Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/6156
Title: Взаимодействие научных лингвистических подходов в исследовании русской городской речи
Other Titles: Взаємодія наукових лінгвістичних підходів у дослідженні російського міського мовлення
Interaction of scientific linguistic approaches to research the Russian urban language
Authors: Степанов, Евгений Николаевич
Степанов, Євгеній Миколайович
Stepanov, Yevhenii M.
Citation: Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
Issue Date: 2014
Keywords: русский язык
городская речь
методология урбанолингвистического исследования
сравнительно-исторический подход
системно-структурный подход
антропоцентрический подход
полипарадигмальный подход
російська мова
міське мовлення
методологія урбанолінгвістичного дослідження
порівняльно-історичний підхід
системно-структурний підхід
антропоцентричний підхід
поліпарадигмальний підхід
the Russian language
urban language
urbanolinguistic research methodology
comparative-historical approach
systemic-structural approach
anthropocentric approach
multiparadigmatic approach
Series/Report no.: ;№ 21.
Abstract: В статье изучаются пути взаимодействия сравнительно-исторического, системно-структурного и антропоцентрического подходов в научном исследовании русской городской речи. Полипарадигмальный подход обеспечивает комплексное исследование феномена языка города. Методика сравнительно-исторического анализа используется в выявлении собственно лингвистических и экстралингвистических причин, порождающих речевые особенности горожан, помогая установить процессы изменения этноязыковых и цивилизационных приоритетов в разных городах. Изучаются процессы влияния диалектов и иностранных языков на речь горожан, история и закономерности развития городских и территориальных койне. Системно-структурный подход даёт возможность рассматривать язык города как стратификационно, функционально, ситуативно, семиотически, идеографически упорядоченную структуру. Системно-структурные способы исследования помогают обнаруживать, инвентаризовать и систематизировать фонетические, лексические, словообразовательные, фразеологические, грамматические и другие особенности разных городских койне; установить правила моделирования городского текста. Объект антропоцентрических исследований в урбанолингвистике — языковая личность горожанина. В рамках этого направления исследуются когнитивные, психолингвистические, этнолингвистические, лингвокультурологические проблемы языковой практики человека в городе; изучается языковая картина мира горожанина, специфика его речевого портрета, процессы порождения новых смыслов и форм в индивидуальном сознании, их закрепления либо угасания в коллективном коммуникативном пространстве города; выделяются городские языковые типажи, городские лингвокультурные сценарии. Изучаются также механизмы становления индивидуальной картины мира и идиолекта городской языковой личности. С точки зрения авторского идиостиля исследуется городской текст.
У статті показано шляхи взаємодії порівняльно-історичного, системно-структурного й антропоцентричного підходів у науковому дослідженні російського міського мовлення. Поліпарадигмальний підхід забезпечує комплексне дослідження феномену мови міста. Методика порівняльно-історичного аналізу використовується у виявленні власне лінгвістичних і екстралінгвістичних причин, що породжують мовленнєві особливості городян, допомагаючи встановити процеси зміни етномовних і цивілізаційних пріоритетів у різних містах. Вивчаються процеси впливу діалектів та іноземних мов на мовлення городян, історія та закономірності розвитку міських і територіальних койне. Системно-структурний підхід дає змогу розглянути мову міста як стратифікаційно, функціонально, ситуативно, семіотично, ідеографічно впорядковану структуру. Системно-структурні методи дослідження допомагають виявляти, інвентаризувати й сис¬тематизувати фонетичні, лексичні, словотвірні, фразеологічні, граматичні та інші особливості різних міських койне; встановити правила моделювання міського тексту. Об’єктом антропоцентричних досліджень в урбанолінгвістиці є мовна особистість городянина. У рамках цього напрямку досліджуються когнітивні, психолінгвістичні, етнолінгвістичні, лінгвокультурологічні проблеми мовної практики людини в місті; вивчається мовна картина світу городянина, специфіка його мовного портрета, процеси породження нових смислів і форм в індивідуальній свідомості, їх закріплення або згасання в колективному комунікативному просторі міста; виділяються міські мовні типажі, міські лінгвокультурні сценарії. Вивчаються також механізми становлення індивідуальної картини світу й ідіолекту міської мовної особистості. З точки зору авторського ідіостилю досліджується міський текст.
The article examines the interactive ways of comparative and historical, systematic-structural, and anthropocentric approaches in scientific research the Russian urban language. Multiparadigmatic approach provides a comprehensive study of the phenomenon of urban language. The methodology and the technique of comparative and historical analysis are used to identify the proper linguistic and extralinguistic causes of speech features of the townspeople, helping to establish the processes of change the ethno-linguistic and civilizational priorities in different cities. The processes of influence of dialects and foreign languages in the speech of townpeople, the history and patterns of development of urban and territorial Koine are studied in this article. Systemic-structural approach allows to consider the urban language as a stratificationally, functionally, situationally, semiotically, ideographically ordered structure. Systemic-structural research methods help to detect, to inventory and to systematize phonetic, lexical, derivational, phraseological, grammatical and other characteristics of different urban Koine; to establish the rules for modeling urban texts. Language personality of a townsman is an object of anthropocentric research in urbanolinguistics. The cognitive, psycholinguistic, ethno-linguistic, cultural problems of language practice by human; language world picture of a townsman, the specificity of his speech portrait, the processes of generating new meanings and forms in the individual consciousness, or fixing their fading in the collective communicative space of the city are studied in developing anthropocentric line. Character types of townsmen and urban lingual cultural scenarios, the mechanisms of formation of personal world picture and idiolect of townsman, as well as author’s idiostyle for urban text are investigated in the framework of anthropocentric approach.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/6156
Appears in Collections:Мова

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
27-35a.pdf253.24 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.