Особистісний потенціал в опануванні важких життєвих ситуацій: проактивна взаємодія із середовищем

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2009
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статті аналізуюється теорія особистісного потенціалу Д. О. Леонтьєва і пов’язані з нею поняття. Підкреслюється, що в рамках діяльнісного підходу ця теорія займає особливе місце у вивченні особистісної адаптації в опануванні життєвих труднощів. Особистісний потенціал розглядається як інтегральна системна характеристика індивідуально-психологічних особливостей особистості. Він лежить в основі здатності особистості виходити у своїй життєдіяльності зі стійких внутрішніх критеріїв і орієнтирів й зберігати стабільність діяльності й смислових орієнтацій на тлі тисків і зовнішніх умов, що змінюються. Особистісний потенціал є системним, багаторівневим і багатокомпонентним психологічним утворенням. Розробку проблеми утрудняє теоретична непропрацьованість конструкту особистісного потенціалу й методологічні труднощі його операціоналізації. На наш погляд, концепцію особистісного потенціалу недоцільно обмежувати рамками життєстійкості. Цей феномен відбиває не тільки й не стільки реакцію на середовищні й інтрапсихічні вимоги, скільки активну зміну середовища й використання цих вимог для саморозвитку особистості ще до зіткнення зі стресором і незалежно від нього. Це зближує особистісний потенціал з проактивним копінгом в теоріях Р. Шварцера і Л. Еспінвол, і С. Тейлор. Таким чином, концепція особистісного потенціалу, що висуває на перший план феномен самодетермінації особистості, може розглядатися як проактивний теоретичний підхід до опануючої поведінки.
В статье анализируются теория личностного потенциала Д. А. Леонтьева и связанные с ней понятия. Подчеркивается, что в рамках деятельностного подхода эта теория занимает особое место в изучении личностной адаптации в совладании с жизненными трудностями. Личностный потенциал рассматривается как интегральная системная характеристика индивидуально-психологических особенностей личности. Он лежит в основе способности личности исходить в своей жизнедеятельности из устойчивых внутренних критериев и ориентиров и сохранять стабильность деятельности и смысловых ориентаций на фоне давлений и изменяющихся внешних условий. Личностный потенциал является системным, многоуровневым и многокомпонентным психологическим образованием. Разработку проблемы затрудняет теоретическая непроработанность конструкта личностного потенциала и методологические трудности его операционализации. На наш взгляд, концепцию личностного потенциала нецелесообразно ограничивать рамками жизнестойкости. Этот феномен отражает не только и не столько реакцию на средовые и интрапсихические требования, сколько активное изменение среды и использование этих требований для саморазвития личности еще до столкновения со стрессором и независимо от него. Это сближает личностный потенциал с проактивным копингом в теориях Р. Шварцера и Л. Еспинвол, и С. Тейлор. Таким образом, концепция личностного потенциала, которая выдвигает на первый план феномен самодетерминации личности, может рассматриваться как проактивный теоретический подход к совладающему поведения.
In the article the theory of personality potential by D. A. Leontiev and related notions are analyzed. It is emphasized that within the frameworks of action approach this theory occupies a special place in research of personality adaptation and coping with a broad range of stressors across life span. Personality potential is considered as integral and systemic characteristic of personality. It serves as a basis for personal ability to proceed from its internal criteria and reference points in life activity and retain stability of activity and notional orientations under pressure of changing external conditions. Personality potential is systemic, multilevel and multicomponent psychological formation. The elaboration of this problem is impeded by theoretical undevelopment of personality potential construct and methodological difficulties of its operationalization. For our view, it is inexpedient to limit the concept of personality potential within frames of hardiness by S. Maddi. This phenomenon reflects not only and not so much reaction to environmental and intrapsychic demands but active modification of environment and application these demands for personal growth even before the confrontation with a stressor and irrespective of it. This means that personality potential is close to proactive coping in theories by R. Schwarzer and L. G. Aspinwall and S. E. Taylor. So, this concept that puts phenomenon of personality self-determination in the forefront can be considered as proactive theoretical approach for coping behavior.
Опис
Ключові слова
особистісний потенціал, адапційний потенціал, копінг, проактивний копінг, опановуюча поведінка, личностный потенциал, адаптационный потенциал, копинг, проактивний копинг, совладающее поведение, personal potential, adaptation potential, coping, proactive coping, coping behaviour
Бібліографічний опис
Вiсник Одеського нацiонального унiверситету=Odessa National University Herald
DOI
ORCID:
УДК