Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/6168
Title: Функциональная специфика операторов нереальности
Other Titles: Функціональна специфіка операторів нереальності
Functional specifics of irreality operators
Authors: Караваева, Татьяна Леонидовна
Кapaвaєвa, Тетяна Леонідівна
Karavayeva, Tatyana
Citation: Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
Issue Date: 2014
Publisher: Астропринт
Keywords: эпистемические, перцептивно-когнитивные предикаты и предикаты чувственного восприятия
модальность
эпистемическое значение
операторы нереальности
шкала вероятности
оператори нереальності; епістемічні, перцептивно-когнітивні предикати та предикати чуттєвого сприйняття
модальні слова
категорія нереальності
шкала ймовірності
irreality operators
epistemic, perceptual-cognitive predicates and space predicates of sense perception
epistemic adverbs
category of irreality
scale of probability
Series/Report no.: ;№ 21, С. 210-215.
Abstract: В статье представлены результаты анализа некатегориальных средств выражения нереальности, а также конструкций, которые включают эпистемические предикаты. Исследуются характеристики вводных слов и наречий в аспекте выражения различных эпистемических значений и представления относительной и абсолютной нереальности. Предпочтение той или иной конструкции определяется субъективной эпистемической характеристикой всего высказывания. Описываются отличительные черты операторов нереальности, которые характеризуют как нереальное всё высказывание и, выходя за рамки высказывания в текст, весь контекст — диктему. К диктумным средствам выражения относят сослагательное наклонение и модальные глаголы, к модусным — эпистемические предикаты, объединяющие в себе средства, относящиеся к различным грамматическим классам (полнозначные глаголы, глаголы-связки, вводно-модальные слова и конструкции и т.д.). С точки зрения выражения нереальности, т. е. выражения отношения говорящего к содержанию высказывания как «не-факту», выделяются следующие группы модусных средств: 1) перцептивно-когнитивные предикаты (предикаты мнения, предположения, воображения); 2) предикаты чувственного восприятия (в эпистемических значениях); 3) конструкции типа it seems that / it’s likely that. Сходную с эпистемическими предикатами (глаголами) функцию выполняют вводно-модальные слова со значениями вероятности и предположения (эпистемические наречия), функционирующие, как правило, в качестве вводных элементов высказывания. Эпистемические наречия, как и остальные модальные операторы, могут употребляться в контексте реальной ситуации, изменяя её модальность с реальной на нереальную. Различные операторы способны выражать оба типа отношений и обе степени нереальности: относительную и абсолютную.
У статті представлено результати аналізу некатегоріальних засобів вираження нереальності, а також конструкцій, які включають епістемічні предикати. Досліджуються характеристики вступних слів і прислівників в аспекті вираження різних епістемічних значень та подання відносної й абсолютної нереальності. Перевага тієї чи іншої конструкції визначається суб'єктивною епістемічною характеристикою всього висловлювання. Описуються відмінні риси операторів нереальності, які характеризують як нереальне все висловлювання і, виходячи за рамки висловлювання в текст, весь контекст — диктему. До диктумних засобів вираження відносять умовний спосіб і модальні дієслова, до модусних — епістемічні предикати, що поєднують у собі засоби, які відносяться до різних граматичних класів (повнозначних дієслів, дієслів-зв'язок, вставних модальних конструкцій). З точки зору вираження нереальності, тобто вираження ставлення мовця до змісту висловлювання як «не-факта», виділяються такі групи модусних засобів: 1) перцептивно-когнітивні предикати (предикати думки, припущення, уяви); 2) предикати чуттєвого сприйняття (в епістемічних значеннях); 3) конструкції типу it seems that / it's likely that. Подібну до епістемічних предикатів (дієслів) функцію виконують вставні модальні слова зі значеннями ймовірності та припущення (епістемічні прислівники), що функціонують, як правило, як вступні одиниці висловлювань. Епістемічні прислівники, як і решта модальних операторів, можуть уживатися в контексті реальної ситуації, змінюючи її модальність з реальної на нереальну. Різні оператори здатні виражати обидва типи відносин і обидва ступеня нереальності: відносну й абсолютну.
The article represents results of the investigation of non-categorical means of expression of irreality as well as constructions which include epistemic predicates. The peculiarities of parenthesis are viewed from the point of the representation of different epistemic meanings as well as both absolute irreality and relative one. The choice of any unit with the epistemic component is determined with the subjective epistemic specifics of the whole utterance. The distinctive features of the irreality operators that characterize both the whole of utterance, beyond the statements in the text, and the whole of context — dictum as unreal are regarded. There are subjunctive mood and modal verbs among the means of dictum and while among the means of modus there are epistemic predicates, including phenomena of different grammatical classes such as meaningful verbs, linking verb, modal parenthesis and so on. The following groups of the means of modus are distinguished from in the aspect of expressing irreality that expressing by a speaker’s attitude towards the contents of an statement as a non-fact: 1) perceptive-cognitive predicates (predicates of opinion, of estimates, imagination); 2) predicates of perceptional perception (in their epistemic meanings); 3) constructions such as: it seems that / it’s seems that. Modal parenthesis with meanings of probability and assumption and which usually working as parenthetical expression fulfil functions that are alike to epistemic predicates. Epistemic adverbs like as the rest modal operators are able to be used in the context of real situation therefore changing its modality from real into unreal. Different operators can express both types of relations and both degrees of irreality: relative and absolute.
Description: Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2014.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/6168
Appears in Collections:Мова

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
210-215a.pdf143.52 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.