Morphodynamics and geological legacy of berm scarps along non-tidal (Ukraine) and microtidal (The Bahamas) coasts
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Berm scarps are erosional features characteristic of all coastal accumulation forms. Their profiles range from steep to overhanging (ψ>90) and evolve through slope adjustment and burial by swash and aeolian accretion. Examples from the mixed siliciclastic-bioclastic beaches of the non-tidal Black Sea coast of Ukraine and the microtidal oolitic-bioclastic carbonate islands of the Bahama Archipelago demonstrate a wide range of scarp morphologies. Truncations of berm strata and density lag at the scarp base accentuate their recognition in the field and in geophysical (georadar) records. Although ephemeral as surface features, berm scarps may act as nucleation sites for aeolian aggradation, thereby generating continuous coast-parallel dune ridges. Accumulation of organic debris promotes colonization of incipient foredunes by plants and provides chronological control of erosional events. Therefore, paleo-berm scarps serve as important geological indicators of past storm activity and aid in constraining sea-level position.
Эрозионные пляжевые уступы в целом нехарактерны на крупных береговых аккумулятивных формах (барах, косах, террасах и др.). В подавляющем большинстве случаев они встречаются на песчаных пляжах, после очередных сильных ветровых волнений, характеризуются крутыми или даже обратно падающими уклонами (≥ 90°). Под влиянием высушивания подверхаются осыпанию или сползанию песка к подножью. Становятся захороненными под влиянием эолового занесения или разрушению под влиянием прибойного потока. Исследования пляжевых уступов выполнялись на песчаных кварцево-карбонатных берегах неприливного Черного моря в пределах Украины и на малоприливных (≤ 0,3–0,5 м) песчано-оолитовых пляжах на островах Багамского архипелага. Указанные берега несут на себе определенное разнообразие пляжевых уступов. Подрезание слоев бермы и накопления темноцветного шлиха вдоль подножья уступа могут быть индикаторами для обнаржения геофизическими методами (георадаром или радиозондом). Несмотря на их весьма кратковременное существование на поверхности, пляжевые уступы могут быть очагами, хотя и небольшой, но все же аккумуляции эоловых наносов. Тем самым они формируют вдольбереговые гряды в весьма специфических природных условиях. Накопление органических остатков порождает колонизацию растительности на эмбриональных авандюнах и может выступать материалом для абсолютного датирования проявлений волно-эрозионных процессов. Таким образом бывает шанс для сохранения песчаных пляжевых уступов. Следовательно, захороненные пляжевые уступы могут быть важными показателями прошедшей штормовой активности и помогают определить (или уточнить) положение среднего уровня моря в прошлом.
РезюмеЕрозійні пляжові уступи в цілому не є характериними на берегових акумулятивних формах. Вони бувають в левовій більшості випадків на піщаних формах, мають круті або навіть нависаючі (ψ>90) пересіки і піддаються осиповим процесам і похованню у стадії заплеску і еолової акумуляції. Приклади зі змішаних кварцево-карбонатних пляжів безприпливного Чорного моря в межах України і мікроприпливних піщано-оолітових пляжів на островах Багамського архіпелагу демонструють певний спектр морфометрії уступу. Зріз (трункація) шарів берми і накопичення шліху біля підсхилку уступу можуть сприяти їх виявленню геофізичними (георадарними) методами. Незважаючи на їх недовгий прояв на поверхні, пляжові уступи можуть виступати центрами, хоча невеликого, але накопичення еолової акумуляції, тим самим формуючи уздовжберегові гряди в суто специфічних умовах. Накопичення органічних залишків сприяє колонізації рослинності на ембріональних авандюнах і можуть виступати матеріалом для абсолютного датування ерозійних процесів. Таким чином, поховані пляжеві уступи можуть бути важливими показниками минулої штормової активності і допомагають в уточненні положення рівня моря.
Эрозионные пляжевые уступы в целом нехарактерны на крупных береговых аккумулятивных формах (барах, косах, террасах и др.). В подавляющем большинстве случаев они встречаются на песчаных пляжах, после очередных сильных ветровых волнений, характеризуются крутыми или даже обратно падающими уклонами (≥ 90°). Под влиянием высушивания подверхаются осыпанию или сползанию песка к подножью. Становятся захороненными под влиянием эолового занесения или разрушению под влиянием прибойного потока. Исследования пляжевых уступов выполнялись на песчаных кварцево-карбонатных берегах неприливного Черного моря в пределах Украины и на малоприливных (≤ 0,3–0,5 м) песчано-оолитовых пляжах на островах Багамского архипелага. Указанные берега несут на себе определенное разнообразие пляжевых уступов. Подрезание слоев бермы и накопления темноцветного шлиха вдоль подножья уступа могут быть индикаторами для обнаржения геофизическими методами (георадаром или радиозондом). Несмотря на их весьма кратковременное существование на поверхности, пляжевые уступы могут быть очагами, хотя и небольшой, но все же аккумуляции эоловых наносов. Тем самым они формируют вдольбереговые гряды в весьма специфических природных условиях. Накопление органических остатков порождает колонизацию растительности на эмбриональных авандюнах и может выступать материалом для абсолютного датирования проявлений волно-эрозионных процессов. Таким образом бывает шанс для сохранения песчаных пляжевых уступов. Следовательно, захороненные пляжевые уступы могут быть важными показателями прошедшей штормовой активности и помогают определить (или уточнить) положение среднего уровня моря в прошлом.
РезюмеЕрозійні пляжові уступи в цілому не є характериними на берегових акумулятивних формах. Вони бувають в левовій більшості випадків на піщаних формах, мають круті або навіть нависаючі (ψ>90) пересіки і піддаються осиповим процесам і похованню у стадії заплеску і еолової акумуляції. Приклади зі змішаних кварцево-карбонатних пляжів безприпливного Чорного моря в межах України і мікроприпливних піщано-оолітових пляжів на островах Багамського архіпелагу демонструють певний спектр морфометрії уступу. Зріз (трункація) шарів берми і накопичення шліху біля підсхилку уступу можуть сприяти їх виявленню геофізичними (георадарними) методами. Незважаючи на їх недовгий прояв на поверхні, пляжові уступи можуть виступати центрами, хоча невеликого, але накопичення еолової акумуляції, тим самим формуючи уздовжберегові гряди в суто специфічних умовах. Накопичення органічних залишків сприяє колонізації рослинності на ембріональних авандюнах і можуть виступати матеріалом для абсолютного датування ерозійних процесів. Таким чином, поховані пляжеві уступи можуть бути важливими показниками минулої штормової активності і допомагають в уточненні положення рівня моря.
Опис
Вiсник Одеського нацiонального унiверситету = Вестник Одесского национального университета
Ключові слова
erosional scarp, truncation, heavy minerals, georadar, абразионный уступ, трункация, шлих, георадар, абразійний уступ, трункація, шліх
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald