Козацька тематика у науковій спадщині В. О. Біднова

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2013
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
СПД-ФО Бровкін О.В.
Анотація
Мета поданої роботи полягає у дослідженні внеску професора Василя Олексійовича Біднова у вивчення тематики українського козацтва й Запорозької Січі. Застосування наукових методів дослідження аналізу і синтезу, дало можливість дослідити наукові праці професора, які стосуються зазначеної проблематики. Розглянуто деякі аспекти його наукової роботи в складі Катеринославської вченої архівної комісії, де важливе місце відводилось обстеженню і впорядкуванню архівів Катеринославської губернії. В. О. Біднов зробив описи архівів, в яких йому довелось попрацювати. У контексті досліджуваної тематики науковий інтерес становить його праця «Короткі відомості про архів Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря», що був однією з головних святинь запорожців. В архіві зберігались рукописні й опубліковані книги ХVІІ – ХVІІІ ст. та документи з історії монастиря, датовані переважно ХІХ ст. Автор вказав на відсутність належного порядку в зберіганні документів і зникнення низки архівних справ, які торкались козацтва. Важливого значення набуває археографічна діяльність професора, яка проявлялась у пошуках і публікації джерел із церковної й світської історії Південної України. На особливу увагу заслуговують документи, виявлені дослідником в архівах Катеринославської духовної консисторії, Самарського Пустинно- Миколаївського монастиря й архіві губернського правління. Вони висвітлюють деякі епізоди з життя Запорозької Січі, її церковних споруд і духовенства. Ці документи знайшли своє відображення в численних публікаціях по зазначеній проблематиці. Більшість із них представлена археографічними роботами, в яких наведено тексти документів із короткими коментарями до них. Їх публікація здійснювалась переважно на сторінках «Летописей Екатеринославской ученой архивной комиссии». Зазначено, що найбільш повним збірником документів з історії козацтва є «Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений». Цей збірник, опублікований В. О. Бідновим, не втратив своєї наукової значимості й актуальності. Поданий дослідником комплекс документів дає можливість реконструювати процес утворення адміністративних закладів у Новоросійській губернії та їх відношення до проблеми запорозьких зимівників впродовж 1775- 1776 рр.; розглянути розвиток церковного будівництва на колишніх запорозьких землях і позицію духовенства стосовно політики російського уряду в цьому регіоні. У вступі автор розмістив археографічну передмову й ґрунтовний нарис про стан запорозьких земель у перші роки після зруйнування Січі. Проаналізовано археографічні роботи В. О. Біднова, де історія козацтва тісно пов’язана з історією православної церкви. Автор опублікував документи Катеринославської духовної консисторії, супроводжуючи їх ґрунтовним аналізом. Вони дають можливість розглянути церковний устрій на Січі та розкрити діяльність запорозьких священнослужителів. Біографічні відомості про січового архімандрита Володимира Сокальського і священика Феодора Фоміча дають підставу для припущення про їх лояльність до дій російського уряду. Підтвердженням цього є привілеї, отримані ними після ліквідації Січі. В. О. Біднов займався дослідженням історії Запорозької Січі в останній період її існування. Він увів до наукового обігу низку документів Катеринославського губернського правління, які дають можливість розглянути перебіг дій російських військ, націлених на знищення Запорозької Січі. Василь Олексійович вказав на деякі неточності, допущені його попередниками, які досліджували цю проблему. Наукові праці В. О. Біднова, які стосуються історії запорозького козацтва, дають можливість найбільш повно реконструювати історію Запорозької Січі у контексті загальної історії Південної України.
Цель представленной публикации заключается в определении вклада профессора Василия Алексеевича Беднова в изучение тематики украинского казачества и Запорожской Сечи. Применение научных методов анализа и синтеза, сделало возможным исследование научных трудов профессора, которые относились к указанной проблематике. Рассмотрены некоторые аспекты его научной работы в составе Екатеринославской ученой архивной комиссии, где важное место отводилось обследованию и упорядочению ряда архивов Екатеринославской губернии. В. А. Беднов сделал описи архивов, в которых ему довелось работать. В контексте исследуемой тематики научный интерес представляют его «Краткие ведомости об архиве Самарского Пустынно- Николаевского монастыря», который был одной из главных святынь запорожских казаков. В архиве хранились рукописные и опубликованные книги ХVІІ – ХVІІІ вв. и документы по истории монастыря, датированные преимущественно ХІХ в. Автор указал на отсутствие надлежащего порядка в хранении документов и исчезновение ряда архивных дел, которые касались казачества. Обращает на себя внимание археографическая деятельность профессора, которая заключалась в поисках и публикации источников по церковной и светской истории Южной Украины. Особое внимание привлекают документы, обнаруженные исследователем в архивах Екатеринославской духовной консистории, Самарского Пустынно- Николаевского монастыря и архиве губернского правления. Они освещают некоторые эпизоды из истории Запорожской Сечи, ее церковных сооружений и духовенства. Эти документы нашли свое отображение в многочисленных публикациях по указанной проблематике. Большинство из них были археографическими работами, в которых представлены тексты документов и краткие комментарии к ним. Их публикация осуществлялась преимущественно на страницах «Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии». Подчеркнуто, что наиболее полный сборник документов по истории казачества – «Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений», опубликованный В. А. Бедновым, не утратил своей научной значимости и актуальности до нашего времени. Представленный комплекс документов дает возможность реконструировать процесс образования административных