Власна назва в концепції художнього твору (на матеріалі роману Івана Багряного «Тигролови»)

Abstract

У статті показано, що епічний та ліричний принципи використання ономастичного матеріалу в художньому творі не можна ототожнювати з принципом виділення літературних родів. Провідне значення при розв’язанні цього питання має жанрова специфіка твору. Публіцистичність роману зумовлює семантичну трансформацію та символізацію пропріальної лексики, яка становить його ономастичний простір.

В статье показано, что эпический и лирический принципы использования ономастического материала в художественном произведении нельзя отождествлять с принципом выделения литературных родов. Основное значение при решении этого вопроса имеет жанровая специфика произведения. Публицистичность романа предопределяет семантическую трансформацию и символизацию проприальной лексики, которая составляет его ономастическое пространство.

It is shown in the article that epic and lyrical principles of using onomastic material in a novel should not be identified with the principle of allocating literary classes. The specific genre of the novel plays an important role in solving this issue. The fact that a novel is opinion-based influences the semantic transformation and symbolism of onomastic lexis, which composes its onomastic space.