Вербальные стереотипы геронтных групп: гендерный аспект
Файли
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Статья посвящена проблеме определения возрастных речевых стереотипов. Выявлена корреляция целого ряда лексико-семантических и фразеологических единиц с определенными социальными признаками языковой личности. Результаты наблюдений могут быть использованы в судебно-автороведческой экспертизе документов при идентификации возраста автора анонимного текста.
Возрастная гетерогенность организации речевого запаса очевидна. Не вызывает сомнения и символичность единиц, обеспечивающих её. Однако процесс выявления совокупности языковых средств, способных исполнять роль возрастных индикаторов, в настоящее время ещё далёк от завершения. В современных условиях диагностика на уровне представлений среднестатистического носителя языка не может удовлетворить все возрастающие требования криминалистической скриберологии. Необходимы новые наблюдения, отражающие актуальные, глубинные процессы «возрастного» аспекта речевого общения. Привлечение в круг объектов исследования экстенсивной и интенсивной синонимии, внимание к специфике употребления специальной и стилистически окрашенной лексики может оказаться весьма полезным для идентификации возрастной принадлежности автора текста.
Статтю присвячено проблемі визначення вікових мовленнєвих стереотипів. Виявлено кореляцію цілої низки лексико-семантичних та фразеологічних засобів з окремими соціальними ознаками мовної особистості. Результати спостережень можуть бути використані у судово-авторознавчій експертизі документів під час ідентифікації віку автора анонімного тексту. Вікова організація мовленнєвого запасу е очевидною. Не викликає сумніву і символічність одиниць, які її забезпечують. Однак процес виявлення сукупності мовленнєвих засобів, спроможних виконувати роль вікових індикаторів, нині ще дуже да-лекий від завершення. У сучасних умовах діагностика на рівні уявлення пересічного носія мови не може задовольнити високі вимоги криміналістичної скриберології. Необхідні нові спостереження, які відбивають актуальні, глибинні процеси «вікового» аспекту мовленнєвого спілкування. Залучення до кола об’єктів дослідження екстенсивної та інтенсивної синонімії, уважне ставлення до спеціальної та стилістично забарвленої лексики може виявитися дуже корисним для ідентифікації вікової ознаки автора тексту.
The article is devoted to the problem of age-related speech stereotypes. It reveals an correlation between a number of lexical-and-semantic and phraseological units and social characteristics of the language personality. The results of the research can be used for criminal expert examination of documents when identifying the age of the author of the anonymous text. The age-related heterogeneity of speech stock organization is obvious. There’s no doubt as to the symbolic nature of units providing it. However, the process of defining the totality of language means that can serve as age indicators, is presently far from being finished. Modern diagnostic conditions giving the average native speaker’s ideas can’t meet ever-increasing demands of forensic scriberology. New considerations reflecting vital, deep processes of the «age-related» speech communication are needed. Turning to extensive and intensive synonymy during the investigation, keen attention to the specific use of special stylistically-coloured lexis can be a very productive means of determining the age of the text author.
Статтю присвячено проблемі визначення вікових мовленнєвих стереотипів. Виявлено кореляцію цілої низки лексико-семантичних та фразеологічних засобів з окремими соціальними ознаками мовної особистості. Результати спостережень можуть бути використані у судово-авторознавчій експертизі документів під час ідентифікації віку автора анонімного тексту. Вікова організація мовленнєвого запасу е очевидною. Не викликає сумніву і символічність одиниць, які її забезпечують. Однак процес виявлення сукупності мовленнєвих засобів, спроможних виконувати роль вікових індикаторів, нині ще дуже да-лекий від завершення. У сучасних умовах діагностика на рівні уявлення пересічного носія мови не може задовольнити високі вимоги криміналістичної скриберології. Необхідні нові спостереження, які відбивають актуальні, глибинні процеси «вікового» аспекту мовленнєвого спілкування. Залучення до кола об’єктів дослідження екстенсивної та інтенсивної синонімії, уважне ставлення до спеціальної та стилістично забарвленої лексики може виявитися дуже корисним для ідентифікації вікової ознаки автора тексту.
The article is devoted to the problem of age-related speech stereotypes. It reveals an correlation between a number of lexical-and-semantic and phraseological units and social characteristics of the language personality. The results of the research can be used for criminal expert examination of documents when identifying the age of the author of the anonymous text. The age-related heterogeneity of speech stock organization is obvious. There’s no doubt as to the symbolic nature of units providing it. However, the process of defining the totality of language means that can serve as age indicators, is presently far from being finished. Modern diagnostic conditions giving the average native speaker’s ideas can’t meet ever-increasing demands of forensic scriberology. New considerations reflecting vital, deep processes of the «age-related» speech communication are needed. Turning to extensive and intensive synonymy during the investigation, keen attention to the specific use of special stylistically-coloured lexis can be a very productive means of determining the age of the text author.
Опис
Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2014. – за 2013, №20: Присвячено 120-річчю від дня народження Володимира Володимировича Маяковського.
Ключові слова
юридическая лингвистика, возрастные варианты речи, автороведческая экспертиза, юридична лінгвістика, вікові варіанти мовлення, авторознавча експертиза, forensic linguistics, age-related speech variations, authorship identification examination
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства