Архітектура регіонального представництва в системах багаторівневих відносин
Вантажиться...
Файли
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
В статті здійснено аналіз комплексу інститутів, які реалізують функції представництва регіонів в умовах глобальної трансформації територіально-політичних систем. Зазначено, що глокалізація як специфічний процес другої половини ХХ ст. обумовила: 1) піднесення ролі регіонів різного масштабу в реалізації глобальної програми дій, орієнтованої на забезпечення потреб та прав людини, інтересів локальних регіональних спільнот, 2) посилення функціональної спроможності субнаціональних регіонів через зменшення дистанції політичної участі в наднаціональних інтеграційних макрорегіональних системах. В статті продемонстровано теоретико-методологічну основу формування нової архітектури глокальних політичних відносин, що конструюється на основі принципів: відмови від «методологічного націоналізму», що супроводжувалося визначенням в якості головного об’єкту досліджень – локалітетів, регіонів; заміни низхідної логіки аналізу (від держави до регіонів та локалітетів) висхідною (від систем самоврядування до національних систем та наднаціональних систем, подібних ЄС); обґрунтування політичного простору як результату співпраці суб’єктів соціальних відносин, які конструюють простір; обґрунтування нової територіальної та політичної структури систем характеристиками яких є: мережевість, деієрархічність, гетеротопічність, мультимодальність, здатність до ремодуляції та адаптації. Стаття будується навколо декількох проблем конституювання регіонального представництва в політичних системах: 1) співвідношення територіального та політичного контекстів регіонального представнцитва; 2) виборчих систем, які технічно забезпечують моделі представництва; 3) парламентського наднаціонального макрорегіонального представництва, яким кожен обраний регіон представляє себе в глобальному контексті міжнародних відносин; 4) парламентського та позапарламентського способів представництва субнаціональних регіонів. В роботі робиться висновок про процес інституціоналізації позапарламентських форм регіонального представництва, які приходять на заміну традиційній формі територіального представництва, представленій бікамералізмом. Сучасна логіка інституціоналізації будується на визнанні асиметричних функціональнообумовлених форм представництва регіональних інтересів в мережах міжурядових структур, побудованих не стільки на основі моделі представництва, скільки на основі участі і координації.
The paper analyses the complex of institutions that perform the functions of regional representation in the context of global transformation of territorial and political systems. It is noted that glocalisation as a specific process of the second half of the twentieth century has led to: 1) the rise of the role of regions of different scales in the implementation of the global action programme aimed at ensuring the needs and human rights, interests of local regional communities, 2) strengthening the functional capacity of subnational regions by reducing the distance of political participation in supranational integration macro-regional systems. The paper demonstrates the theoretical and methodological basis for the formation of a new architecture of glocal political relations, which is constructed on the basis of the following principles: rejection of "methodological nationalism", accompanied by the definition of localities and regions as the main object of research; replacement of the top-down logic of analysis (from the state to regions and localities) with the bottom-up logic (from self-government systems to national systems and supranational systems such as the EU); substantiation of political space as the result of cooperation of social and political actors. The paper is built around several problems of constitutionalising regional representation in political systems: 1) the correlation of territorial and political contexts of regional participation in systems of macro-regional integration interaction; 2) electoral systems that technically provide models of representation; 3) parliamentary supranational macro-regional representation, by which each elected region represents itself in the global context of international relations; 4) parliamentary and extra-parliamentary ways of representing subnational regions. The paper concludes that the process of institutionalisation of extra-parliamentary forms of regional representation is underway, which are replacing the traditional form of territorial representation represented by bicameralism. The modern logic of institutionalisation is based on the recognition of asymmetric functionally determined forms of representation of regional interests in networks of intergovernmental structures, built not so much on the basis of the representation model as on the basis of participation and coordination.
The paper analyses the complex of institutions that perform the functions of regional representation in the context of global transformation of territorial and political systems. It is noted that glocalisation as a specific process of the second half of the twentieth century has led to: 1) the rise of the role of regions of different scales in the implementation of the global action programme aimed at ensuring the needs and human rights, interests of local regional communities, 2) strengthening the functional capacity of subnational regions by reducing the distance of political participation in supranational integration macro-regional systems. The paper demonstrates the theoretical and methodological basis for the formation of a new architecture of glocal political relations, which is constructed on the basis of the following principles: rejection of "methodological nationalism", accompanied by the definition of localities and regions as the main object of research; replacement of the top-down logic of analysis (from the state to regions and localities) with the bottom-up logic (from self-government systems to national systems and supranational systems such as the EU); substantiation of political space as the result of cooperation of social and political actors. The paper is built around several problems of constitutionalising regional representation in political systems: 1) the correlation of territorial and political contexts of regional participation in systems of macro-regional integration interaction; 2) electoral systems that technically provide models of representation; 3) parliamentary supranational macro-regional representation, by which each elected region represents itself in the global context of international relations; 4) parliamentary and extra-parliamentary ways of representing subnational regions. The paper concludes that the process of institutionalisation of extra-parliamentary forms of regional representation is underway, which are replacing the traditional form of territorial representation represented by bicameralism. The modern logic of institutionalisation is based on the recognition of asymmetric functionally determined forms of representation of regional interests in networks of intergovernmental structures, built not so much on the basis of the representation model as on the basis of participation and coordination.
Опис
Ключові слова
регіон, багаторівневі відносини, бікамералізм, парламент, субнаціональне та наднаціональне представництво, лобіювання, порівняльний конституціоналізм, виборча система, права людини, територіальна політика, region, multi-governmental relations, subnational representation, supranational representation, comparative constitutionalism, electoral system, lobbying, territorial policy, human rights
Бібліографічний опис
Політичне життя = Political Life