Влияние примеси воды на вязкость микронных прослоек синтетических масел на основе полиальфаолефинов и полигликоля

Ескіз
Дата
2009
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова
Анотація
Примесь воды в синтетических маслах на основе полигликоля и полиальфаолефинов по-разному сказывается на реологии их микронных прослоек между стальными подложками. в таких прослойках вязкость заводских масел отличается от вязкости, указываемой в их паспортных данных, и зависит от скорости сдвиговой деформации. Это объясняется структурированностью масляных прослоек - наличием в них ориентированных приповерхностных полимолекулярных слоев, определяющих противоизносные свойства смазки в режимах смешанного трения. При добавлении воды (до С об ~ 1%) вязкость прослоек понижается, что связывается с нарушением таких слоев в них. Для лиофобного масла на основе полиальфаолефинов дальнейшее повышение концентрации воды понижает его вязкость, что может привести к резкому возрастанию износа трибоузла. Для масла на основе полигликоля такое повышение (до С об ~ 10%) приводит к образованию стойких эмульсий, вязкость которых не зависит от концентрации воды, не нарушая его нормальный эксплуатационный режим. Домішка води в синтетичних мастилах на основі полігліколя й поліальфаолефінів по-різному відбивається на реології їх мікронних прошарків між сталевими підкладками. У таких прошарках в'язкість заводських мастил відрізняється від в'язкості, яка вказується в паспортних данних, і залежить від швидкості зсувної течії. Це пояснюється структурованістю мастильних прошарків - наявністю в них орієнтованих проповерхніх полімолекулярних шарів, які обумовлюють протизношувальні властивості змащення в режимах змішаного тертя. При додаванні води (до С об ~ 1%) в'язкість прошарків знижується, що зв'язується з руйнуванням таких шарів. Для ліофобного мастила на основі поліальфаолефінів подальше підвищення концентрації води знижує його в'язкість, що може привести до різкого зростання зношування трибовузла. Для мастила на основі полігліколя таке підвищення (до С об ~ 10%) приводить до утворення стійких емульсій, в'язкість яких не залежить від концентрації води, не порушуючи його нормальний експлуатаційний режим. Water additive in fully synthetic poliglycol and polyalphaolefin oils differently affects rheology of their micron interlayers between steel substrates. Such industrial oil interlayers viscosity differs from value stated in published data and depends on deformation rate. This may be explained as oil interlayers structurization due to orientation wall-adjacent multilayers presence. These layers determine lubricant antiwear properties especially for compound lubrication rates. Water additive (up to Evol ~ 1%) results in interlayer viscosity reducing. This may be explained as structural wall-adjacent layer destruction. Further viscosity reduction of lyophobic fully synthetic polyalphaolefin oil, connected with water additive percentage increase, leads to abrupt tribotechnical wear growth. Such water percentage increase (up to Evol ~ 10%) in poliglycol oils results in trice emulsion formation. Its viscosity doesn’t depend upon water additive percentage; thus normal operating conditions are provided.
Опис
Физика аэродисперсных систем: межвед. научный сборник / Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, кафедра теплофизики. - Одесса, 1969. –
Ключові слова
Бібліографічний опис
Физика аэродисперсных систем
DOI
ORCID:
УДК