Физико-географические черты «тузловской группы» лиманов на северо-западном побережье Черного моря
Вантажиться...
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Научные исследования лиманов на северо-западном побережье Черного моря начались в первой половине XIX столетия. До начала XXI -го доминировали гидрохимические и биологические исследования. В начале XX I века была разработана новая методика физико-географической съемки лиманов. На основании ее применения, с учетом комплексного подхода, были получены новые результаты. Исследования охватывали все 6 главных элементов лиманных природных систем (устья рек, впадающих в лиман; лиманные берега; водная толща лиманов; донные осадки и коренные породы; пересыпи лиманов; прилегающая акватория и дно моря) в составе группы «тузловских лиманов». Реки вносят несущественный вклад в водный баланс лиманов. Берега подвержены настолько сильному абразионному влиянию, что определяют современное формирование площади акватории и количество (состав) донных осадков. Мелководные лиманы значительной площади характеризуются чувствительной вертикальной стратификацией водной толщи и горизонтальной неравномерностью основных физико-химических свойств. Пересыпи исследованных лиманов развиваются в условиях дефицита наносов, являются динамичными, смещаются в сторону суши в течение десятков лет. Прилегающая часть акватории моря оказывает существенное влияние на изменчивость пересыпей и на гидролого-гидрохимический режим лиманной воды, а лиманы влияют на прибрежные воды моря во время существования прорв. По итогам работ впервые сложены кондиционные карты распространения глубин, прозрачности, состава донных осадков, взвесей, температуры, солености, первичной продукции.
Наукове дослідження лиманів на північно-західному узбережжі Чорного моря почалося в першій половині XIX століття. До початку XX I-го помітно переважали гідрохімічні та біологічні дослідження. На початку XXI століття була розроблена методика фізико-географічної зйомки лиманів. На її підставі та з урахуванням комплексного підходу були отримані нові результати. Дослідження захоплювали всі 6 провідних елементів лиманних природних систем (гирла річок, що втікають в лимани; лиманні береги; водна товща лиманів; донні відклади; пересипи лимані; прилегла акваторія та дно моря) у складі групи «тузлівських лиманів» між гирлами Дністра та Дунаю. Річки мають незначний внесок в водний баланс тих лиманів, що досліджені. Береги зазнають настільки сильної абразійної дії, що грають суттєву роль у формуванні площі акваторії та донних відкладів лиманів; обмілинні лимани мають помітну вертикальну стратифікацію водної товщі та суттєві відмінності властивостей в різних частинах акваторії. Пересипи досліджених лиманів розвиваються в умовах дефіциту наносів, є дуже динамічними, пересуваються в бік суходолу протягом десятиріч. Прилегла частина акваторії моря завдає помітного впливу на гідролого-гідрохімічний режим лиманної води, а лимани впливають на морську воду під час утворення прорв. Складені карти розповсюдження в лиманах глибин, температури, солоності, завислих наносів, прозорості води, первинної продукції, складу донних осадків на підставі розробленої методики фізико-географічної зйомки.
Along North-Western coast of the Black Sea between Danube and Dniester mouths rivers, limans of “tuzlowskaya group” began to research in second part of XVIII century. During middle part of XIX century first scientific labours about limans appeared, and it’s directions were hydro-chemical and biological.
Наукове дослідження лиманів на північно-західному узбережжі Чорного моря почалося в першій половині XIX століття. До початку XX I-го помітно переважали гідрохімічні та біологічні дослідження. На початку XXI століття була розроблена методика фізико-географічної зйомки лиманів. На її підставі та з урахуванням комплексного підходу були отримані нові результати. Дослідження захоплювали всі 6 провідних елементів лиманних природних систем (гирла річок, що втікають в лимани; лиманні береги; водна товща лиманів; донні відклади; пересипи лимані; прилегла акваторія та дно моря) у складі групи «тузлівських лиманів» між гирлами Дністра та Дунаю. Річки мають незначний внесок в водний баланс тих лиманів, що досліджені. Береги зазнають настільки сильної абразійної дії, що грають суттєву роль у формуванні площі акваторії та донних відкладів лиманів; обмілинні лимани мають помітну вертикальну стратифікацію водної товщі та суттєві відмінності властивостей в різних частинах акваторії. Пересипи досліджених лиманів розвиваються в умовах дефіциту наносів, є дуже динамічними, пересуваються в бік суходолу протягом десятиріч. Прилегла частина акваторії моря завдає помітного впливу на гідролого-гідрохімічний режим лиманної води, а лимани впливають на морську воду під час утворення прорв. Складені карти розповсюдження в лиманах глибин, температури, солоності, завислих наносів, прозорості води, первинної продукції, складу донних осадків на підставі розробленої методики фізико-географічної зйомки.
Along North-Western coast of the Black Sea between Danube and Dniester mouths rivers, limans of “tuzlowskaya group” began to research in second part of XVIII century. During middle part of XIX century first scientific labours about limans appeared, and it’s directions were hydro-chemical and biological.
Опис
Вiсник Одеського нацiонального унiверситету = Вестник Одесского национального университета
Ключові слова
Чорне море, узбережжя, лимани, історія, рельєф, вода, солоність, температура, баланс, карти, Black Sea, coast, liman, hystory, relief, water, temperature, balance, maps
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald