Міграційний чинник зниження стійкості інституту соціальної держави
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Аналіз впливу імміграції на стійкість соціальної держави аргументований:
1) довготривалою (понад півстоліття) кризою соціальної держави;
2) стрімким зростанням у високорозвинених державах кількості іммігрантів,
особливо біженців, прийняття та інтеграція яких є затратними. Відзначено,
що вплив імміграційного чинника на соціальну державу узалежнений
від того, про яку з груп мігрантів ідеться (від висококваліфікованих
трудових мігрантів, за яких конкурують провідні держави, до біженців із
зон конфліктів та воєн). Аргументовано, що навантаження на соціальну
державу зростає передусім у частині іммігрантів-біженців, які мають
труднощі з інтеграцією в новий соціум і на ринку праці. Указано на фактори,
від яких узалежнений характер впливу імміграції на соціальну державу:
1) вік іммігрантів, у якому вони прибувають; 2) швидкість, із якою мігранти
виходять на ринок праці; 3) час, упродовж якого мігранти узалежнені від
допомоги від держави; 4) характеристики людського капіталу іммігрантів;
5) розмір соціальних виплат, обсяг соціальних гарантій, які надані мігрантам
та ін. Підкреслено, що вже друге десятиліття поспіль (із початку у 2008 р.
глобальної фінансової кризи) у більшості соціальних держав зменшується
як державна (бюджетна економія), так і суспільна підтримка соціальних
програм для іммігрантів. Після європейської міграційної кризи 2015 р. увага
урядів соціальних держав приділена не стільки інтеграції мігрантів, скільки зміцненню зовнішніх кордонів ЄС для убезпечення від неконтрольованого
потоку біженців. Звернено увагу, що рецесія після локдаунів, зумовлених Covid-
19, укотре посилює режим економії навіть у найрозвиненіших соціальних
державах, що позначається на реалізації іммігрантами гарантованих їм
соціальних прав. Підкреслено, що зростання чисельності іммігрантів у
розвинених країнах, хоч і посилює тиск на національні інститути соціальної
держави, але і є лише одним із чинників зниження стійкості класичних
моделей соціальної держави. Проблема убачається радше в нездатності
політичного істеблішменту організувати швидку інтеграцію новоприбулих
мігрантів на ринку праці.
The impact analysis of immigration on the stability of welfare state is substantiated by: 1) long-term (more than half a century) crisis of the welfare state; 2) rapid growth of the number of immigrants in highly developed countries, especially refugees, whose acceptance and integration is costly. It is noted that the impact of the immigration factor on the welfare state depends on which of the groups of migrants in question (from highly skilled labor migrants, for whom leading countries compete, to refugees from war and conflict zones). It is argued that the burden on the welfare state is growing primarily among refugee immigrants who have difficulty integrating into the new society and labor market. The factors, which the impact of immigration on the welfare state depends on, are indicated: 1) the age of immigrants at which they arrive to the country; 2) the speed at which migrants enter the labor market; 3) the time during which migrants are dependent on state assistance; 4) characteristics of the immigrants’ human capital; 5) the levels of social benefits, the scope of social guarantees provided to migrants, etc. It is emphasized that for the second decade in a row (since the beginning of the global financial crisis in 2008) in most welfare states, both state (budgetary savings) and public support for social programs for immigrants are declining. Following the European migration crisis of 2015, the attention of welfare states’ governments is focused not so much on the integration of migrants as on strengthening the EU's external borders to protect against the uncontrolled flow of refugees. It is noted that the recession after the lockdowns caused by COVID-19, once again strengthens the austerity, even in the most developed welfare states, which affects the realization of social rights of immigrants guaranteed to them. It is emphasized that the growth of the number of immigrants in developed countries, although increasing the pressure on the national institutions of the welfare state, is only one of the factors reducing the resilience of classical models of the welfare state. According to the author of the article, the problem is seen in the inability of the political establishment to organize the rapid integration of newly arrived migrants in the labor market.
The impact analysis of immigration on the stability of welfare state is substantiated by: 1) long-term (more than half a century) crisis of the welfare state; 2) rapid growth of the number of immigrants in highly developed countries, especially refugees, whose acceptance and integration is costly. It is noted that the impact of the immigration factor on the welfare state depends on which of the groups of migrants in question (from highly skilled labor migrants, for whom leading countries compete, to refugees from war and conflict zones). It is argued that the burden on the welfare state is growing primarily among refugee immigrants who have difficulty integrating into the new society and labor market. The factors, which the impact of immigration on the welfare state depends on, are indicated: 1) the age of immigrants at which they arrive to the country; 2) the speed at which migrants enter the labor market; 3) the time during which migrants are dependent on state assistance; 4) characteristics of the immigrants’ human capital; 5) the levels of social benefits, the scope of social guarantees provided to migrants, etc. It is emphasized that for the second decade in a row (since the beginning of the global financial crisis in 2008) in most welfare states, both state (budgetary savings) and public support for social programs for immigrants are declining. Following the European migration crisis of 2015, the attention of welfare states’ governments is focused not so much on the integration of migrants as on strengthening the EU's external borders to protect against the uncontrolled flow of refugees. It is noted that the recession after the lockdowns caused by COVID-19, once again strengthens the austerity, even in the most developed welfare states, which affects the realization of social rights of immigrants guaranteed to them. It is emphasized that the growth of the number of immigrants in developed countries, although increasing the pressure on the national institutions of the welfare state, is only one of the factors reducing the resilience of classical models of the welfare state. According to the author of the article, the problem is seen in the inability of the political establishment to organize the rapid integration of newly arrived migrants in the labor market.
Опис
Ключові слова
соціальна держава, іммігранти, біженці, соціальні права, соціальні гарантії, національні системи соціального забезпечення, welfare state, immigrants, refugees, social rights, social guarantees, national social security systems
Бібліографічний опис
Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії.