, Олег Михайлович
Lugovyi, Oleg M.
Бібліографічний опис: Libra: збірка наукових праць кафедри історії стародавнього світу та середніх віків
Дата публікації: 2012
Видавництво: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: Хрисовул
1189 р.
німецький й французький квартали Константинополя
Хрисовул
1189 г.
немецкий и французский кварталы Константинополя
Chrysobullos
1189 р.
German and French Quarters of Constantinople
емвол аламанів
емвол франкігенів
Privilegium Isaachii imperatoris constantinopolitani
Привілей Ісаакія, імператора Константинопольського
Серія/номер: ;Вип. 2.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено аналізові свідчень імператорського хрисовула, виданого у 1189 р., а також інших сучасних джерел з історії німецького та французького емволів Константинополя. Створені, скоріш за все, в період Другого хрестового походу, ці квартали мали різну долю та значення. Німецький квартал служив символом союзних відносин між Візантією та Священною Римською імперією; економічне значення цього кварталу було мізерним. Листування між правителями двох держав показує, що саме вояки з Німеччини, які служили у Візантії, були об’єктом уваги обох сторін, особливо їх потреба у власному храмі. Цю роль могла виконувати церква св. Ірини Перамської. Тісні зв’язки німецького купецтва з Венецією обумовили та полегшили передання емволу аламанів саме республіці Св. Марка. Емвол франкігенів, скоріш за все створений за угодою із французьким королем, на практиці слугував торговим інтересам окситанського купецтва, яке визнавало підданство не Франції, а Арагону. Вочевидь, головну роль тут відігравав Монпельє, чий граф навіть зумів добитись династичного союзу з Комнінами. Саме розрив цього союзу міг послужити однією з причин передання емволу Венеції.
Статья посвящена анализу сведений, имеющихся в императорском хрисовуле, изданном в 1189 г., а также других современных источниках по истории немецкого и французского эмволов Константинополя. Созданныге, скорее всего, в период Второго крестового похода, эти кварталыы имели различную судьбу и значение. Немецкий квартал служил символом союзных отношений между Византией и Священной Римской империй; экономическое значение этого квартала было незначительныгм. Переписка между правителями этих государств показыгвает, что именно воиныг из Германии, служившие в Византии, были объектом внимания обеих сторон, особенно их потребность в собственном храме. Эту роль могла исполнять церковь св. Ирины Перамской. Тесные связи немецкого купечества с Венецией обусловили и облегчили передачу эмвола аламанов именно республике св. Марка. Эмвол франкигенов, скорее всего созданный по соглашению с французским королем, на практике служил торговым интересам окситанского купечества, признававшего подданство не Франции, а Арагона. Очевидно, главную роль тут играл Монпелъе, чей граф даже смог добиться династического союза с династией Комнинов. Именно разрыв этого союза мог послужить одной из причин передачи эмвола Венеции.
The article is dedicated to the analysis of information from emperor's chrysobullos issued in 1189 and also of other sources on the history of German and French emboloi in Constantinople. Created most likely in the time of the Second Crusade these quarters had different fate and significance. German quarter was a symbol of alliance between Byzantium and the Holy Roman Empire. It’s economical role wasn’t considerable. Correspondence between the rulers of these states shows, that German warriors in the service of the Byzantine Empire were that very object of attention from both sides, especially their need in their own church. This could be the church of S. Eirene at Perama. Close connections of the German merchants with Venice conditioned and facilitated transfer of Alamans’ embolos exactly to the Saint Marcus republic. Frankigens’ embolos probably established by the accordance with the French king practically served the trading interests of Oxitanian merchantry, that paid duties to Aragon, not France. Obviously the main role here was played by Montpellier. It’s count even succeeded to conclude a dynastic alliance with the Comneni. It was the break of this alliance that could cause the transfer of the embolos to Venice.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/7129
Розташовується у зібраннях:Libra

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
104-128a.pdf306.08 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.