учреждений в Новороссийской губернии и их отношение к проблеме запорожских зимовников в течении 1775-1776 гг.; рассмотреть развитие церковного строительства на бывших запорожских землях и позицию духовенства относительно политики русского правительства в этом регионе. Во вступлении автор поместил археографическое предисловие и детальный очерк о состоянии запорожских земель в первые годы после уничтожения Сечи. Проанализированы археографические работы В. А. Беднова, в которых история казачества тесно переплетается с историей православной церкви. Автор опубликовал документы Екатеринославской духовной консистории, сопровождая их основательным анализом. Они позволяют рассмотреть церковное устройство на Сечи и раскрыть деятельность запорожских священнослужителей. Биографические ведомости о сечевом архимандрите Владимире Сокальском и священнике Феодоре Фомиче дают основание предполагать об их лояльности к действиям российского правительства. Подтверждением этого являются привилегии, полученные ими после ликвидации Сечи. В. А. Беднов занимался исследованием истории Запорожской Сечи в последний период ее существования. Он ввел в научный оборот ряд документов Екатеринославского губернского правления, которые дают возможность восстановить действия русских войск, нацеленных на уничтожение Сечи. Василий Алексеевич указал на ряд неточностей, допущенных его предшественниками, которые исследовали эту проблему. Научные труды В. А. Беднова, относящиеся к истории запорожского казачества, дают возможность более полно восстановить историю Запорожской Сечи в контексте общей истории Южной Украины.
The purpose of the presented publication consists in definition of a contribution of professor Vasily Alekseevich Bednov in studying of subject of the Ukrainian Cossacks and Zaporozhian Sich. Application of scientific methods of the analysis and synthesis made possible research of scientific works of the professor which belonged to the specified perspective. Some aspects of its scientific work as a part of the Ekaterinoslavsky scientific archival commission where the important place was allocated for inspection and streamlining of a number of archives of the Ekaterinoslavsky province are considered. V.A. Bednov made inventories of archives in which he happened to work. In a context of studied subject scientific interest «Short sheets about archive of the Samara Pustinniy-Nikolaev monastery", which was one of the main shrines of the Zaporozhian Cossacks represent it. The hand-written and published books and documents were stored in archive on the stories of a monastery dated mainly the 19th century. The author specified on an appropriate order in storage of documents and disappearance of a number of archives which concerned the Cossacks. Features of archaeology of the professor’s activity which consisted in searches and the publication of sources on church and secular history of the Southern Ukraine attract attention. The special attention is drawn by the documents found by the researcher in archives the Ekaterinaslavskiy spiritual consistory, the Samara Pustynno-Nikolayevskiy monastery and archive of provincial board. They display some episodes from history Zaporozhian Sech its church constructions and clergy. These documents found the display in numerous publications on the specified perspective. Most of them were archaeological works, in which represented texts of documents and shot comments to them. Publish of documents made mainly on pages of «Annals of Ekaterinoslavsk scientific archival commission». It is emphasized that the fullest collection of documents on Cossacks history – «Materials for history of colonization of the former Zaporizhian possession", published by Bednov, didn’t lose the scientific importance and relevance till our time. The presented complex of documents gives the chance to reconstruct process of formation of administrative agencies in the Novorossiysk province and their relation to a problem of the Zaporizhian zimovnik during 1775-1776, to consider development of church construction on the former Zaporizhian lands and a clergy position concerning policy of the Russian government in this region. In the introduction the author placed the arkheografical preface and a detailed sketch about a condition of the Zaporizhian lands in the first years after destruction of Sіch. Bednov’s works in which the history of the Cossacks intertwines with church history are analyzed. The author published documents of the Ekaterinoslavsky spiritual consistory, accompanying them the thorough analysis. They allow to consider the church device to Sech and to open activity of the Zaporizhian priests. Biographic sheets about sechevy archimandrite Vladimir Sokalsky and priest Feodor Fomich give the grounds to assume about their loyalty to actions of the Russian government. Confirmation of it are the privileges received by them after elimination of Sіch. Bednov was engaged in research of history of Zaporizhian Sіch during the last period of its existence. He introduced into scientific circulation a number of documents of Ekaterinaslavsky provincial board which give the chance to restore actions of the Russian armies aimed at destruction of Sіch. Vasily Alekseevich pointed to a number of the inaccuracies allowed by his predecessors which investigated this problem. Bednov's relating to history of the Zaporizhian Cossacks the scientific works, give the chance to restore more fully history of Sech in a context of the general history of the Southern Ukraine.
Опис
Чорноморська минувшина: записки відділу історії козацтва на Півдні України / НАН України, НДІ укр. козацтва. – Одеса, 2013.
Ключові слова
Біднов, В. О., наука, архіви, документи, історія, козацтво, Запорізька Січ, церква, дослідження, Беднов, В. А., архивы, документы, история, казачество, Запорожская Сечь, церковь, исследования, Bednov, V. A., science, archives, documents, history, Cossacks, Zapopizhian Sіch, church, research
Бібліографічний опис
Чорноморська минувшина : записки відділу історії козацтва на Півдні України
DOI
ORCID:
УДК