Південноукраїнська візантологія у 1920-х роках: підтримка вигасаючої традиції
Вантажиться...
Дата
2013
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Головною особливістю розвитку історичної науки в Україні 1920-х pp. вважаємо складне співіснування концептуальних нововведень, зумовлених зміною
суспільно-політичної ситуації, та традиційних форм історіописання, що склалися наприкінці XIX — на початку XX ст. Переорієнтація істориків на соціально-економічну проблематику та дослідження революційних рухів боляче відгукнулась передусім на стані вивчення тематики, що ототожнювалась з традиціями попередньої історіографії, часто зображувалась як ретроградна, промонархічна і т.п.: церковно-релігієзнавчої та
візантологічної. Еміграційна хвиля «вимила» поза межі країни багато видатних
спеціалістів. До них передусім слід зарахувати професорів Н. Кондакова та О.
Доброклонського, що уособлювали розвиток візантології в Одесі — провідному
південноукраїнському центрі розвитку цієї дисципліни завдяки існуванню тут
Новоросійського університету та Історико-філологічного товариства при ньому.
Опис
Ключові слова
візантологія
Бібліографічний опис
Древнее Причерноморье: сборник составлен на основании материалов Чтений памяти проф. П. О. Карышковского